1. Поняття та види виборчих систем.

Виборча система — порядок організації і проведення виборів до представницьких органів державної влади, місцевого самовря­дування й здійснення громадянами своїх виборчих прав. Виборча система визначає порядок висунення кандидатів, утворення вибор­чих округів, підрахунку голосів і розподілу депутатських місць. Будь-яка виборча система ґрунтується на загальновизнаних прин­ципах виборчого права.

Сучасна правова наука й практика передбачає три основні ви­борчі системи — мажоритарну, пропорційну, змішану.

В

Мажоритарна виборча система

иди виборчих систем

Пропорційна виборча система

Змішана виборча система

2. Мажоритарна виборча система.

Мажоритарна виборча система є найдавнішою з існуючих вибор­чих систем. Саме її почали використовувати для обрання парламен­тів. Мажоритарна (від фр. majoritaire — заснований на більшості, majorité — більшість) виборча система передбачає голосування за конкретного кандидата на виборну посаду й визнання переможцем того, хто набирає більше голосів виборців, ніж інші кандидати.

Мажоритарна система кваліфікованої більшості використо­вується найменше. Вона передбачає отримання переможцем визначе­ної законом кваліфікованої більшості — наприклад 2/3 голосів. Так, до 1993 р. для перемоги в першому турі кандидат у сенатори (верхню палату) парламенту Італії повинен був отримати не менше 65 % голо­сів виборців. Для обрання президента в цій країні в парламенті необ­хідно було в першому турі отримати 2/3 голосів депутатів. Зрозумі­ло, що такі вимоги суттєво ускладнювали обрання, адже набрати таку велику кількість голосів було дуже важко. Саме тому іноді вибори президента Італії (а для перемоги в наступних турах треба було отри­мати понад 50 % голосів депутатів) проводилися протягом тривалого часу. Так у 1971 р. для обрання президента Італії знадобилося 23 ту­ри голосування, у 1964 р. — 21 тур, у 1992 р. президента Італії було об­рано лише в шістнадцятому турі голосування!

Набагато частіше використовується мажоритарна система абсолютної більшості. За цією системою для перемоги необхідно отримати понад 50 % голосів виборців або ж, як іноді кажуть, «50 % + 1 голос» (тобто хоча б на один голос більше, аніж половина виборців). Цю систему іноді називають французькою моделлю ви­борів, тому що вона вперше була застосована й використовується донині у Франції та в багатьох її колишніх колоніях. Необхідно за­значити, що в більшості випадків ця вимога застосовується лише для першого туру виборів. Якщо жоден кандидат у першому турі не зумів досягти необхідного результату, проводиться другий тур, до якого виходять переможці першого туру — кандидати, які зайняли в ньому перше та друге місця за кількістю набраних голосів. При

цьому в більшості випадків у другому турі для перемоги вже не ви­магається абсолютна більшість голосів. Саме така система викорис­товується, зокрема, при проведенні виборів Президента України — у першому турі кандидат уважається обраним, якщо набере понад 50 % голосів виборців, інакше відбувається другий тур виборів.

Види мажоритарних виборчих систем

Г

К

Абсолютної

більшості

Відносної

більшості

валіфікованої

більшості

Н

Юзьков Леонід Петрович

(1938-1995) Український учений-право- знавець, доктор юридичних наук. Працював у Київсько­му державному університеті імені Т. Г. Шевченка. Дослі­джував проблеми конститу­ційного й адміністративного права. Брав участь у розробці Декларації про державний суверенітет України, Кон­ституції України. В 1992 р. був обраний першим Голо­вою Конституційного Суду України.

айчастіше у світовій практиці застосовують мажоритарну сис­тему відносної більшості За цією системою для перемоги кандидату достатньо набрати більше голосів, ніж іншим кандидатам. Ця система є найпростішою та найефективнішою з точки зору отримання швидкого результату. У разі застосування цієї системи кандидатові навіть за ве­личезної кількості виборців достатньо набрати хоча б на один голос більше, аніж іншим кандидатам. При використанні мажоритарної си­стеми відносної більшості другий тур проводиться лише тоді, коли два кан­дидати наберуть абсолютно однакову кількість голосів виборців. Така систе­ма використовується у Великій Брита­нії, США, більшості країн Британської співдружності. В нашій державі вона застосовується при виборах сільських і селищних рад, сільських, селищних і міських голів, а також у другому турі виборів Президента України. Найкра­щі результати ця система має при роз­виненій двопартійній системі — тобто якщо в державі існує дві основні партії, між якими переважно й відбувається боротьба. Класичними прикладами двопартійної системи є, зокрема, США (республіканська й демократична пар­тії) та Велика Британія (консерватори й лейбористи). Суттєвим недоліком при використанні цієї системи є мож­ливість обрання на виборну посаду особи, яка отримала підтримку лише невеликої кількості (частки) виборців.

Адже теоретично можливий навіть варіант, коли обраним буде визна­но особу, яка отримала тільки один голос (якщо інші кандидати не от­римали підтримки жодного виборця).