
- •Розв’язання юридичних задач і ситуацій
- •Аналіз нормативних актів
- •Порівняння юридичних понять і явищ
- •Тема 1. Виникнення держави і права § 1. Влада і суспільство в додержавний період
- •Регулювання людських відносин у первісному суспільстві.
- •Причини виникнення держави і права.
- •§ 2. Походження держави
- •Патріархальна теорія.
- •Договірна та психологічна теорії.
- •Теорія насильства.
- •Соціально-економічна теорія.
- •Патримоніальна, органічна й космічна теорії.
- •Східний та західний шляхи походження держави і права.
- •§ 3. Типологія держави
- •Історичні типи держави.
- •Цивілізаційний підхід.
- •Тема 2. Поняття, ознаки і сутність держави
- •§ 4„ Характеристика ознак держави
- •1. Поняття «держава».
- •Ярослав Мудрий
- •Ознаки держави.
- •Суверенітет.
- •§ 5. Функції держави
- •Поняття «функції держави».
- •Класифікація функцій держави.
- •Форми і методи здійснення функцій держави.
- •Сутність держави.
- •Тема 3. Державний лад
- •§ 6. Форма держави. Форма державного правління
- •Поняття «форма держави».
- •Поняття «форма правління».
- •Види форми правління.
- •§ 7. Форми державного устрою
- •1. Поняття «державний устрій».
- •2. Унітарна держава.
- •Складна держава. Федерація.
- •Конфедерація та імперія.
- •Автономія.
- •Поняття «державно-політичний режим».
- •Д Розрізняють два основних типи державно-політичного режиму — демократичний й антидемократичний. Емократичний режим.
- •Антидемократичний режим.
- •Практичне заняття 1 «Визначаємо форму держави»
- •Завдання для практичної роботи
- •Готуємося до тематичного оцінювання Підсумкові запитання та завдання до тем 1 -з
- •6. Запропоновані поняття вмістіть у відповідні стовпчики таблиці
- •Тема 4. Народовладдя
- •§10. Народовладдя
- •Поняття «народовладдя» та «народне волевиявлення».
- •Безпосереднє народовладдя (демократія).
- •Представницьке народовладдя (демократія).
- •Поняття «референдум».
- •Види референдумів.
- •Порядок призначення та проведення референдумів в Україні.
- •§11. Вибори
- •Поняття «вибори».
- •Види виборів.
- •Принципи виборчого права.
- •§12. Виборче право. Виборчий процес
- •Виборче право.
- •Виборчі цензи.
- •Виборчий процес.
- •Етапи виборчого процесу
- •Поняття та види виборчих систем.
- •Мажоритарна виборча система.
- •Пропорційна виборча система.
- •Змішана виборча система.
- •Тема 5. Органи державної влади й місцевого самоврядування
- •§ 14. Державна влада. Державний апарат
- •Механізм держави.
- •Державний апарат.
- •Державні органи та їх класифікація.
- •§ 15. Органи законодавчої влади
- •Класифікація парламентів.
- •Повноваження парламентів.
- •§ 16. Органи виконавчої влади
- •Поняття та органи виконавчої влади.
- •Глава держави.
- •Центральні органи виконавчої влади. Міністерство.
- •Місцеві органи виконавчої влади.
- •9 1. Поясніть поняття виконавча влада, уряд, глава держави, імпіч
- •Які способи формування органів виконавчої влади вам відомі?
- •§ 17. Місцеве самоврядування
- •Поняття «місцеве самоврядування».
- •Основні моделі самоврядування.
- •Юрисдикція судів.
- •Участь представників народу в судовому розгляді.
- •Правоохоронні органи.
- •Тема 6, держава, особа, суспільство
- •§ 19. Громадянство.
- •Людина, індивід, особистість, особа.
- •Поняття «громадянство».
- •Набуття громадянства.
- •Припинення громадянства.
- •Апатриди й біпатриди.
- •Іноземці.
- •§ 20. Політична система суспільства
- •Політичні відносини.
- •Поняття «політична система суспільства».
- •Елементи політичної системи.
- •Підсумкові запитання та завдання до тем 4-6
- •II розділ теорія права
- •§ 21. Соціальні норми
- •Поняття та ознаки соціальних норм.
- •Види соціальних норм.
- •§ 22. Право
- •Поняття й походження права.
- •Ознаки права.
- •Право як особливий вид соціальних норм.
- •Суб’єктивне та об’єктивне право.
- •§ 23. Функціїта принципи права
- •Поняття «функції права».
- •Загальносоціальні функції права.
- •Спеціально-юридичні функції права.
- •Василенко Микола Прокопович
- •Функції права, регулятивна функція, охоронна функція.
- •Тема 8. Система права
- •§ 24. Система права
- •Поняття та елементи системи права.
- •Галузі права.
- •Публічне та приватне право.
- •Підгалузь та інститут права.
- •§ 25. Норма права
- •Поняття «норма права».
- •Види норм права.
- •Структура норм права.
- •§ 26. Правова система. Правова сім’я
- •Поняття «правова система».
- •Правові сім’ї сучасності.
- •Англосаксонська правова сім’я (система загального права).
- •Рохмано-германська правова сім’я (континентальна правова система).
- •Мусульманське право.
- •Соціалістичне право.
- •Тема 9. Правовідносини. Правосвідомість
- •§ 27. Правові відносини
- •2. Види правовідносин.
- •Структура правовідносин.
- •§ 28. Суб’єкти правовідносин
- •Правосуб’єктність.
- •Юридичні факти.
- •§ 29. Правосвідомість
- •Поняття та види правосвідомості.
- •Структура правосвідомості.
- •Правова культура.
- •Тема 10. Форми права. Джерела права
- •Поняття форми та джерела права.
- •Правовий звичай.
- •Правовий прецедент.
- •Нормативний договір.
- •Нормативно-правовий акт.
- •Міжнародні договори та порядок їх укладання.
- •Тема 11. Право і закон § 32. Законодавство
- •Поняття «законодавство».
- •Співвідношення системи права та системи законодавства.
- •Структура законодавства.
- •§ 33. Нормативно-правові акти
- •Види нормативно-правових актів.
- •Дія нормативних актів у часі, просторі й за колом осіб.
- •Індивідуальний акт.
- •§ 34. Закон і підзаконний акт
- •Поняття та ознаки закону.
- •Поняття та особливості правового статусу конституції.,
- •Види конституцій.
- •Конституційні й поточні закони.
- •Підзаконні нормативно-правові акти.
- •Тема 12. Правотворення. Систематизація законодавства
- •§ 35. Правотворчість і реалізація норм права
- •Поняття та ознаки правотворчості.
- •Принципи правотворчості.
- •Етапи правотворчої діяльності.
- •§ 36. Реалізація орава
- •Правозастосування.
- •Правозастосовний акт.
- •§ 37. Тлумачення норм права
- •Поняття «тлумачення норм права».
- •З’ясування норм права.
- •Види тлумачення.
- •§ 38. Систематизація законодавства
- •Поняття «систематизація».
- •Інкорпорація та її види.
- •Консолідація.
- •Кодифікація.
- •Тема 13, правомірна поведінка і правопорушення
- •§ 39. Правова поведінка
- •Правомірна й протиправна поведінка.
- •3. Види правомірної поведінки.
- •Поняття та ознаки правопорушення.
- •Види правопорушень.
- •Поняття «склад правопорушення».
- •Тема 14. Юридична відповідальність § 42. Юридична відповідальність
- •Принципи юридичної відповідальності.
- •Види юридичної відповідальності.
- •§ 43. Основи юридичної відповідальності
- •Конституційні основи юридичної відповідальності особи.
- •Презумпція невинуватості.
- •Обставини, що виключають юридичну відповідальність.
- •Тема 15. Законність і правопорядок § 44. Законність і правопорядок
- •Громадський порядок, правопорядок і дисципліна.
- •Підсумкові запитання та завдання до тем 13-15
Конфедерація та імперія.
Конфедерація — це різновид складної держави, союз суверенних держав, які об’єдналися для досягнення спільної мети в певній сфері. Конфедерація є об’єднанням суверенних держав на підставі договору, що здебільшого передбачає збереження суверенітету суб’єктів конфедерації та їх право вільного виходу з неї. Для конфедерації характерними є відсутність спільного державного кордону, єдиної території, спільної конституції, законодавства, громадянства, фінансової системи, армії. У разі створення певних загальнодержавних органів законодавчої, виконавчої та судової влади вони формуються за принципом представництва суб’єктів конфедерації й мають чітко визначені обмежені повноваження. У багатьох випадках рішення центрального органу не мають обов’язкового характеру для суб’єктів конфедерації.
Конфедерації виникають, як правило, шляхом об’єднання незалежних держав з метою розв’язання певних конкретних завдань — боротьби за незалежність, вирішення економічно-господарських проблем, спільної оборони тощо. Відповідно до мети об’єднання створюють певні органи, що вирішуватимуть саме ці завдання. Ці органи мають переважно функції координації діяльності в певних чітко визначених сферах, органи ж законодавчої й виконавчої влади можуть навіть не створюватися.
В історії відомі різні випадки існування конфедерацій. Історичний досвід свідчить, як правило, про нестійкий характер конфедеративних утворень, які або розпадаються, або ж поступово перетворюються на федерацію.
Так, після набуття незалежності від Великої Британії Північноамериканські штати утворили конфедерацію з метою боротьби л колишньою метрополією та збереження своєї незалежності. Проте після існування з 1776 по 1787 р. як конфедерації вони стали федерацією, що було закріплено конституцією США. Так само конфедерацією був союз радянських республік протягом 1917— 1922 рр., який ЗО грудня 1922 р. перетворився на федеративне об’єднання — Союз Радянських Соціалістичних Республік. Швейцарія за своєю конституцією донині має назву Швейцарська конфедерація, хоча реально є федеративною державою.
У той же час після недовгого існування зникли такі конфедеративні об’єднання, як Об’єднана Арабська Республіка (існувала в складі Єгипту та Сирії з 1958 по 1961 р.), Сенегамбія (існувала в складі Сенегалу та Гамбії з 1982 по 1989 р.), а держави, які входили до їх складу, продовжили існування як незалежні держави.
Останнім часом правознавці іноді виокремлюють такі особливі форми об’єднання держав, як співдружність і співтовариство. Прикладом такого об’єднання може бути Британська співдружність (об’єднання Великої Британії та більшості її колишніх колоній), Співдружність Незалежних Держав (до неї входить більшість держав, які раніше були республіками в складі СРСР), Європейський Союз тощо. Характерною ознакою цих об’єднань є збереження їх членами суверенітету й водночас створення системи координаційних органів у різних сферах суспільного життя, забезпечення співпраці та взаємодопомоги по різних напрямах.
Третім видом складної держави є імперія. Імперія (від латин. ітрегіит — влада, панування) — це форма складної держави, у якій частина території приєднана та/або утримується в складі держави насильницьким шляхом.
Імперії утворювалися внаслідок територіальної експансії великих держав, які поступово підкорювали сусідні території, уключа- ючи їх до свого складу. При цьому в більшості імперій правовий статус центральних частин держави — метрополій — суттєво відрізнявся від статусу приєднаних — колоній. Для імперії притаманна сувора централізація в системі управління, правова система, яка повністю базується на правовій системі метрополії. Влада на місцях представлена, як правило, особами, призначеними з центру, — губернатором, намісником тощо, а органи місцевого самоврядування (насамперед у колоніях) або взагалі відсутні, або ж мають дуже обмежену компетенцію. У багатьох випадках неоднаковим є і статус громадян, які проживають в імперії. Обсяг їхніх прав та обов’язків суттєво залежить від національної належності та місця проживання (метрополія чи колонії). Представники підкорених народів часом суттєво обмежувалися в правах. Більшість імперій є надбанням історії.
Пригадайте з курсу історії відомі вам імперії. У які періоди та на яких: територіях вони існували?
Саме такими були Британська імперія, Римська імперія, Османська імперія тощо. ІІри цьому треба зазначити, що більшість імперій розпалися, але Британська імперія нині перетворилася на співдружність, до якої увійшло чимало держав — колишніх колоній.