3. Конфедерація та імперія.

Конфедерація — це різновид складної держави, союз суве­ренних держав, які об’єдналися для досягнення спільної мети в певній сфері. Конфедерація є об’єднанням суверенних держав на підставі договору, що здебільшого передбачає збереження сувере­нітету суб’єктів конфедерації та їх право вільного виходу з неї. Для конфедерації характерними є відсутність спільного державного кордону, єдиної території, спільної конституції, законодавства, гро­мадянства, фінансової системи, армії. У разі створення певних за­гальнодержавних органів законодавчої, виконавчої та судової вла­ди вони формуються за принципом представництва суб’єктів конфедерації й мають чітко визначені обмежені повноваження. У багатьох випадках рішення центрального органу не мають обов’язкового характеру для суб’єктів конфедерації.

Конфедерації виникають, як правило, шляхом об’єднання неза­лежних держав з метою розв’язання певних конкретних завдань — боротьби за незалежність, вирішення економічно-господарських проблем, спільної оборони тощо. Відповідно до мети об’єднання створюють певні органи, що вирішуватимуть саме ці завдання. Ці органи мають переважно функції координації діяльності в певних чітко визначених сферах, органи ж законодавчої й виконавчої вла­ди можуть навіть не створюватися.

В історії відомі різні випадки існування конфедерацій. Історич­ний досвід свідчить, як правило, про нестійкий характер конфеде­ративних утворень, які або розпадаються, або ж поступово перетво­рюються на федерацію.

Так, після набуття незалежності від Великої Британії Північно­американські штати утворили конфедерацію з метою боротьби л колишньою метрополією та збереження своєї незалежності. Про­те після існування з 1776 по 1787 р. як конфедерації вони стали федерацією, що було закріплено конституцією США. Так само кон­федерацією був союз радянських республік протягом 1917— 1922 рр., який ЗО грудня 1922 р. перетворився на федеративне об’єднання — Союз Радянських Соціалістичних Республік. Швей­царія за своєю конституцією донині має назву Швейцарська конфедерація, хоча реально є федеративною державою.

У той же час після недовгого існування зникли такі конфедера­тивні об’єднання, як Об’єднана Арабська Республіка (існувала в складі Єгипту та Сирії з 1958 по 1961 р.), Сенегамбія (існувала в складі Сенегалу та Гамбії з 1982 по 1989 р.), а держави, які входи­ли до їх складу, продовжили існування як незалежні держави.

Останнім часом правознавці іноді виокремлюють такі особливі форми об’єднання держав, як співдружність і співтовариство. Прикладом такого об’єднання може бути Британська співдруж­ність (об’єднання Великої Британії та більшості її колишніх коло­ній), Співдружність Незалежних Держав (до неї входить більшість держав, які раніше були республіками в складі СРСР), Європей­ський Союз тощо. Характерною ознакою цих об’єднань є збережен­ня їх членами суверенітету й водночас створення системи коорди­наційних органів у різних сферах суспільного життя, забезпечення співпраці та взаємодопомоги по різних напрямах.

Третім видом складної держави є імперія. Імперія (від латин. ітрегіит — влада, панування) — це форма складної держави, у якій частина території приєднана та/або утримується в складі держави насильницьким шляхом.

Імперії утворювалися внаслідок територіальної експансії вели­ких держав, які поступово підкорювали сусідні території, уключа- ючи їх до свого складу. При цьому в більшості імперій правовий статус центральних частин держави — метрополій — суттєво відріз­нявся від статусу приєднаних — колоній. Для імперії притаманна сувора централізація в системі управління, правова система, яка повністю базується на правовій системі метрополії. Влада на міс­цях представлена, як правило, особами, призначеними з центру, — губернатором, намісником тощо, а органи місцевого самоврядуван­ня (насамперед у колоніях) або взагалі відсутні, або ж мають дуже обмежену компетенцію. У багатьох випадках неоднаковим є і ста­тус громадян, які проживають в імперії. Обсяг їхніх прав та обов’яз­ків суттєво залежить від національної належності та місця прожи­вання (метрополія чи колонії). Представники підкорених народів часом суттєво обмежувалися в правах. Більшість імперій є надбан­ням історії.

Пригадайте з курсу історії відомі вам імперії. У які періоди та на яких: територіях вони існували?

Саме такими були Британська імперія, Римська імперія, Ос­манська імперія тощо. ІІри цьому треба зазначити, що більшість імперій розпалися, але Британська імперія нині перетворилася на співдружність, до якої увійшло чимало держав — колишніх колоній.