4. 3. Оборотні фонди та оборотні кошти підприємства будівельної галузі

План. 1. Оборотні фонди підприємства будівельної галузі, їх склад і

структура.

2. Склад, призначення і структура оборотних коштів.

3. Фінансування власних оборотних коштів.

4. Незавершене будівельне виробництво.

5. Нормування оборотних коштів.

6. Показники ефективності використання оборотних коштів.

7. Підвищення ефективності використання оборотних коштів та

оборотних фондів.

Оборотні фонди – це частина виробничих фондів підприємства, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цією продукції (робіт).

Оборотні фонди підрозділяються на:

1) виробничі запаси (предмети праці, які ще не залучені у виробничий процес

і знаходяться на складах підприємства у вигляді запасів). До їх складу

входять:

– сировина, основні і допоміжні матеріали;

– паливо;

– куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби;

– тара і тарні матеріали;

– запасні частини для ремонту;

– малоцінні та швидкозношувані предмети (господарський

інвентар, малоцінні інструменти та ін.) хоч і є засобами праці,

проте мають термін служби менший одного року і для

спрощення обліку відносяться до оборотних фондів.

2) незавершене виробництво (предмети праці, які ще не пройшли всіх стадій

обробки).

3) витрати майбутніх періодів (витрати на підготовку та освоєння нової

продукції, що мають місце в даний період, але будуть погашені в

майбутньому – раціоналізація, виробництво, придбання різного роду

інформації).

Ефективному використанню матеріальних ресурсів сприяє їх нормуванню.

Норма витрат матеріальних ресурсів – це гранично допустима кількість сировини, матеріалів, палива, енергії, яка може бути використана для виробництва одиниці продукції визначеної якості.

Методи витрат матеріальних ресурсів :

1) аналітично – розрахунковий (ґрунтується на аналізі конструкції

виробу, експериментів, виробничих умов).

2) дослідно – виробничий (на основі дослідних випробувань

безпосередньо на робочих місцях, використовується для нормування

витрат допоміжних матеріалів та інструменту).

3) звітно – статистичний (на основі даних про фактичне використання

матеріалів, сировини у звітному періоді та їх корегування).

Основний показник ефективності використання матеріальних ресурсів – матеріаломісткість.

Загальна матеріаломісткість

М_н=М_з/Q або М_з/N,

М_з – загальна сума матеріальних затрат, грн.;

Q, N – обсяг виготовленої продукції в грошовому і натуральному

вимірниках відповідно.

Матеріаловіддача

М_в= Q/М_з

Коефіцієнт використання матеріалів. Може бути плановим (відношення чистої ваги виробу до норми витрат сировини або матеріалів) і фактичним (відношення чистої ваги до фактичних витрат матеріалів).

Розмір відходів характеризується коефіцієнтом, що показує відношення величини відходів до величини загальних витрат матеріалу.

Шляхи економії матеріальних ресурсів:

– виробничо – технічні (якісна підготовка сировини до виробничого

споживання, вдосконалення конструкції виробів, комплексна

переробка сировини , застосування безвідходних та маловідходних

технологій).

Поряд з оборотними фондами, які функціонують у сфері виробництва продукції, процес її реалізації забезпечується фондами обігу. До фондів обігу належать:

– готова продукція на складах підприємства;

– готова продукція, яка відвантажена і знаходиться в дорозі;

– грошові кошти на розрахунковому та інших рахунках;

– грошові кошти у незавершених розрахунках;

– дебіторська заборгованість;

– готівка в касі.

Сукупність грошових коштів підприємства, вкладених в оборотні фонди і фонди обігу, становлять оборотні кошти підприємства.

За джерелами формування оборотні кошти підприємства поділяють на:

– власні;

– залучені.

Норматив оборотних коштів – це грошовий вираз вартості мінімальних запасів товарно – матеріальних цінностей. Процес встановлення нормативу оборотних коштів, необхідних для нормальної діяльності підприємства називається нормуванням.

Норматив власних оборотних коштів у виробничих запасах (Н_{вир.зап.}) визначається шляхом множення денної потреби у певному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму запасу, в днях (З_дн.).

Н_{вир.зап.}=Д×З_дн.

Д=М_заг/360, натур. один. або грн.

М_заг – загальна річна потреба в даному виді ресурсів, натур. один.,

грн.

Максимальний виробничий запас (З_max) обчислюється:

З_max= З_тр.+ З_підг.+ З_техн.+ З_{поточн.}+ З_стр.

З_тр. – транспортний запас – на час знаходження товарно-матеріальних

цінностей в дорозі від постачальника до споживача;

З_підг. – підготовчий запас на час приймання, перевірки якості і

складання сировини і матеріалів;

З_техн. – технологічний запас на час підготовки сировини і матеріалів до

виробничого споживання.

Кожен з цих видів запасів обчислюється множенням даної потреби в матеріальних ресурсах Д на відповідну величину запасу в днях.

З_{поточн.} – поточний запас для забезпечення безперебійного процесу

виробництва матеріальними ресурсами між двома черговими

поставками, визначається

З_{поточн.}=Д·Т_пост.

Т_пост. – період поставки даного матеріального ресурсу в днях;

З_стр. – страховий запас – це мінімальний запас на випадок

непередбачених перебоїв у постачанні.

З_{поточн.}=Д·Т_{зрив.пост.}

Т_{зрив.пост.} – період зриву поставки у днях.

Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству сум грошових коштів для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції.

Показники оборотності оборотних засобів:

– коефіцієнт оборотності показує кількість оборотів за рік і визначається

відношенням реалізованої за рік продукції (РП) до середньорічного

залишку нормативних оборотних коштів (S_ноз). К_об=РП/ S_ноз, оборотів/рік

Середньорічний залишок нормативних оборотних коштів

S_ноз=S₁+S₂+…S₁₂/12, грн.

де S₁+S₂+…S₁₂ – середньомісячні залишки нормованих оборотних

коштів, грн.

, грн.

де S_n+S_к – відповідно залишок нормованих оборотних коштів на

початок і на кінець місяця.

Якщо відомі суми нормованих оборотних коштів на перше число кожного місяця, то S_ноз можна обчислити:

, грн.

де S₁¹,S₂¹… S₁₃¹ – відповідно залишок нормованих оборотних засобів на

перше число кожного місяця розрахункового періоду,

включаючи перше січня наступного року, грн.

– коефіцієнт завантаження (К_зав) – величина, обернена коефіцієнту оборотності

К_зав= S_ноз/РП

– тривалість обороту (Т_об.)

Т_об.=360/К_об., дні.

Контрольні питання:

1). Поняття, матеріальний склад та структура оборотних фондів

підприємства будівельної галузі.

2). Поняття, склад, призначення і структура оборотних коштів

підприємства.

3). Фінансування власних оборотних коштів.

4). Що являє собою незавершене будівельне виробництво ?

5). Нормування оборотних коштів.

6). Показники ефективності використання оборотних коштів та

оборотних фондів.

7). Підвищення ефективності використання оборотних коштів та

оборотних фондів.