- •Як основний суб`єкт господарювання
- •Будівництвом в Україні
- •Будівельної галузі
- •4. 1. Персонал підприємства будівельної галузі. Продуктивність праці
- •4. 2. Основні фонди підприємства будівельної галузі
- •4. 3. Оборотні фонди та оборотні кошти підприємства будівельної галузі
- •Тема 4.4. Матеріально-технічні виробничі ресурси підприємства
- •Програми
- •Та ціна будівельної продукції.
- •Підприємства будівельної галузі.
- •Підприємства будівельної галузі
Підприємства будівельної галузі
План. 1. Поняття банкрутства господарюючого суб`єкта.
2. Ознаки банкрутства.
3. Реакція підприємства на кризовий стан.
4. Санація і перетворення.
5. Ліквідація підприємства будівельної галузі.
Згідно із Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом” від 30. 06. 1999року.
„банкрутство – це визнана арбітражним (тепер – господарським) судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури”.
Боржник – суб`єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами, в тому числі зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх оплати.
Суб`єктом банкрутства є боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов`язання встановлена господарським судом.
Зовнішні причини банкрутства:
– недосконалість виконавчої системи;
– високий рівень інфляції;
– кризові явища в інвестиційній політиці;
– необґрунтована економічна політика уряду;
– політична нестабільність суспільства;
– неефективне використання іноземних інвестицій;
– несприятлива митна політика;
– нестабільний стан світової фінансової системи.
Внутрішні чинники банкрутства:
– недосконалість системи стратегічного планування;
– нераціональне управління;
– недосконалість механізму ціноутворення;
– недостатній рівень організації виробництва і нераціональна
організаційна структура;
– низький технічний рівень виробництва;
– прорахунки в організації праці (утримання зайвих робочих місць);
– збільшення кредиторської і дебіторської заборгованості;
– дефіцит власних оборотних коштів;
– брак довготермінового інвестування.
У світовій практиці законодавство про банкрутство розвивалось у двох напрямах:
– британська модель (банкрутство розглядалось як спосіб повернення
боргів кредиторам за рахунок коштів боржника та його ліквідація як
суб`єкта господарювання);
– американська модель (банкрутство є причиною здійснення санації
підприємства з метою його реабілітації та відновлення
платоспроможності).
Симптоми банкрутства:
– спад попиту на продукцію і зменшення обсягів виробництва;
– втрата клієнтів та покупців;
– зниження прибутковості виробництва;
– збільшення величини неліквідних оборотних коштів;
– неритмічність виробництва;
– низький рівень використання виробничого потенціалу і зниження
рівня продуктивності праці;
– скорочення робочих місць;
– збільшення витрат на виробництво і реалізацію продукції;
– припинення поточних платежів і систематичне порушення термінів
погашення забов`язань;
– зменшення потоку грошових коштів від здійснення операцій;
– падіння ринкової ціни цінних паперів і скорочення виплачуваних
дивідендів.
Стадії погіршення економічного стану:
– приховане банкрутство;
– фінансова нестійкість;
– явне (реальне) банкрутство.
Види банкрутства:
– реальне;
– умісне;
– фіктивне.
Один із авторитетних підходів до оцінки платоспроможності є розрахунок індексу Альтмана, що визначає ймовірність банкрутства фірми.
Цей індекс називається Z – розрахунком Альтмана.
Z=1,2Х1+1,4Х2+3,3Х3+0,6Х4+0,99Х5
де Х1 – відношення оборотного капіталу до сукупних активів.
Х2 – відношення балансового прибутку до сукупних активів.
Х3 – відношення доходу від основної діяльності до сукупних
активів.
Х4 – відношення ринкової вартості акції до вартості заборгованої.
Х5 – відношення виручки від реалізації до сукупних активів.
Вірогідність банкрутства за значенням Z рахунку
<1,8 – дуже висока
1,8 – 2,7 – висока
2,8 – 2,9 – невисока
>3 – дуже низька.
Для оцінки кредитоспроможності використовується метод „шість С кредиту” (оцінка шести елементів за початковими буквами „С” англійських термінів:
– репутація;
– можливість (здатність);
– забезпечення;
– умови;
– контроль.
Санація – це комплекс послідовних взаємопов`язаних заходів фінансово – економічного виробничо – технічного, соціального характеру, які спрямовані на виведення підприємства із кризи, відновлення або досягнення ним прибутковості або конкурентноспроможності.
Етапи класичної моделі санації
Два види санації:
1) без зміни статусу юридичної особи;
2) зі сміною статусу юридичної особи.
Реструктуризація – здійснення організаційно – господарських, фінансово – економічних, правових, технічних заходів, спрямований на реорганізацію під – ва , що сприятиме його фінансовому оздоровленню, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.
Причини ліквідації:
1) вартість майна боржника продовжує знецінюватись і немає ніякої
можливості її відновити;
2) відсутні заяви про проведення реструктуризації або санації від
юридичної або фізичної особи;
3) жодний із поданих планів реструктуризації або санації не був
схвалений кредиторами;
4) запропонований план виходу підприємства з кризи неможливо
реалізувати з тих чи інших причин.
Контрольні питання:
1). Поняття банкрутства господарюючого суб’єкта.
2). Ознаки банкрутства.
3). Реакція підприємства на кризовий стан.
4). Санація і перетворення.
5). Ліквідація підприємства.