1.Тема: Орфоепія як розділ мовознавства

Методичні рекомендації: під час опрацювання теми необхідно звернути увагу на такий розділ мовознавства як орфоепія, розглянути основні риси української літературної вимови.

Базова термінологія з теми: орфоепія, голосні та приголосні звуки, норма, правильність мовлення.

Питання для самостійного опрацювання

1. Предмет і завдання орфоепії.

2. Основні риси української літературної вимови.

3. Евфонія, її специфіка.

Завдання для самостійної роботи

1. Прочитайте виразно тексти, дотримуючись правил української вимови. Вкажіть на розбіжності між вимовою звуків та їх позначенням на письмі.

I. Ліс ще дрімає в передранішній тиші… Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво… Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає… а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає усяким барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу… Стрепенувся врешті ліс і собі заграв… Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо – туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами...

М.Коцюбинський

II. Красно грає весняне сонце на чистому небі; весело стрибає його довге проміння в прозорому повітрі; теплий з полудня вітер віє понад землею і допомагає сонцю у його роботі… Всюди почорнілий сніг береться водою. Біжить вона з крутих бурт у глибокі долини, риє задубілу кору землі і мчиться ярами до річки. Там уже її так повно, що й криги не видно. Ще такий один день і – вода здійме ту кригу угору, поверне-поламає і понесе впродовж себе, б’ючи одну об одну… Загуде-заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони, несучи за собою людям шкоди та втрати. Сількісь! Вода буде – та й убуде; аби мерщій сніг з землі, аби швидше сонце та теплі дощі спарили її, зелена рослина покрила чорну груду…

Панас Мирний

2. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. З’ясуйте їх вимову і написання.

Єрусалим, енциклопедія, задніпрянський, завдовжки, задзвеніти, керманич, їздити, смієшся, комашці, морочся, на нитці, намажся, агентство, здоров’я, зірчастий, зненацька, множинний, норвезький, общипати, ожеледь, роздратувати, субстанція, стрімголов, художність, ювелірний, яблуневий, відкинений, відбудований, високошановний, белетристичний, батьківський, верещати, вертлявий.

3. Перепишіть тексти, дотримуючись правил української вимови. З’ясуйте вимову наголошених та ненаголошених е, и.

I. Вона прийшла непрохана й неждана,

І я її зустріти не зумів.

Вона до мене випливла з туману

Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,

І руки лагідно до мене простягла,

І так чарівно кликала й манила,

Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небі тане,

Кого остерігає з висоти…

Прийшла любов непрохана й неждана –

Ну як мені за нею не піти?

В.Симоненко

II. Найвеселіший місяць – травень.

Прислухайтесь до пташиного хору в лісах, парках, садках. На різні голоси славлять весну дрозди, коноплянки, вівчарики, щиглики та інше голосисте птаство. А он здалеку озвалася іволга. Десь гучно закувала зозуля.

Та найгучніший голос у соловейка. Серед свіжого листя кущів затаївся цей невтомний співак і чути його чистий голос далеко-далеко…

Навіть он в озері завзято змагаються в своїх співах жаби.

Буйно піднімаються хліба, трави, а над ними, мов чорні стріли, шугають ластівки. Здається, що вони ніколи й не відпочивають.

О. Копиленко

4. Запишіть тексти фонетичною транскрипцією. Поясніть різницю у вимові звуків, позначених літерою в.

I.Хто б то мав таке слово пишне да красне, щоб так, як на картині, змалював той монастир Печерський? Щоб хто й не був із роду в Києві, так щоб і той, читаючи, мов бачив на свої очі тії муровані огради, ту височенну дзвіницю, тії церкви під золотом та під скульптурою? Се ж то воно так тепер; а років двісті назад треба було слова тихого, понурого, щоб розказати, як тоді знаходивсь монастир Печерський. Далось і йому взнаки батиївське лихоліття.

Пантелеймон Куліш

II. Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю. Поринули весняні води, задзюрчали струмочками, заклекотали в ярках, розіллялись широкою повіддю. З-під снігу зазеленіла травиця і звеселила жайворонка. Звився жайворонок високо під чисте, неначе нове, небо і заспівав про те, що мертва земля ожила знов, що сонце, зрадівши щастям землі, стало ласкавим, теплим, ясним, що повіяли вітри і принесли на своїх крилах невідомі досі пахощі, що забриніли у веснянім повітрі мухи та набубнявіли на деревах бруньки, готуючись зеленим листом замаїти гаї та діброви…

М.Коцюбинський

III. У жодній енциклопедії світу не знайти нам цієї Зачіплянки. А вона є, існує в реальності. Без звички навіть трохи дивно звучить: Зачіплянка. Хтось колись тут за щось зачепився. І так пішло. В давні, в заводські часи було, кажуть, на цьому місці велике село, що робило списи запорожцям. І коли мандрували козаки на Січ, то завертали сюди, щоб запастися списами. Отоді, може, котрийсь козак і зачепився тут за якусь молодицю, поклавши початок династії.

Олесь Гончар

5. Перепишіть слова і поставте на місці крапок літеру г або ґ. У разі необхідності перевірте за словником. Зробіть фонетичний розбір 5 (за вибором) слів. Вимовляйте звук [г] та звук [ґ] у словах чітко.

А…роном, дзи…а, …ума, педаго…, альтер е…о, ал…ебра, ба…аж, …рот, контин…ент, є…ер, кен…уру, я…уар, ….рафіті, ларин…іт, …удзик, …рамота, …еографія, …азета, …речка, …ривня, …арний, ре…лан, фі…ура, …рація, мі…рація, ма...істр, пі…мент, пудин…, слен…, са…а, …аразд, …адка, …енерал, …одинник, …алузь, …ончар.

Питання для самоконтролю

1. Що таке орфоепія?

2. Які особливості вимови голосних звуків?

3. Які особливості вимови приголосних звуків?

4. Що означає порушення норм літературної вимови?

5. Поясніть особливості вживання [г] та [ґ] у словах.

6. У чому полягає сутність евфонії?