Б) Ознайомлення студентів з тестом «Здібність до навчання в школі» г. Віцлака (45 хв.)

Мета: Сформувати у студентів уміння визначати інтелектуальну готовність дітей до шкільного навчання та рівень їх розумового розвитку за допомогою тесту «Здібність до навчання у школі» Г. Віцлака.

Обладнання: стимульний матеріал у вигляді картинок, картка з віршиком, дев’ять вирізаних геометричних фігур (кола, квадрати, трикутники), бланк реєстрації, ручка.

Викладач пояснює студентам, що в у мовах школи, для вирішення питань про прийом дітей до школи можна застосовувати тест Г.Віцлака, з метою діагностики інтелектуальної готовності дитини до шкільного навчання. Дана методика дає можливість визначити особливості розумового розвитку дітей дошкільного віку. Тест дозволяє діагностувати актуальний рівень розумового розвитку дитини в трьох областях: навчаємість, рівень розвитку мислення і рівень розвитку мови. Компоненти розумового розвитку дитини, необхідні для навчання в школі в сукупності утворюють її інтелектуальну готовність до навчання в школі і співвідносяться з конкретними завданнями тесту.

Тест застосовується виключно при індивідуальній роботі з дітьми і вимагає ґрунтовної попередньої підготовки дослідника.

Методика складається із 15 завдань. Для кожного з них передбачена своя система оцінок, яка викладена у роз’ясненнях до кожного завдання. Всі результати заносяться у бланк реєстрації.

Ввідне завдання.

Не оцінюється, оскільки застосовується в цілях встановлення контакту з дитиною, а також для полегшення розуміння ним суть першого завдання.

Завдання складається з серії трьох послідовних картинок по сюжету «Історія про побудову башти» (мал. 1–3). Картинки потрібно розкласти в правильній послідовності перед дитиною. Дорослий сам розповідає історію, указуючи кожного разу на відповідну тій або іншій фразі картинку.

Інструкція: «Подивися на ці картинки. Вони нам розповідять одну історію. Маленька дівчинка будує башту з кубиків, вона рада, що башта виходить така красива (1-а картинка).

Раптом прийшов один пустотливий хлопчик і навмисне ногою зруйнував башту (2-а картинка).

Дівчинка дуже турбувалася і заплакала гіркими сльозами (3-а картинка)».

Потім картинки забираються, а дитину просять повторити почуту розповідь, але вже не дивлячись на картинки. Дослідник незалежно від якості розповіді ще раз коротко формулює суть сюжету: «Дуже добре. Хлопчик зруйнував у дівчинки башту, і тому вона заплакала».

I завдання «Історія в картинках» (мал. 4–6)

Завдання складається з трьох картинок, які послідовно розкладаються перед дитиною з проханням розповісти історію, яку він бачить на них.

При цьому ніяка допомога дитині не виявляється. Після того, як дитина склала розповідь, картинки прибирають і просять її ще раз коротко переказати суть історії (див. Ввідне завдання).

Оцінки:

7 балів – Дитина дуже добре відобразила смисловий зв'язок всіх трьох картинок, приділивши увагу головному в сюжеті. Резюме складалося з основного короткого змісту історії.

5 балів – Дитина добре відобразила смисловий зв'язок в картинках. Істотне і другорядне описане з однаковою увагою. Другорядне також внесене до короткого переказу історії.

3 бали – Дитина змогла правильно і самостійно відобразити смисловий зв'язок тільки між двома картинками. У резюме основна увага приділена другорядним деталям.

2 бали – Дитина не змогла знайти смисловий зв'язок між картинками, описав їх окремо один від одного.

0 балів – Дитина не змогла скласти розповідь