Лабораторна робота № 4
Непредикативні форми дієслова
(Дієприкметник і дієприслівник)
Завдання
Встановіть початкову форму (інфінітив) поданих дієприкметників. Визначте граматичне значення часу і виду дієприкметників. Зробіть висновок про залежність часових форм дієприкметників від виду вихідного дієслова.
Від поданих дієслів утворіть форми активного і пасивного стану дієприкметників. Виділіть формотворчі суфікси і твірні основи. Якщо творення якоїсь із форм неможливе, поясніть чому.
У поданих реченнях знайдіть форми ад’єктивованих дієприкметників, укажіть причини ад’єктивації.
Від поданих дієслів утворіть форми дієприслівників. Укажіть вид вихідних дієслів. В утворених дієприслівниках виділіть формотворчі суфікси і твірні основи. З поданих речень випишіть дієприслівники разом з дієсловами, від яких вони залежать. Встановіть час керуючого дієслова і залежного дієприслівника. Зробіть висновок про специфіку категорії часу в дієприслівнику.
Зробіть повний граматичний аналіз дієприкметників і дієприслівників.
Методичні вказівки до завдань і зразки їх виконання
1. Зразок виконання:
виконуваний (теп.ч.- залежно від контексту) - виконувати (НДВ)
виконаний (мин.ч.) - виконати (ДВ)
сяючий (теп.ч.) - сяяти (НДВ).
2. Виконуйте завдання за схемою :
Дієслово |
Активний стан |
Пасивний стан |
||
Теп. час |
Мин. час |
Теп. час |
Мин. час |
|
писати |
пиш- уч - ий |
|
|
писа- н - ий |
дозріти |
|
дозрі- л - ий |
|
|
3. Зразок виконання :
переробити ДВ перероби – вши (осн.інфінітива)
переробляти НДВ переробля (j – y) чи (осн.теп.ч.)
4. Зразок виконання :
Думаючи про Надю, яка скоро прокинеться і захоче зігрітися, він назбирав сухіших трісок та стружок...(Дрозд).
думаючи (мин.ч.)...назбирав (мин.ч.)
5. Граматичний аналіз дієприкметників і дієприслівників робіть за схемою, наведеною у методичних рекомендаціях до практичного завдання.
Варіант 1
1. Перекинутий, обвітрений, вилинялий, нуртуючий, облізлий, опрацьовуваний, перебитий, затуманений, повиколупуваний, засохлий.
2. Хвилювати, хвилюватися, перевтомлювати, перевтомити, очунювати, віддзеркалити, поповозити, заморозити, заморожувати, сконфузити.
3. З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут, а за ним скільки око сягало руділи стиглим комишем плавні...(Коц.). Розповів про блукаючі вогні на болоті, про фіолетові плями на воді (Донч.).
4. Помічати, помітити, переривати, відхилити, дихнути, придивлятися, звірятися, тікати, втекти, сваритися.
5. Він [П.Тичина] звертався до образу Коцюбинського в різні періоди свого життя, все поповнюючи риси незабутнього портрета, викладаючи все нові і нові подробиці своїх зустрічей з учителем (Про Павла Тичину). Швидко сховавши папірець, подалась до хати (Васильч.).
6. Вибралися за село. Небо світлішало, блакитніючи. Озимину, ярину і ріллі вкривали сиві, мовби підморожені, роси. Невидно вився, видзвонюючи, ранній жайворонок, і роси теж дзвеніли (Харч.).
Варіант 2
1. Вмурований, проголошений, переформований, забитий, прим’ятий, виючий, розслідуваний, зайшлий, розчинений, зблідлий.
2. Присмалити, зарядити, чабанити, потовстіти, закортіти, зжовтіти, докучати, пригортати, настроювати, зварювати.
3. Здавалося, розбурхане море вогню кипіло, ревло, бризкало вогняною піною...(Коц.). Блукаючий нерв - один з черепно-мозкових нервів, що має велику ділянку поширення і складне розгалуження волокон (СУМ).
4. Змовитися, замислитися, спочивати, обідати, знімати, зняти, підморгувати, витримати, зірватися, захоплювати.
5. Соня сиділа коло свого столика, низько схилившись над паперами... (Васильч.). Увечері, вже після роботи, Леонід, закурюючи з товариством біля колодязя, спробував ще раз зачепити Вустю, але вона пронеслася повз нього, як гарячий вихор, навіть не глянувши...(Гонч.).
6. На горбах і долинах низько висів ріденький туман. Щедро гаптований сонцем, він піднімався вгору і танув (Харч.). Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда...(Васильч.).
Варіант 3
1. Влаштований, опрацьовуваний, прострелений, схилений, розгрузлий, виморений, дресирований, паленіючий, звеселілий, крокуючий.
2. Відстоювати, розбазарювати, пообідати, ощасливити, виправити, здешевити, перепудити, вихолодити, замовляти, замовити.
3. Остап лежав на очереті й почувавсь ослабленим (Коц.). Зліталися, як рій метеликів до розцвілої квітки...(Кобр.).
4. Захопити, підскакувати, підскочити, розганятися, розігнатися, зачепити, бренькнути, покотитися, ізолювати, подивитися.
5. Пробудившись, я тихо підвівся й сів на ліжку, як і не спав (Васильч.). Не озираючись, рушила Вутанька з подругами від колодязя, зоставивши спантеличеного Леоніда на втіху дояркам (Гонч.).
6. Капела-студія імені Леонтовича зажила слави хорошої життєвої школи для молоді, виховуючи у неї добрий смак і прищеплюючи корисні навички (Про Павла Тичину). Дух свіжого чаю мішався з озонованим повітрям, в одчинені вікна дивилось зорями небо (Коц.).
Варіант 4
1. Палаючий, залитий, вишитий, вишиваний, обірваний, заболочений, летючий, виконуючий, поріділий, спітнілий, літаючий.
2. Прохолодити, застудити, колобродити, пролопотати, розгортатися, розгортати, розгорнути, обеззброювати, обеззброїти, вчителювати.
3. Остап лежав тут же з розплющеними очима...(Коц.). Близько 400-100 тисяч років тому вели [люди] ... бродячий спосіб життя (СУМ).
4. Постогнувати, боятися, розворушити, обдивлятися, порадитись, підставляти, інформувати, наважитись, познаходити, запевняти.
5. Мовчу, перегортаю сторінки в книзі, підвівши брови, знову схиляю над нею голову...(Васильч.). Лузаючи насіння, вона [Вустя] спокійно гомоніла з чабанками, що жили при таборі, розповідала їм про свої Кринички...(Гонч.).
6. Дивлячись на людей, усміхавсь і мій батько - великий добрий чоловік (Довж.). О.Василь хваливсь своїм хазяйством. Він показав власноручно посаджені яблуні, дав їм добру рекомендацію...скликав до неї усе кудкудакаюче, гагаюче і крякаюче пернате царство (Коц.).
Варіант 5
1. Злежалий, розпущений, випрямлений, вирваний, прогрітий, даруючий, паруючий, виконуваний, змащений, переорюваний.
2. Переорювати, переорати, перемагати, молодіти, помолодіти, клясти, схуднути, поначіпляти, засохнути, дзюркотіти.
3. .Круг них усе їжився височенний, цупкий, жовтий комиш, немов сунувся разом із ними, як зачарований (Коц.). За селищем, під самою горою, на висячім мосту виднілись вагонетки (Гонч.).
4. Куйовдити, скуйовдити, дозволити, зрадіти, підперезати, аналізувати, примоститись, дивуватись, розказати, перебивати.
5. Вишикувавшись у трикутник, у пташиний ключ з Вишнею попереду, корови пливли через Дніпро... (Дрозд.). Вона [Соломія] бачила, як вони сиділи і як човен загойдався на воді, відділяючись від берега (Коц.).
6. Нічна задуха насичена була сильними пахощами татарського зілля, куширу, зогрітої води (Коц.). Мова зайшла про поему "Сковорода", над якою він [П.Тичина] тоді працював, напружено виліплюючи образ українського письменника й філософа (Про Павла Тичину).
Варіант 6
1. Натягнутий, відкушений, виголений, віджилий, посаджений, збайдужілий, вивчаючий, роздріджений, облягаючий, евакуйований.
2. Замигтіти, потьмяніти, виліпити, розпрягти, фурчати, забряжчати, набухнути, обезболювати, обезболити, експропріювати.
3. На старих очеретах гойдались покинуті гнізда... (Коц.). Змінний вектор змінює своє положення у просторі, а сталий - зберігає (СУМ).
4. Замислитися, хвалити, сподіватися, вирушати, вирушити, наближатися, почувати, отруїти, експропріювати, шарпнути.
5. Андрій відпустив шофера з машиною в центрі села й, узявши загорнену в газету платівку, пішов до цегельні (Дрозд.). Гарний, сильний голос співав на воді, все наближаючись, все зміцнюючись, і турки заслухались (Коц.).
6. Схвильований оголошенням, що буде виступати Тичина, зал загомонів злегенька, немовби вітер прошумів над верхами (Про Павла Тичину). Чавкало і хлюпало під колесами, а Дарія Кирилівна, втримуючись рукою за гнутий побічень, раділа, що води багато (Дрозд.).
Варіант 7
1. Заклопотаний, роздратований, забезпечений, засинаючий, остиглий, вирізьблений, задертий, насторожений, керуючий, підпечений.
2. Умеблювати, прив’ялити, прив’ялювати, справдити, заскородити, висвітлити, озвіріти, посіріти, сіріти, вибухати.
3. Що робити? - немов питав у комишів її [Соломії] блукаючий погляд (Коц.). Кут, утворений двома хордами, що виходять з однієї точки кола, називається вписаним кутом (СУМ).
4. Помилитися, виключити, гукнути, обізватися, заглянути, заглядати, учепитися, тріумфувати, послухати, обдивитися.
5. Іван, спустивши весло на голову туркові, підняв його знову і на хвилину закляк, дивлячись на розгойданий, стрибаючий по воді човен із переляканими людьми (Коц.).
6. Юрко сидів і, бачачи, чуючи, вдихаючи в себе простір, жив, прагнучи знати душу каменя, дерева (Харч.). Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (Коц.).
Варіант 8
1. Припудрений, подзьобаний, огрубілий, звужений, благословляючий, перекислий, перемішаний, розбитий, штурмуючий, заскорублий.
2. Позіхати, позіхнути, трепетати, переоснащувати, переоснастити, підклеїти, заприятелювати, асимілювати, уціліти, розповніти.
3. Їй жаль стало молодого змарнованого життя - і вона заплакала (Коц.). Уся [дівчина] - як виточена, а довга коса, гарна, як гадюка, так і обвивається круг тонкого стану (СУМ).
4. Поспішити, поспішати, вислухати, перекинутися, відіслати, обернутися, переночувати, вчителювати, позбутися, позбути.
5. Годі казати, як я хвилювався, йдучи до Тичини (Про Павлв Тичину). Тетяна, здавалось, росла. Ніби почувши свою владу над людьми, вона виступила з ряду наперед, стала в гордій, незалежній позі... (Васильч.).
6. Десь угорі гули вершини осокорів, а тут було задушно, палило сонце, вигулькнувши з-за кошлатої хмари. Ліс над озером скидався на людину, скалічену війною. Між дерев темніли провалини окопів, зарослі кропивою та ожиною (Дрозд.).
Варіант 9
1. Замерзлий, замінований, засмальцьований, обдертий, посинілий, проводжаючий, випереджаючий, розгарячілий, зволожуваний, дублений.
2. Просвітліти, збожеволіти, пом’якшити, розлютитися, розлютити, розчистити, пригноблювати, націлювати, здійснювати, подати.
3. І знов комиші, і знов вода, і знов той самий звук розміреного, однотонного прибою морської хвилі (Коц.). От тільки він, старший машиніст Сорокоуст, висловлюючись мовою сина-льотчика, пішов на вимушену посадку (СУМ).
4. Допустити, дозволити, зростати, рости, відвезти, конфліктувати, відв’язати, відв’язувати, чекати, оборонятися.
5. На яскравих прикладах історії П.Тичина показав силу і могутність вільнолюбного українського народу, який, "відстоюючи в боротьбі з ворогами свої права на вільне життя і розвиток, завжди благородні переслідував цілі і ніколи не гнітив інших народів..." (Про Павла Тичину). Я засвічую свічку і раптом, набравшись зваги, гашу лампу (Коц.).
6. Зелень скрадує архітектоніку дерева, оголене дерево рухається, підноситься в небо. Це рух глибоко затаєний, рух внутрішній, рух нібито застиглих форм (Дрозд.). Бувало, повернувшись від Павла Григоровича, негайно сідав до столу і занотовував усе, що чув і бачив (Про Павла Тичину).
Варіант 10
1. Перекислий, зважуваний, розстебнутий, оброблений, оброблюваний, надкушений, збитий, зламаний, викрадений, навчаючий.
2. Спричиняти, спричинити, урізноманітнювати, урізноманітнити, розтерзати, замекати, перегоріти, облисіти, долетіти, обкосити.
3. От коли б вони [дідусь] прийшли й подивились на свого внука, підстреленого, знесиленого, покинутого в комишах на обід вовкам та воронам (Коц.). Вже давно, майже рік тому, відбулася дуже натягнута розмова (СУМ).
4. Відійти, відходити, опам’ятатися, чорніти, почорніти, відпливти, лагодитись, порахувати, відділятися, відділитися.
5. І вже ні про що інше не думаючи, наспівуючи, спотикаючись і ковтаючи сльози, поспішав він [Тарас] додому, щоб швидше списати пісню в свою маленьку книжечку (Васильч.). Вечоріє, і, зійшовши по трав’янистому запашному схилові на гору, почуваєшся казковим велетнем Чюрльоніса, який тримав на долоні випростаної руки місто (Дрозд.).
6. Важко сказати, що мене найбільше вразило в особі поета, бо відразу ж я був зачарований його душевною красою, дитинно-чистим серцем... Пошта щодня приносила поетові величезну-таки кількість газет, журналів і листів... Пресу, як правило, читав, підкреслюючи те чи інше місце (Про Павла Тичину).
Варіант 11
1. Приречений, вишикуваний, роззутий, засніжений, сконденсований, укомплектований, надихаючий, процвітаючий, одряхлілий, зотлілий.
2. Спокусити, розтратити, похнюпитися, похнюпити, перелицювати, затанцювати, реконструювати, дієвідмінювати, стомити, ізолювати.
3. Маріуца не хапаючись зав’язала хустку і стала перед Раду проста, висока, витягнена, як струна... (Коц.). У групах подовженого дня повинні бути створені нормальні умови для навчання і відпочинку школярів.
4. Вигукнути, вигукувати, визволяти, нагнутися, відстрілюватись, змолотити, освіжити, обхопити, обхоплювати, займатися.
5. Письменник нагадує бджолу, яка літаючи від квітки до квітки, бере пилок та нектар, щоб наповнити свої паперові стільники (Дрозд.). Десь по обіді несподівано приїхала на Кураєве Ганна Лавренко, квіткою розпустивши над собою парасольку з рожевого ситцю (Гонч.).
6. Хоч і не знаючи нічого про мій приїзд, Каховка зустрічала мене урочисто. Біля дерев’яної пристані [...] ледь погойдувалося на синій дніпровській воді щось зовсім несподіване й не бачене ніколи на нашій річці... (Загреб.).
Варіант 12
1. Отуманілий, зголоднілий, розквартирований, опановуваний, здеформований, конаючий, потопаючий, пливучий, обволікаючий, повідмикуваний.
2. Притрусити, притрушувати, розстріляти, оформити, розповідати, осідати, покумекати, розсідлати, помолодіти, поіржавіти.
3. Врешті вони розскочились із чудово-блискучими очима, зі схвильованими грудьми, з дихаючими вогнем ніздрями на блідих гордих обличчях... (Коц.). Зрозуміло, що переміщення підприємств у нові населені пункти пов’язане з рядом додаткових витрат (Заст.).
4. Забирати, забрати, навчити, приносити, принести, піднімати, обгортати, обгорнути, повертатися, оповідати.
5. А з гори, з бур’янів, линув той же голос, все більше доймаючи, більше жалю надаючи, ніби намагаючись мури якісь розбить (Васильч.). І водночас було в цім зібранні щось зворушливо-безпосереднє : доярки приїхали до клубу просто з лугу, од корів, не маючи часу на перевдягання, колгоспні шофери, поставивши в затінки автомашини, підпирали в замащених сорочках стіни...(Дрозд.).
6. Прощались поспіхом, тамуючи тугу, відходили швидко, ніби навздогін за своєю незвичайною долею (Довж.). Недалеко од дач, між житами, озерце - кучеряве, заросле по боках і всередині кущами... (Васильч.).