2.3. Пензлі

При роботі гуашевими фарбами для виконання практичних робіт слід мати наступні пензлі: з синтетичним та натуральним ворсом (колонкові, поні), тощо. Для різних видів робіт застосовують пензлі різної форми (круглі, плоскі) та різного розміру, для гарного покриття поверхні однією з характеристик пензлів повинна бути їх пружність.

2.4. ІНШЕ

Олівці різної м’якості (B, HB, H, 2H).

Палітра з резервуарами для фарби, рейсфедер, різак, лінійки (кутники), клей ПВА, ганчірки (паперові серветки), ємність для води, тощо.

3. Виконання практичних робіт

Практичні роботи з дисципліни складаються: з напису (назва практичної роботи), розміщується в верхній частині аркушу по центру, висота літер 7 – 10 мм, підпису (вик. ст.гр. 101-А ПІБ, кер. ПІБ) розміщується в правому нижньому куту, відступ від краю 10 х 10 мм, висота літер 3 мм, інтервал 2 мм. Виконання всіх текстів оформлюється тільки архітектурним шрифтом. Виконаного завдання за темою.

Для позитивного оцінювання роботи слід виконати наступні вимоги: закомпонувати складові елементи завдання в аркуші, якісно виконати викраски, або покриття поверхні елементів гуашевими фарбами, виконати поставлене завдання, підписати роботу згідно вимог, охайно оформити.

При роботі гуашевими фарбами користуються, як правило, способом простої механічної суміші, фарбу вимішують на палітрі для досягнення рівномірного колірного тону.

Слід пам’ятати, що при висиханні гуашеві фарби висвітлюються.

Виконання викрасок – готуємо чисті аркуші, широкий плаский пензлик, фарби гуашеві, палітру, воду. На палітрі вимішуємо потрібний колірний тон. Викраски краще робити стоячи, тримаючи пензлик вертикально до аркуша паперу. Рух нанесення фарби від себе та до себе (спочатку інтенсивний, потім розгладжуючий), весь час необхідно стежити за процесом нанесення фарби, для того щоб досягти ідеально вифарбованої поверхні, тло викраски має бути рівно зафарбованим (не просвічувати папір – рідка фарба, не мати рельєфу – густа фарба). Розмір викрасок повинен бути більше в кілька разів за елемент який буде вирізатися з них.

Виконання якісного покриття – для виконання якісного покриття використовують не тільки пензлі а й рейсфедер. Фарба для пензля повинна бути помірної консинстенції, а для заповнення резервуару рейсфедера трішки рідша. Спочатку за допомогою рейсфедера і лінійки створюються границі елементу, а потім поки фарба ще не висохла заповнюється середина елементу за допомогою пензля. Розгладжуючими рухами в одному напрямі наноситься фарба, потрібно слідкувати, щоб не було зайвої фарби в елементі.

3.1. Практична робота № 1 «шкала світлот»

Шкала світлот – це ахроматичний рівноступеневий ряд від білого до чорного з заданою кількістю сірих відтінків, зорове розрізнення яких залежить насамперед від умов освітлення та світлоти тла.

У шкалі світлот найясніший – білий колір, найбільш темний – чорний, між ними розташована градація сірих.

Зміст – виконання поступової рівноступеневої шкали від чорного до білого, кількість елементів в шкалі – 12. Формат аркушу – А4.

Матеріали – папір, картон, гуаш (біла, чорна), широкі пласкі пензлі, ганчірка (паперові серветки), графітні олівці, металева лінійка, різак, клей ПВА, ємність для води.

Мета – розвинути відчуття тону. Головною умовою завдання є плавність градації тону.

Виконання – на аркуші паперу компонується та виконується креслення шкали, яка складається з 12 елементів, в оптимальному співвідношенні загального розміру аркушу, шкали та відстаней між елементами. За розміром одного елемента вирізається шаблон із картону у вигляді (віконця).

Після цього потрібно виконати викраски. Виконання викрасок наведено в 3-му розділі виконання практичних робіт. Кількість викрасок не може становити 12, оскільки на око не можливо знайти певну пропорцію фарби, необхідно виконати 15 і більше з поступовим висвітленням кожної наступної, які при зіставленні можуть відсіятися.

Після їх висихання, приступають до вирізання елементів шкали світлот за допомогою попередньо виготовленого шаблона. На кожну викраску поверх накладають шаблон (попередньо визначивши найякісніше за технічним виконанням місце) й у кутах олівцем ставлять точки, за допомогою лінійки та різака вирізають елементи.

Потім з усіх вирізаних елементів вибирають ті 12, які дадуть плавну тональну градацію (білий, відтінки сірого, чорний колір). Кожен вибраний елемент зі зворотнього боку нумерується, щоб не переплутати елементи при їх наклеюванні. Кожен елемент шкали світлот в своїй послідовності зі зворотнього боку змащується тонким шаром клею ПВА та приклеюються на аркуш із викресленою шкалою. Густота клею повинна бути помірною, без зайвої кількості клею, щоб при натисканні не видавлювалися залишки клею, які призведуть до видимих дефектів, тим самим погіршиться якість роботи.

Приклад виконання практичної роботи № 1 «Шкала світлот» наведено на рис. 3.1.1.

Рис. 3.1.1 – шкала світлот