Методи проблемного навчання

Проблемне навчання передбачає дослідницьку діяльність учня, яка зумовлена проблемною ситуацією й спонукає його формулювати гіпотези та перевіряти їх у ході розумових і практичних операцій .

Стимулює пізнавальну активність учнів

Збуджує і формує інтерес до навчання

Значення

проблемного

навчання

Розвиває ініціативу і самостійність учнів

Сприяє розумінню внутрішньої сутності процесів і явищ

Формує вміння бачити проблему і знаходити шляхи рішення

Проблемна ситуація – це ситуація, для оволодіння якою учень має зайняти й застосувати нові для себе значення чи способи дій.

Проблемне завдання – це своєрідний опис проблемної ситуації, що відображає суперечності, сутність яких треба з’ясувати.

Прийоми створення проблемних ситуацій

1. Повідомлення інформації, яка містить в собі пізнавальне протиріччя.

2. Створення невідповідальності між знаннями учня про предмети, явища природи, їх взаємозв’язки і новими фактами, що їх характеризують.

3. Створення невідповідності між новими і засвоєними способами діяльності, які необхідні для досягнення визначеної мети.

4. Пред’явлення учням проблемного завдання.

Критерії вибору навчального матеріалу

Змоделювати навчальну проблемну ситуацію і поставити перед учнями проблему можна лише тоді, коли це дозволяє зміст навчального предмета, тобто якщо він:

1. розкриває суть понять про об’єкт і явища природи, їх ознаки, властивості; пояснює причинно-наслідкові, структурні, функціональні та інші зв’язки у природі;

2. не є принципово новим, а логічно продовжує засвоєний зміст.

Етапи проблемного навчання:

1. створення проблемної ситуації;

2. формулювання проблемного запитання, яке «випливає» із проблемної ситуації;

3. вислухування та обговорення здогадок, припущень, гіпотез, які висловлюють учні;

4. вирішення проблеми одним із методів проблемного навчання;

5. повернення до проблемного запитання і перевірка правильності його розв’язання.

Методи проблемного навчання

(в залежності від рівня самостійності учнів)

1 група – частково-пошукові методи (евристична бесіда, практична фронтальна робота пошукового характеру, демонстрація досліду вчителем у супроводі евристичної бесіді; робота учнів з додатковою літературою в позаурочний час).

2 група – проміжні методи (проблемний виклад) – монологічний, показовий.

3 група – творчі методи (дослідницька робота).

Дослідницьке завдання передбачає певний цикл самостійних навчально-пізнавальних дій учнів: збирання інформації, її аналіз, самостійна постановка проблеми, її розв’язання, перевірка результату й застосування нового знання на практиці.