3. Форми виховної роботи у внз

У вихованні студентів, розвитку їх творчих здібностей, формуванні необхідних майбутньому фахівцеві якостей важлива роль належить спеціально організованій позааудиторній виховній роботі. Форми її організації у вищому навчальному закладі можуть бути масові, групові та інди­відуальні.

Масові форми виховної роботи. Особливістю масо­вих форм виховної роботи є широка участь в ній студен­тів. До них належать святкування державних та релігій­них свят, знаменних подій у житті вищого навчального закладу, проведення читацьких конференцій, тематич­них вечорів, вечорів запитань та відповідей, тижнів з різ­них навчальних предметів, зустрічей з видатними людь­ми, конкурсів, олімпіад, фестивалів, виставок тощо.

Утвердженню патріотичних почуттів, співпричетності до важливих подій сприяє, наприклад, участь студентів у відзначенні Дня Незалежності, Дня знань, Дня захисника Вітчизни, Свята Перемоги та ін. Масовими є загальноуніверситетські вечори, присвячені Дню університету, Дню факультету, Дню студента, Дню науки та ін. Важливо, щоб такі заходи проходили в атмосфері особистої причетності до обговорюваних проблем, щоб студенти були організато­рами й учасниками.

Ефективною формою виховання студентської молоді є читацькі конференції. Шляхом пропагування наукової, ху­дожньої, публіцистичної літератури студентській молоді прищеплюється інтерес до книги, формуються літератур­но-естетичні смаки.

Вечори запитань і відповідей закликають до діалогу між фахівцями і студентами. На ці заходи запрошують фахівців із тих сфер діяльності, якими зацікавилися студенти.

Літературно-музичні вечори, культпоходи в театр ознайомлюють студентів із різними жанрами цих видів мистецтва, формують естетичні смаки, виховують патріотичні почуття.

Групові форми виховної роботи. Серед них найпо найпоширеніші «круглі столи», гуртки за інтересами, обговорення радіо- і телепередач, новинок преси, акції мило­сердя, пошукова діяльність, екскурсії, походи, заочні подорожі та ін.

«Круглі столи» зазвичай збирають молодих людей, які не обмежуються власною думкою у пошуках істини. Тему начають заздалегідь. Учасники демонструють свої знання з цієї теми й перспективи її розвитку. Наприклад, «Моральність наукових відкриттів», «Культура особистості і культура мовлення», «Духовний потенціал українців» ін. «Круглі столи» сприяють розширенню кругозору, формуванню світогляду, загальнолюдських та національних цінностей.

Творчий потенціал студентів реалізовується в гуртках за інтересами, основними завданнями яких є: формування національно свідомого патріота-громадянинп України; виховання фізично й морально здорової людини; усвідомлення моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій, етичних норм; формування естетичних іків; створення атмосфери емоційної захищеності; збереження родинних традицій, звичаїв, обрядів свого народу; вивчення мови й шанування культури, національної літератури, мистецтва, преси, радіо і телебачення. Популярними у ВНЗ є гуртки народного і сучасного танцю, спортивні секції, фольклорні колективи, студії вокалу та худоожніх ремесел, театральні, поетичні клуби, клуби журналістів, фотоклуби та ін.

У виховній роботі ефективним є використання радіо- і телепередач, перегляд художніх фільмів. Популярні ток-шоу вітчизняних телеканалів («Я так думаю», «Подвійний доказ», «Свобода слова» та ін.) дають змогу студентам диференціювати справжні і штучні ідеа­ли, усвідомити загальнолюдські цінності, незмінні протя­гом тисячоліть.

У процесі виховної роботи доцільно практикувати обго­ворення публікацій з найпопулярніших видань, які при­ваблюють студентів своїми аналітичними матеріалами що­до політичної, економічної, культурної ситуації в Україні.

Формуванню національної свідомості, патріотичних почуттів студентської молоді сприяє їх активна участь у створенні університетських краєзнавчих музеїв, призна­чених для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури на­роду. Досвід переконує, що музеї при вищих навчальних закладах за умови їх правильної організації стають осе­редками освіти і виховання, забезпечують духовну єд­ність поколінь.

Ефективними виховними заходами є також історико-етнографічні експедиції з вивчення історії свого міста, се­ла, області, краю та топоніміки цієї місцевості, досліджен­ня історичних пам'яток, збирання предметів старовини, легенд, народних традицій, звичаїв тощо. Результатами такої роботи можуть бути наукові реферати, журнальні і газетні статті, доповіді, виступи на радіо і телебаченні, у дискусійних клубах тощо.

Еколого-краєзнавча діяльність (подорожі, екологічні табори, товариства) дає змогу студентам виявляти та мит­тєво реагувати на випадки варварського ставлення до природи.

Індивідуальна виховна робота. Вона зумовлена індивідуальними особливостями студентів, через які переломлюється будь-який виховний вплив на особистість. Тому, щоб впливати на особистість, необхідно вивчити її індивідуальність. Важливо встановити довірливі, доброзичливі стосунки між викладачами і студентами. Цьому значною мірою сприяє авторитет викладача, його уміння швидко орієнтуватися в ситуації, передбачати наслідки своїх дій. Виховна робота зі студентами здійснюється у двох напрямах:

— корекція відхилень у свідомості і поведінці окремих студентів шляхом створення спеціальних педагогічних ситуацій, які сприяють усуненню наявних в особистості студента негативних якостей (активізація прихованих почуттів, зміцнення віри у власні сили, паралельна педагогічна дія та ін.);

— спонукання студентів до раціонального використання вільного часу з метою всебічного розвитку своєї особистості, вдосконалення необхідних фахівцю якостей (консультування студентів щодо розумного використання вільного часу на самоосвіту, суспільну роботу, заняття фізкультурою і спортом, художньою і технічною творчістю тощо).

Збагаченню особистості студента сприяють такі форми самостійної роботи: читання художньої та спеціальної літератури, пошуки необхідної інформації через інтернет, перегляд відповідних телепередач і прослуховування радіопередач, конструювання, написання творів, заняття фотографією і кінорежисурою, колекціонування та ін. Завдання викладача в цьому плані — влаштовувати зустрічі студентів з відповідними фахівцями для надання їм кваліфікованої допомоги.

Серед усіх названих форм виховання найдоступнішими є групові, оскільки не потребують особливих умов для організації і проведення, а також ефективні за умови кваліфікованого педагогічного керівництва. Основними вимогами до групових заходів є створення колективів, тобто людей, об'єднаних спільною метою (студентські групи, гуртки за інтересами та ін.) і соціально значущою суспільною діяльністю (товариства, команди, союзи, об'єднання), що виховує почуття взаєморозуміння, взаємодії, взаємодопомоги, відповідальності.