0,40КН) і при підвищеній швидкості руху. Натягнення

ременів регулюють за допомогою пружинного пристрою 6, яке відтягує від колісної пари

редуктор 4 з відомим шквівом 3. Генератор 9 встановлений на амортизаторах 11 на поперечній

балці 12 рами візка гальмівної сторони вагону, а редуктор 4 шарнірно підвішений до неї. Вал

генератора пов'язаний з редукторо карданним валом 8. У кріпильних деталях підвіски редуктора і

генератора передбачені запобіжні скоби 5 і 10, що запобігають падінню редуктора і генератора на

шлях у разі обриву елементів підвіски. Для запобігання від падіння на шлях карданного валу при

його обриві передбачені запобіжні скоби 7. Передаточне відношення шківів ремінної передачі 1,4,

а редуктора – 2,9, тобто загальне передаточне число приводу 4,05, к. к. д. приводу складає 0,907.

Редуктор складається з пари шестерень. Одна з них встановлена на валу, на якому напресований

відомий шків 3, а інша виконана як одне ціле з валом, кінець якого за допомогою фланця

пов'язаний з карданним валом. Редуктор змонтований в корпусі, який заповнений маслом. Для

зливу масла з корпусу редуктора передбачений зливний отвір.

При використанні ремінно – редукторно – карданного приводу необрессоренная маса (шків),

встановлена на шийці осі, значно менше, ніж в редукторно – карданному приводі (редуктор). Це

приводить до менших динамічних дій на вісь колісної пари і на шлях. Проте наявність ремінної

передачі збільшує втрати енергії в приводі і ускладнює його експлуатацію із – за необхідності

зміни зношених ременів.

Самостійна робота №8

Тема: Несправності машин постійного струму

При експлуатації машин постійного струму виникають обриви, міжвіткові замикання

обмоток, знижений опір ізоляції, пробій ізоляції на корпус і порушення контакту щіток з

колектором.

Найчастіше обмотки якоря мають обрив в місцях з'єднання їх кінців з півниками пластин

колектора унаслідок оплавлення її при перевантаженні або неякісного паяння. Під щітками

виникає сильне іскріння при обриві обмотки, і пластини колектора, до яких припаяна обірвана

секція, підгорають.

Обрив обмотки збудження зазвичай відбувається у виводах котушки. При обриві

паралельної обмотки генератор не збуджується, а двигун йде вразніс. Якщо у обмотки полюсів

опір від 5 до 100Ом, то їх цілісність перевіряють за допомогою омметра, а менше 5Ом – мостом

постійного струму. Перевіряти опір можна також і за допомогою приладів – авометров. Перед

перевіркою стрілку приладу слід встановити на нуль при замкнутих накоротко сполучних

проводах. Омметр, який підключений до справної котушки, покаже її опір, а до котушки, що має

обрив - ∞. Місце обриву обмотки збудження можна знайти також за допомогою вольтметра,

вимірюючи падіння напруги на котушках. При цьому на котушці, що має обрив, вольтметр

покаже повну напругу, що підводиться до всієї обмотки, а на справних котушках стрілка приладу

не відхилятиметься.

Міжвіткові замикання в обмотках визначають способом падіння напруги або

вимірюванням їх опору. Падіння напруги на пошкоджених секціях обмотки якоря, котушках

полюсів і їх опор будуть менше, ніж у справних.

Замикання обмоток якоря на корпус (пробій обмотки) найчастіше відбувається в результаті

механічних пошкоджень ізоляції і підвищеної вологості при експлуатації генератора з нещільно

закритим захисним кожухом. Перетирання ізоляції у обмоток якоря відбувається унаслідок дії

відцентрових сил особливо при ослабленні бандажів, а у обмоток збудження – в результаті

вібрації слабо укріплених котушок на осердях полюсів. Замикання обмотки якоря на корпус

перевіряють контрольною лампою або мегаомметром. При перевірці лампою один полюс джерела

струму сполучають з валом якоря, а інший – через лампу з колектором. Лампа горітиме при

замиканні обмотки або колекторних пластин на корпус.

Порушення контакту щіток з колектором відбувається із – за забруднення або обмерзання

колектора, заклинювання щіток в щіткотримачах і спрацювання щіток зверху норми – більше 60 %

висоти.

Електричні машини працюють завжди разом із захисною і пускорегулюючою апаратурою,

тому їх відмова може бути викликана не тільки в результаті несправностей самих машин, але і

вказаної апаратури. Тому для виявлення причини відмови електричних машин перевіряють

відповідно до принципової схеми силовий ланцюг і ланцюг збудження машини.

Самостійна робота №9

Тема: Силові випрямлячі генераторів змінного струму

Для випрямляння змінного струму, що виробляється генератором 2ГВ – 003 застосовано два

випрямлячі. Основний випрямляч складається з шести

кремнієвих діодів В2 – 200; зібраних по трифазній мостовій

схемі, номінальна вихідна напруга випрямляча 50 В,

випрямлений тривалий струм при обдуванні радіаторів діодів

повітрям із швидкістю 4,5 м/с складає 160 А. Вони

обдуваються потоком зустрічного повітря при русі поїзда, для

чого в кожусі випрямляча передбачені вентиляційні отвори.

Вольтдодатковий випрямляч складається з двох діодів

В2 – 200, розрахованих на номінальний тривалий струм без

обдування 50 А і номінальна напруга 100 В. Діоди 8 змонтовані на ізоляційній панелі 11,і

встановлені в металевому кожусі 2. Вони кріпляться на панелі 11 за допомогою металевих рамок

10 і гумових ущільнень, що оберігають випрямляч від проникнення в його середину пилу і

вологи. Радіатори 7 діодів виступають із ізоляційної панелі і обдуваються повітрям при русі

поїзда. Усередині кожуха змонтована панель 9 з фільтром для зниження радіоперешкод. Затискачі

1 для підключення випрямляча до генератора і до електричної мережі вагона встановлені у

верхній частині кожуха і закриті з’ємною кришкою. Кожух має дві кришки 6 з гумовими

ущільненнями 4 і щитками з вентиляційними отворами для проходу охолоджуючого повітря до

радіаторів діодів. Верхня кришка кріпиться до кожуха 2 замками 5. Випрямляч фіксується до

кузова вагона за допомогою кронштейна 3.

Для випрямляння змінного струму, що виробляється

генераторами ГСВ, використовуються селенові випрямлячі, що

складаються з двох випрямних груп, які зібраних по трьохфазній

мостовій схемі. Випрямляч виконаний у вигляді бака 14 із

встановленими в нім селеновими стовпами 13. Бак заповнюють 70л

трансформаторного масла через трубу, яка встановлена на одній із

торцевих стінок. Труба закривається пробкою з щупом, який

необхідний для перевірки рівня масла. На протилежній стінці є пробка для зливу масла. На кришці