6. Бухгалтерський облік у Франції: економічний і юридичний напрямок

У XX ст. бухгалтерський облік у Франції розвивався послідовно в трьох напрямках:

• юридичному (початок XX ст.);

• економічному (ЗО - 50-ті рр. XX ст.);

• методологічному (чистому).

Із середини XX ст. традиційні ідеї французької школи починають руйнуватися під впливом американської школи обліку.

Юридичний напрямок

Його прихильники були переконані, що бухгалтерський облік має справу не з майном, а з правами на майно. Більшість з них розглядали бухгал­терський облік як галузь, функцію, частковий випадок юридичного права. Були навіть такі, хто висував ідею фор­мування бухгалтерського права як окремої галузі права, що покликана регламентувати діяльність бухгалтерів та облікові принципи. У 1983 р. основні принципи бухгалтерсь­кого обліку все ж таки були введені в комерційний кодекс.

Відомому французькому юристу XX ст. Рене Саватьє належить таке визначення бухгалтерського обліку: "Бухгал­терський облік - це відображення динаміки вимог і зобо­в'язань". При цьому вимоги відображають в активі балансу, а зобов'язання - в пасиві. Співвідношення прав і вимог визначає фінансову стійкість підприємства. Зобов 'язання і права- це два полюси обліку.

Р. Саватьє, як і інший представник юридичного напрямку П'єр Гарньє, методологію обліку зводив до опису фактів зразу після їх виникнення та зобов'язань, пов'язаних з цими фактами. Кожен факт відповідає юри­дичній дії, в результаті якої зникає або виникає вимога чи борг. Отже, бухгалтерський облік - це цифрове вираження динаміки певних правових ситуацій. При цьому облік перетворює майно в права на майно, що призводить до того, що зі всіх характеристик предмета зберігається одна - його вартість, яка й підлягає обліку.

Саме французьким юристам належать погляди на факти господарського життя як на об'єкти бухгалтерського облі­ку. Вони розглядали бухгалтерський облік як науку про методи реєстрацій фактів господарського життя, які здійс­нюють суб"єкти господарювання. Класифікація фактів господарського життя є основою класифікації рахунків бухгалтерського обліку.

П. Гарньє поділив всі факти господарського життя на три групи:

1) юридичні - факти, які залежать від волі суб'єктів (на­ приклад, надходження матеріалів від постачальників на основі договору поставки, укладеного суб'єктом. Юридичні факти складають близько 90% всіх фактів);

2) економічні - залежать від зовнішніх обставин (інфляція); 3) матеріальні - втрати від стихійного лиха, крадіжок, зносу основних засобів.

Всі рахунки П. Гарньс поділяв на дві групи:

• рахунки балансу (майна);

• рахунки управління (результатні - витрат і доходів підприємства).

Він вимагав, щоби кожен господарський факт відобра­жали не лише на постійних балансових рахунках, а й на результатних. Таким чином виникає два паралельних види обліку: облік майна та облік оборотів. П. Гарньс був пере­конаний, що саме це й пояснює подвійну бухгалтерію.

Економічний напрямок представлений п'ятьма школа­ми, які відрізнялися визначенням предмета бухгалтерсь­кого обліку: