7. Післяопераційний період

1. Актуальність теми. Переважна більшість хворих, що перебувають у хірургічних стаціонарах, підлягають оперативному лікуванню. Видужання хворого після оперативного втручання, зменшення вірогідності виникнення різноманітних ускладнень, ефективність лікування в повній мірі залежить від Медичний персонал повинен вміти правильно провести передопераційну підготовку хворих в залежності від терміновості операції, та з урахуванням розташування патологічного чинника, в подальшому персонал веде постійний догляд за хворим, за його зовнішнім виглядом та основними показниками гомеостазу. Перекладання цієї роботи на плечі молодшої медичної ланки категорично забороняється.

2. Тривалість заняття: 2 год

3. Навчальна мета.

Студент повинен:

3.1. Знати:

• визначення терміну “післяопераційний період”;

• визначення терміну “ранній післяопераційний період”;

• визначення терміну “пізній післяопераційний період”;

• визначення терміну “катаболічна фаза”;

• визначення терміну “анаболічна фаза”;

• визначення терміну “фаза зворотнього розвитку”;

• основні моменти інтенсивної терапії в післяопераційному періоді;

• принципи догляду за шкірою та слизовими;

• принципи догляду за серцево-судинною системою;

• принципи догляду за дихальною системою;

• принципи догляду за нервовою системою;

• принципи догляду за ШКТ;

• принципи догляду за сечовидільною системою;

• можливі ускладнення в ранньому післяопераційному періоді;

• можливі ускладнення в пізньому післяопераційному періоді;

• особливості догляду за хворими після екстреного оперативного втручання;

• особливості догляду за хворими після планового оперативного втручання;

• особливості догляду за хворими після операцій на ШКТ;

• особливості догляду за хворими після операцій на органах грудної клітки;

• особливості догляду за післяопераційною раною;

• характеристику та обладнання палат інтенсивної терапії.

3.2. Вміти:

• визначати фази післяопераційного періоду;

• визначати основні характеристики погіршення стану систем;

• проводити профілактику основних післяопераційних ускладнень;

• оцінювати основні показники діяльності систем та органів;

• проводити профілактику пролежнів;

• проводити профілактику тромбемболій;

• проводити профілактику атонії шлунку та кишківника;

• проводити профілактику затримки сечі;

• скласти план основних обстежень хворого в післяопераційному періоді;

• оформити медичну документацію (історію хвороби).

3.3. Опанувати практичні навички:

• техніку проведення очисної, гіпертонічної та мікроклізми;

• техніку проведення догляду за шкірою та слизовими;

• техніку догляду за ротовою порожниною;

• техніку догляду за анальним отвором та сечостатевими органами;

• техніку застосування протипролежневого матрацу;

• техніку застосування протипролежневих кругів;

• техніку проведення санітарно-гігієнічної обробки лежачого хворого;

• техніку накладання еластичного бинта на нижні кінцівки;

• визначення та характеристика пульсу, АТ, частоти дихання;

• огляд та оцінка стану шкіри пацієнта після операції;

• збору анамнезу у післяопераційного хворого;

• техніку зондування та промивання шлунку;

• техніку катетеризації сечового міхура;

• методику підготовки хворого до рентгенологічного та ендоскопічного дослідження травного каналу в післяопераційному періоді;

• методику підготовки хворого до УЗД органів черевної порожнини;

• техніку виконування термометрії, постановки банок, гірчичників;

• техніку догляду за післяопераційною раною, проведення перев’язок;

4.Міжпредметна інтеграція (базовий рівень підготовки).

Назви попередніх дисциплін

Отримані навички

1. Хімія 2. Мікробіологія 3.Фармакологія 4. Пропедевтика внутрішніх хвороб 5. Патофізіологія 6. Рентгенологія 7. Нормальна та топографічна анатомії

Ідентифікувати та класифікувати хімічні речовини за будовою та особливостями впливу на мікро- та макроорганізм, зобразити формули неорганічних та органічних речовин. Класифікувати збудників інфекційних захворювань, володіти методами бактеріологічного дослідження матеріалу та ідентифікувати збудників інфекційних захворювань. Класифікувати основні антимікробні речовини за механізмом дії на збудників інфекції, вміти розраховувати дози хіміотерапевтичних речовин, вміти виписувати рецепти на основні хімічні антисептики. Призначати та дозувати лікарські засоби. Збирати анамнез, проводити огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію. По результатам обстеження орієнтуватись в порушенні ланок нормального функціонування організму. Читати рентгенологічні знімки. Знати топографо-анатомічні особливості будови тіла.