Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка з хірургії.doc
Скачиваний:
97
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

4. Антисептика

1. Актуальність теми: Найважливішою умовою повсякденної практичної діяльності в клініці хірургічних хвороб є дотримання правил і вимог асептики. У поняття антисептики входить комплекс заходів, спрямованих на боротьбу з мікроорганізмами, що потрапили в рану або організм загалом. Мікрофлора є однією з основних причин розвитку запального процесу. Її пригнічення є необхідною умовою успішного лікування і загоєння рани, без чого видужання хворого неможливе.

2. Тривалість заняття: 2 год.

3. Навчальна мета:

3.1. Знати:

  • зміст і задачі антисептики;

  • види антисептики;

  • зміст механічної антисептики;

  • зміст фізичної антисептики;

  • зміст хімічної антисептики;

  • зміст біологічної антисептики;

  • суть активної та пасивної імунізації.

3.2. Вміти:

  • реалізувати основні вимоги антисептики в процесі лікування;

  • підготувати хворого до первинної хірургічної обробки рани;

  • призначити потрібний антисептик з урахуванням особливостей ранової мікрофлори;

  • розробити раціональну схему антибіотикотерапії.

3.3. Опанувати практичні навички:

  • виконання первинної хірургічної обробки рани;

  • промивання та дренування рани;

  • висушування ранової поверхні;

  • кварцування рани;

  • оцінка чутливості мікрофлори до хіміопрепаратів;

  • розрахунок доз антибактерійних препаратів.

  1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

№

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1

Нормальна анатомія

Визначити особливості пошкодження

2

Топографічна анатомія

Оцінити тяжкість і прогноз ураження

3

Мікробіологія

Взяти матеріал із рани для бактеріологічного дослідження

4

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Обстежити хворого, оцінити важкість його стану

5

Фармакологія

Враховуючи фармакодинаміку протимікробних препаратів, визначати оптимальну їх комбінацію та шляхи введення.

  1. Поради студенту.

5.1. Зміст теми:

У поняття антисептики входить система заходів, які спрямовані на знищення мікроорганізмів в ра­ні, патологічному вогнищі чи загалом організмі. Розрізняють механічну, фізичну, хімічну, біологічну та змішану антисептику. Боротьба з інфекцією в рані передбачає використання різних засобів, тому антисептика є змішаною.

Механічна антисептика передбачає виконання первинної хірургічної обробки (ПХО) рани під місцевою анестезією чи наркозом. При цьому гострим шляхом видаляють з рани змертвілі, нежиттєздатні тканини, що слугують хорошим живильним середовищем для розвитку інфекції, згортки крові, сторонні тіла, а разом із ними мікроби, котрі потрапили в рану. Успіх лікування в значній мірі буде залежати від своєчасності та адекватності виконання ПХО.

Фізична антисептика включає використання гігроскопічних, капілярних властивостей марлі – видалення ранового ексудату за допомогою кульок, серветок, тампонів; дренування рани за допомогою гумових смужок, трубок, поліхлорвінілових мікроіригаторів, а також методів фізичного впливу на рану: висушування ранової поверхні, кварцування, ультразвукова кавітація, лазерне опромінення, електрофорез різноманітних антисептичних засобів.

Хімічна антисептика передбачає використання речовин, котрі мають бактеріцидний або бактеріостатичний вплив на мікрофлору. Основна до них вимога – стерильність. Зі студентами розбирають основні групи антисептиків, можливості їх застосування у конкретного хворого. Найбільш поширеними групами хімічних антисептиків є окисники (пероксид водню, перманганат калію), барвники (діамантовий зелений, метиленовий синій, етакридину лактат- риванол), кислоти (борна, саліцилова), спирти, галоїди, нітрофурани.

Біологічна антисептика передбачає використання антибіотиків, бактеріофагів, вакцин, анатоксинів, сироваток, антитоксинів, протеолітичних ферментів. Вказані засоби діють опосередковано через макроорганізм, підвищуючи рівень імунітету, підсилюючи неспецифічні та специфічні захисні реакції. Варто акцентувати увагу на значенні активної та пасивної імунізації. Згідно з теорією клітинної кооперації, при введенні в організм антигенних комплексів (вакцини, анатоксини), активізується власна імунна система, наслідком чого є продукція специфічних антитіл, тобто формується активний імунітет. При введенні сироваток, антитоксинів, гама-глобулінів формується пасивний імунітет.

Антибіотики володіють бактеріцидною чи бактеріостатичною дією щодо мікроорганізмів. Вони можуть впливати на клітинну оболонку мікробного тіла, пригнічувати синтез білка, нуклеїнових кислот, порушувати метаболічні процеси. Основні шляхи введення антибіотиків: ентеральний, парентеральний, у тому числі у порожнини, а також місцево. Нерідко їх використання супроводжується розвитком алергічних реакцій, тому перед застосуванням антибіотиків виконують внутрішкірну пробу.