- •1. Актуальність теми:
- •3. Навчальна мета
- •5. Поради студенту.
- •5.1. Зміст теми:
- •5.2. Теоретичні питання до заняття:
- •5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5.4. Питання для самоконтролю:
- •5.5. Тести для самоконтролю:
- •1. Актуальність теми:
- •2. Тривалість заняття: 2 год.
- •3. Навчальна мета
- •4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •5.Поради студенту.
- •5.1. Зміст теми:
- •Правила бинтування:
- •1.При накладанні пов’язки хворий повинен бути в зручному положенні для нього, а частина тіла, що бинтується - доступною для чого використовують спеціальні підставки, столи і т.Д.
- •2. Десмургія, перев'язочний матеріал. Типові бинтові пов'язки. Пов'язкина голову, шию, грудну клітку. Пов'язки на живіт, промежину, кінцівки.
- •Пов’язка «вуздечка»
- •Пов’язка рукавичка (поворотна на кисть)
- •Пов’язка на передпліччя (спіральна з перегинами висхідна та низхідна)
- •Пов'язки з сітчасто-трубчастих еластичних бинтів Будова та користування
- •Техніка накладання
- •Циркулярна пов’язка:
- •Кисетна пов’язка:
- •5.2. Теоретичні питання до заняття:
- •5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5.4. Питання для самоконтролю:
- •5.5. Задачі для самоконтролю:
- •2. У хворого, 27 років, рана в області волосистої частини голови з пошкодженням правого ока і перелом ключиці справа. Які пов’язки для зупинки кровотеч і імобілізації плечового поясу ви накладете?
- •5.6. Тести для самоконтролю:
- •3. Шини. Гіпсові пов'язки.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Тривалість заняття: 2 год.
- •3. Навчальна мета
- •4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •5.Поради студенту.
- •5.1. Зміст теми:
- •5.2. Теоретичні питання до заняття:
- •5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5.4. Питання для самоконтролю:
- •5.5. Задачі для самоконтролю:
- •5.6. Тести для самоконтролю:
- •4. Антисептика
- •2. Тривалість заняття: 2 год.
- •3. Навчальна мета:
- •3.1. Знати:
- •3.3. Опанувати практичні навички:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Поради студенту.
- •5.1. Зміст теми:
- •5.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Питання для самоконтролю:
- •5.5. Задачі для самоконтролю:
- •5.6. Тести для самоконтролю:
- •Асептика. Стерилізація перев’язочного матеріалу і операційної білизни. Організація роботи в операційній. Методи підготовки рук хірурга до операції. Обробка операційного поля.
- •1. Актуальність теми
- •2. Навчальна мета
- •3. Міжпредметна інтеграція.
- •4. Основний етап (зміст теми)
- •5.3. Контрольні питання:
- •5.2. Додаткова:
- •6. Хірургічна операція. Підготовка хворих до операції.
- •Тривалість заняття: 2 год.
- •Навчальна мета.
- •3.1. Знати:
- •3.3. Опанувати практичні навички:
- •Поради студенту.
- •5.1. Зміст теми:
- •5.2. Теоретичні питання до заняття:
- •5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5.4. Контрольні питання:
- •5.5. Тести для самоконтролю.
- •5.6. Задачі для самоконтролю:
- •7. Післяопераційний період
- •Тривалість заняття: 2 год
- •Навчальна мета.
- •3.1. Знати:
- •3.3. Опанувати практичні навички:
- •Поради студенту.
- •5.1. Зміст теми.
- •5.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5.4. Контрольні питання:
- •5.5. Тести для самоконтролю.
- •5.6. Задачі для самоконтролю:
- •7.1.Основна:
- •7.2 Додаткова:
4. Антисептика
1. Актуальність теми: Найважливішою умовою повсякденної практичної діяльності в клініці хірургічних хвороб є дотримання правил і вимог асептики. У поняття антисептики входить комплекс заходів, спрямованих на боротьбу з мікроорганізмами, що потрапили в рану або організм загалом. Мікрофлора є однією з основних причин розвитку запального процесу. Її пригнічення є необхідною умовою успішного лікування і загоєння рани, без чого видужання хворого неможливе.
2. Тривалість заняття: 2 год.
3. Навчальна мета:
3.1. Знати:
зміст і задачі антисептики;
види антисептики;
зміст механічної антисептики;
зміст фізичної антисептики;
зміст хімічної антисептики;
зміст біологічної антисептики;
суть активної та пасивної імунізації.
3.2. Вміти:
реалізувати основні вимоги антисептики в процесі лікування;
підготувати хворого до первинної хірургічної обробки рани;
призначити потрібний антисептик з урахуванням особливостей ранової мікрофлори;
розробити раціональну схему антибіотикотерапії.
3.3. Опанувати практичні навички:
виконання первинної хірургічної обробки рани;
промивання та дренування рани;
висушування ранової поверхні;
кварцування рани;
оцінка чутливості мікрофлори до хіміопрепаратів;
розрахунок доз антибактерійних препаратів.
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
№ |
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
1 |
Нормальна анатомія |
Визначити особливості пошкодження |
2 |
Топографічна анатомія |
Оцінити тяжкість і прогноз ураження |
3 |
Мікробіологія |
Взяти матеріал із рани для бактеріологічного дослідження |
4 |
Пропедевтика внутрішніх хвороб |
Обстежити хворого, оцінити важкість його стану |
5 |
Фармакологія |
Враховуючи фармакодинаміку протимікробних препаратів, визначати оптимальну їх комбінацію та шляхи введення. |
Поради студенту.
5.1. Зміст теми:
У поняття антисептики входить система заходів, які спрямовані на знищення мікроорганізмів в рані, патологічному вогнищі чи загалом організмі. Розрізняють механічну, фізичну, хімічну, біологічну та змішану антисептику. Боротьба з інфекцією в рані передбачає використання різних засобів, тому антисептика є змішаною.
Механічна антисептика передбачає виконання первинної хірургічної обробки (ПХО) рани під місцевою анестезією чи наркозом. При цьому гострим шляхом видаляють з рани змертвілі, нежиттєздатні тканини, що слугують хорошим живильним середовищем для розвитку інфекції, згортки крові, сторонні тіла, а разом із ними мікроби, котрі потрапили в рану. Успіх лікування в значній мірі буде залежати від своєчасності та адекватності виконання ПХО.
Фізична антисептика включає використання гігроскопічних, капілярних властивостей марлі – видалення ранового ексудату за допомогою кульок, серветок, тампонів; дренування рани за допомогою гумових смужок, трубок, поліхлорвінілових мікроіригаторів, а також методів фізичного впливу на рану: висушування ранової поверхні, кварцування, ультразвукова кавітація, лазерне опромінення, електрофорез різноманітних антисептичних засобів.
Хімічна антисептика передбачає використання речовин, котрі мають бактеріцидний або бактеріостатичний вплив на мікрофлору. Основна до них вимога – стерильність. Зі студентами розбирають основні групи антисептиків, можливості їх застосування у конкретного хворого. Найбільш поширеними групами хімічних антисептиків є окисники (пероксид водню, перманганат калію), барвники (діамантовий зелений, метиленовий синій, етакридину лактат- риванол), кислоти (борна, саліцилова), спирти, галоїди, нітрофурани.
Біологічна антисептика передбачає використання антибіотиків, бактеріофагів, вакцин, анатоксинів, сироваток, антитоксинів, протеолітичних ферментів. Вказані засоби діють опосередковано через макроорганізм, підвищуючи рівень імунітету, підсилюючи неспецифічні та специфічні захисні реакції. Варто акцентувати увагу на значенні активної та пасивної імунізації. Згідно з теорією клітинної кооперації, при введенні в організм антигенних комплексів (вакцини, анатоксини), активізується власна імунна система, наслідком чого є продукція специфічних антитіл, тобто формується активний імунітет. При введенні сироваток, антитоксинів, гама-глобулінів формується пасивний імунітет.
Антибіотики володіють бактеріцидною чи бактеріостатичною дією щодо мікроорганізмів. Вони можуть впливати на клітинну оболонку мікробного тіла, пригнічувати синтез білка, нуклеїнових кислот, порушувати метаболічні процеси. Основні шляхи введення антибіотиків: ентеральний, парентеральний, у тому числі у порожнини, а також місцево. Нерідко їх використання супроводжується розвитком алергічних реакцій, тому перед застосуванням антибіотиків виконують внутрішкірну пробу.