Насіннячкові плоди

До цієї групи відносять яблука, груші, айву, горобину, глід. Забарвлення шкірочки, стан поверхні, форма, маса плоду, будова м'якоті плодоніжки, чашечки, воронки — характерні ознаки помологічних сортів яблук та інших насіннячкових плодів.

Шкірочка за забарвленням буває однокольоровою і двокольоровою. Однокольорові плоди мають жовте, яскраво - зелене забарвлення, яке називається основним; у двокольорових плодів основне і покривне забарвлення у вигляді строкатості або рум’янцю.

Плоди можуть мати круглясту, плескату, циліндричну, конічну, яйцеподібну, дзвоноподібну форми. Зустрічаються плоди перехідних форм, наприклад, круглясто-конічної, видовжено-циліндричної, круглястої, груше подібної.

За масою плоди яблук поділяються на дрібні — до 70 г, середні — від 70 до 125 г, великі — більше 125 г.

Яблука містять, %: цукрів — 8—15, органічних кислот — 0,2-1,7, пектинових речовин — 0,5-1,2, дубильних — 0,016-1,0, мінеральних — 0,5; вітаміну С — 4,2-21,1 мг%; містяться також вітаміни В, В₂, В₆, Е,Р, Е, каротин.

За навчально-товарознавчою класифікацією помологічні сорти яблук підлягають на ранні (літні), ранньоосінні, осінні, ранньозимові, зимові і пізньозимові. Однак чіткого розподілу сортів яблук на 6 груп немає. Є сорти, які в різних зонах вирощування можуть залежати до суміш інших груп.

Ранні (ліпші) ранньоосінні сорти яблук: Папіровка, Мельба, Донешта, Мліевське літнє, Шафран літній, Старкерліст їх збирають у липні-серпні, коли вони досягають споживної стиглості. Ранні сорти яблук зберігаються в холодильнику 10-12 діб, ранньоосінні — 20-60 діб.

Осінні сорти яблук збирають в першій половині вересня, коли вони ще не досягли споживної стиглості. Яблука цих сортів зберігаються 3-4 міс. Найбільш розповсюджені сорти: Подільське , Слава переможцям, Ренет ін.

Ранньозимові сорти яблук — Антонівка звичайна,Пепінка литовська, Розмарин білий та ін. — збирають їх в кінці вересня і зберігають 5—6 місяців.

Зимові і пізньозимові сорти яблук — найпоширеніші (82% від усіх насаджень). До них належать: Голден делішес, Джонатан, Зоря Поділля, Пепін Лондонський, Ренет Симиренка, Ренет, Таврія, Аврора та ін.

Груші мають будову, подібну до будови яблук з деякими відмінними особливостями. Шкірка груш може бути однокольоровою, забарвленою, з іржавим нальотом, м'якоть може мати кам'янисті клітини (грануляції), які хрустять на зубах, консистенція може бути талою, напівталою, сухою, форма може бути та відміну від яблук, круглясто-видовженою, грушоподібною, притуплено грушоподібною, круглясто-видовженою.

До складу груш входять ті ж речовини, що і до складу яблук, але вони містять менше кислот (0,1-0,6%), дубильних (0,01-0,21%), пектинових (0,1-0,6%)) речовин, вітаміну С (1,8-11,6мг%), каротину, вітамінів В1, В2, В. У грушах більше, ніж у яблуках вітаміну В9 — 2-9 мг%, кальцію, фосфору.

За строками достигання груші поділяються на літні, осінні і зимові.

Літні сорти груш — Бере Жифар, Вільямс, Добросіра, Іллінка, Лимонка, та ін. Збирають її в липні-серпні в стадії споживної стиглості, зберігають у холодильнику до 20 діб.

Осінні сорти груш — Бере Боск, Бере Гарді, Десертна, Олександрівка, Добра Луїза та ін. — збирають у вересні, коли вони ще не досягли споживної стиглості, і зберігають 2-3 місяці.

Зимові сорти груш — Деканка зимова, Жозефіна Мехельнська, Золотиста, Кюре, Парижанка та ін. — збирають в жовтні і знімній стадії стиглості та зберігають 4-5 місяців.

Айва. Плоди айви за зовнішнім виглядом подібні до плодів яблук і груш, вони мають ребристу, яблуко-подібну, грушовидну форми, масу — 300-600 г. Шкірочка плодів від зеленувато-жовтого до оранжевого кольору з яскраво-жовтим опушенням або гладенька, м'якоть в'яжуча, солодкувата жовтого або кремового кольору, має багато кам'янистих клітин.

У свіжому вигляді айва не споживається, крім деяких сортів, що мають солодкий не в’яжучий смак, її використовуюсь для виготовлення компотів, джемів, варення, желе, цукатів, сухофруктів, при­прав тощо.

Айва містить, %: цукрів — 2,1-8,7, кислот — 0,8-2,5, пектинових речовин — 1,1 -2,3; мінеральних елементів (зола) — 0,8; вітаміну С — 23 мг%; вітаміни В1, Е2, РР, каротин.

Сорти айви поділяються на осінні і зимові. Ізобільна, Борецький, Мускатна.

Зимові сорти: Благодатна, Кубанська, Янтарна, Грушоподібна — збирають у жовтні, зберігають до 5 місяців.

Горобина Звичайна росте у дикому вигляді і культивується плоди дрібні (діаметр близько 1 см), круглясті. З горобини можна виготовити повидло, кисіль, оцет, замінник чаю.

Горобина чорноплідна (аронія) за будовою подібна до горобини звичайної, але має плоди чорно-пурпурові або чорні. В ній міститься, %: цукрів — 10,8-, кислот — 1,3, дубильних речовин — 0,9, мінеральних — 1,5 ; вітаміну С — 15-167 мг%, вітаміни В1, В2, В, РР, каротин та ін.

Абрикоси.

Плоди різної форми, жовтого або оранжевого кольору, бархатисто пушисті. М’якоть соковита, іноді волокниста, солодка та ароматна.

Сорти: «Краснощокий», «шалах». В Україні вирощується 14 сортів абрикосів.

Персики

Найбільш поширені в у Криму і Південному степу. Сорти: «Єльберта», «Лола». Хімічний склад залежить від їх видів, різновидів і сортів.

За вмістом вітаміну С кісточкові плоди різняться мало, інших вітамінів більше міститься у персиках і абрикосах, найменше у вишнях і черешні.

Ягоди

• Виноград. Це гроно, що складається із стрижня від якого відходять гребені з плодоніжками і ягодами. Грона мають різну щільність і величину. За забарвленням шкірочки ягоди бувають білі, рожеві, червоні і чорні. М’якоть буває соковитою, м’ясистою, слизистою; сік - забарвлений або безкольоровий.

Ампелографічні сорти винограду за призначенням поділяють на : столові, винні, сушильні. Сорти в Україні: «Жемчуг саба», «Чауш білий», «Лідія», «Ізабелла». Винні: «Мускат рожевий», «Сапераві», «Аліготе», «Каберне»

Сушильні сорти в Україні не вирощуються. У нас спеціалізується на вирощувані столових сортів - для споживання у свіжому вигляді, для виробництва соків, вин. Шампанських і коньячних виноматеріал ін.

• Смородина чорна - росте китицями. У продаж надходить з китицями і без них. Чорна смородина є прекрасним харчовим і лікувально-профілактичним продуктом.

Чорна смородина має антивірусну, антибактеріальну, антирадіаційну дію.

• Аґрус (крижовник). За забарвленням шкірочки буває: зелений, жовтим, червоним. За станом поверхні: не опушеним і опушеним. За розміром плоду: малий, середній, великий. За смаком і використанням: десертний, столовий, технічний.

Сорти: «Ізумруд московський», «Російський»

• Суниця - ягоди круглястої, подовженої форми, зеленувато-червоної, жовто-червоного кольору. Сорти: «зоря», «Фестивальна», «Талісман»

• Полуниця - має ягоди видовженої форми, рожево-фіолетового забарвлення, м’якоть біла зі специфічним ароматом.

• Малина. Розповсюджена у зонах стійкої вологості та помірної температури. Має плоди шаровидні: червоного, темно-червоного і деякі сорти - чорного і жовтого кольору.

Сорти: «Калінінградська», «Мальборо», «Новина Кузьмина»