Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фітопат часть 1 Документ Microsoft Word.doc
Скачиваний:
29
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
638.46 Кб
Скачать

2.Бактеріальні хвороби.

В Україні бактеріальні захворювання поширені повсюдно, де вирощують соняшник.

Бактеріальне ураження проявляється у вигляді ураження коренів, в'янення рослин, плямистості листя та гнилі стебел і кошиків. Частіше проявляється у вигляді плямистостей на листі, черешках і стеблах.

Ураження спричинені бактеріями роду Pseudomonas дуже різноманітні. На листі утворюються різного розміру кутасті, неправильної форми, одмежовані жилками листа плями, які спочатку дрібні, маслянисті, потім зливаються і темнішають. Центр плям з часом може світлішати до білого кольору, потім кришиться і випадає, пластинка листка стає дірчастою. В залежності від ступеня ураження лист частково або повністю в'яне і засихає. Часто бактеріальне ураження має вигляд опіку і поширюється по жилках листка.

Крім листя уражуються черешки, стебла і нерідко вся рослина. При ураженні черешків утворюються некротичні смуги, що розтріскуються. На стеблі утворюються подовжені чорні смуги і штрихи довжиною 0,5-3 см, які пізніше зливаються. У вологу погоду вони ослизняються і загнивають

Erwinia carotovora спричиняє гниль стебел, кошиків і в'янення рослин. Перші ознаки захворювання проявляються на рослинах у фазі утворення кошиків: спочатку буріють судини і серцевина стебла, потім стебла усихають. Кошики уражених рослин загнивають і опадають, характерною рисою їх ураження є сильний неприємний запах. При всіх формах захворювання уражені тканини загнивають і ослизнюються

Сприятливими умовами для розвитку бактеріозів є часті зливи з вітрами і рясні роси

Шкодочинність бактеріозів полягає в зниженні урожаю через пригнічення рослин, недорозвиненості кошиків і щуплості насіння; також погіршуються посівні і товарні якості насіння

3.Вірусні хвороби

Вірусні хвороби соняшнику в останні роки набули широкого розповсюдження в усіх зонах вирощування культури.

Характерною особливістю вірусних хвороб є їхня велика інфекційність. Збудник здебільшого передається при пораненні з рослинним соком через знаряддя догляду з посівами, під час живлення сисними комахами-переносниками (попелицями, цикадкамі трипсами та ін.) та з рештками уражених рослин, через грунт і насіннєвий матеріал. У заражених рослинах віруси зосереджуються в листках, стеблах, корінні, квітках, рідше в насінні спричиняючи порушення процесів обміну речовин, фотосинтезу, дихання та ін.

Діагностування вірусних хвороб за симптомами їх прояву ускладнене, так як більшість них співпадає з симптомами хвороб неінфекційного походження. В більшості випадків зовнішні ознаки вірусних захворювань слабко виражені, а за нормальних умов розвитку рослин можуть бути і зовсім відсутніми.

На рослинах соняшнику з вірусних хвороб відмічаються мозаїка, концентрична плямистість листків, хлоротична крапчастість.

Також спостерігається деформація листкових пластинок у вигляді звуження, гофрування або нехарактерного для сорту заокруглення верхівки листка.

4.Вовчок соняшниковий

(Orobanche cumana Wall.)

Вовчок - паразитична квіткова рослина, поширена майже в усіх районах вирощування соняшнику, але найбільшу шкоду завдає у південних районах в посушливі роки. На соняшнику. в основному, паразитує звичайний (соняшниковий) вовчок (Orobanche cumana Wall.). Іноді зустрічається інший вид - гіллястий вовчок (О. ramosa L), який, крім соняшнику, може паразитувати на багатьох інших видах рослин

На теперішній час в світі відомо 8 фізіологічних рас соняшникового вовчка, які відрізняються за здатністю уражувати різні генотипи соняшнику. В Харківській області поширені 6 рас паразита (А, В, С, D, E, F).

Насіння квіткового паразита у ґрунті проростає під дією кореневих виділень сходів соняшнику. При цьому паросток паразита проникає у корінь соняшнику, згодом у цьому місці утворюється потовщення - "бульбочки" вовчка з сосочками, які проникають у корінь. Пізніше розвиваються судини паразита, які зливаються з судинами кореня соняшнику.

Із зовнішнього боку потовщення утворюється брунька, з якої розвивається стебло паразита. Воно з'являється на поверхні ґрунту поряд із зараженою вовчком рослиною-живителем на початку цвітіння соняшнику. Стебло м'ясисте, потовщене біля основи, заввишки 40-50 см. Листки лусочкові. безхлорофільні, чергові. Квітконос колосоподібний, квітки великі фіолетового кольору. Плід - двостулкова коробочка, в якій утворюється до 2 тис. насінин, вони дуже дрібні (0,4 мм) і легкі. На кожному квітконосі формується до 40 коробочок, одна рослина продукує 60-100 тис. насінин

Для проростання насіння вовчка потрібна вологість ґрунту в межах 70-85% (довготривале перебування його в насиченому вологою ґрунті, спричиняє втрату схожості). Оптимальна температура для проростання насіння і розвитку проростків вовчка +16...+25°С. При темпе­ратурі нижче +10° і вище +35°С насіння вовчка не проростає.

Сприяють ураженню паразитом посушливі погодні умови; скорочення періоду ротації соняшнику в сівозміні (менше 8 років); порушення агротехнічних правил обробітку ґрунту

Основним джерелом поширення вовчка є його насіння, яке зберігається в ґрунті 8-12 років

Шкодочинність паразита проявляється в зниженні урожайності соняшнику внаслідок паразитарного живлення - поселяючись на корінні рослин вовчок обезводнює і інтоксикує їх. При цьому важливе значення має кількість квітконосів паразита на заражених рослинах - при ЗО квітконосах на одній рослині врожай насіння соняшнику знижується в 7 разів, а при 60 і більше він майже відсутній.