Чорний плямистий бактеріоз

Чорний плямистий бактеріоз зустрічається на пшениці і ячмені і проявляється на листках, стеблах, колоссі й зерні.

На листках пшениці утворюються спочатку дрібні водянисті плями, які поступово збільшуються, а пізніше стають коричневими і навіть чорними; при ураженні стебла під вузлами з'являються коричневі або чорні смуги, солома під колосом буріє.

Основним проявом хвороби є почорніння верхньої частини колоскових лусочок, іноді у вигляді суцільної плями або штрихів. Часто чорніють і остюки. При сильному розвитку хвороби весь колос стає бурим, тому часто цю хворобу називають у нас чорним бактеріозом пшениці, або чорно плівчастістю. Зерно в ураженому колоссі щупле, іноді на ньому з'являються жовті смуги, які складаються із засохлого бактеріального ексудату.

У рослин ячменю хвороба проявляється більше на листках, хоч уражує й інші органи. На листках утворюються спочатку маслянисті, а пізніше світло-коричневі плями у вигляді подовжених вузьких (1—2 мм завширшки) смуг; такі листки засихають і відмирають.

Плями вкриті білуватими або сріблястими плівками застиглого бактеріального ексудату. На стеблах і колосках з'являються темно-коричневі плями, які часто розміщуються у вигляді штрихів.

На зерні, яке сформувалося в дуже ураженому колосі, утворюються дрібні коричневі, а іноді майже чорні плями; оболонки зерна не руйнуються, а дуже розм'якшуються.

Збудником чорного плямистого бактеріозу є бактерії Xanthomonas translucens. Оптимальний розвиток бактерій відбувається при температурі 20—30°; при 50° бактерії гинуть.

Під час вегетації рослин бактеріоз поширюється крапельками дощу, комахами, а іноді вітром (засохлими шматочками ураженої тканини). Дуже розвивається хвороба в роки з підвищеною вологістю під час формування зерна.

Джерелами інфекції є уражені неперегнилі рештки рослин і заражене зерно. У міру згнивання решток рослин гинуть і бактерії. При висіванні зараженого зерна частина сходів випадає, а частина росте, проте в них по судинній системі поширюються бактерії, які викликають дифузне ураження рослин.

Шкідливість чорного плямистого бактеріозу полягає у випаданні сходів, зменшенні асиміляційної поверхні листків, посиленні дихання рослин, на що витрачається надмірна кількість пластичних речовин. Внаслідок цього в колоссі утворюється менше зерна зменшується вага 1000 зернин, а отже, знижується валовий збір зерна та його якість. При сильному ураженні пшениці і ячменю чорним плямистим бактеріозом урожай може знизитися на 90%.

Бурий, або червоний, бактеріоз вівса

Бурий, або червоний, бактеріоз вівса проявляється переважно на листках молодих і більш дорослих рослин, а іноді на колоскових лусочках і на зерні. На листках, листкових піхвах і лусочках колосків з'являються плями, спочатку водянисті, потім сірі або червонувато-бурі, овальні, із світлою каймою, яка пізніше темнішає. Іноді плями концентричні, великі, зливаються між собою.

Листки зморщуються, засихаючи по краях. Колір і форма плям різні залежно від сорту вівса. Іноді внаслідок розвитку хвороби руйнуються плівки зерна, а зародок недорозвивається. Насіння може загнивати і при натисканні на нього виділяється жовто-біла в'язка маса.

Збудник хвороби — Pseudomonas coronafaciens. У полі в період вегетації рослин він поширюється вітром і крапельками дощу.

Джерелом інфекції є заражене насіння та уражені рештки рослин, які зимують у полі.

Шкідливість хвороби в основному полягає у зменшенні асиміляції рослин, що призводить до недобору врожаю. Іноді знижується схожість насіння (на 2—5%).