Фомопсис

(Phomopsis helianthi Munt. Cvet.)

Вперше хвороба була виявлена на території України в 1985 році. На теперішній час поширена майже в усіх районах, де вирощують соняшник і відноситься до найпоширеніших хвороб некротрофів (як біла та сіра гнилі), що являють значну загрозу для соняшнику - втрати врожаю, в залежності від періоду зараження, можуть коливатися в межах 20 -100%.

Ознаки хвороби виявляються на молодих та дорослих рослинах впродовж всього вегетаційного періоду. Перші симптоми з'являються, як правило, після цвітіння соняшнику. На нижньому листі виникає побуріння (некроз) з хлоротичною облямівкою, яке починається з кінчика листка і поширюється по головній жилці, набуваючи характерної форми сектора, обмеженого головними жилками. Хвороба поступово охоплює листок повністю, який засихає, і переходить на черешок, а згодом і стебло.

Біля основи черешка на стеблі утворюється округла або еліптична пляма сірого або світло-бурого забарвлення, яка пізніше темніє і кільцем охоплює стебло. Часто крайова зона плями темніша, ніж середина, яка в результаті некрозу тканин набуває сірувато-металевого відтінку. В місці побуріння стебло стає порожнистим, загниває і легко переламується. Перед збиранням урожаю сухе уражене стебло набуває сріблястого кольору

При ураженні кошика на тильному боці з'являється м'яка темно-коричнева пляма. На лицевому боці навпроти цієї плями спостерігається побуріння трубчастих квіток, а пізніше і насіння. Насіння в місці ураження невиповнене, набуває сірувато-бурого кольору і легко

Перед збиранням врожаю, в умовах теплої і вологої погоди гриб формує конідіальне спороношення - округлі альфа-конідії та видовжені бета-конідії. Ці спори містяться в пікнідах, які мають вигляд дрібних чорних крапок - їх можна бачити неозброєним оком на уражених стеблах і кошиках.

Після перезимівлі, навесні, на уражених стеблах формуються плодові тіла (перитеції), в яких містяться аскоспори. Аскоспори розносяться вітром та дощем і, потрапивши на листя, в умовах краплиннорідкої вологи проростають і проникають в рослину.

Факторами, які сприяють поширенню хвороби є підвищена температура (+20...+26°С) і відносна вологість повітря (60-90%), що сприяє виходу та переносу аскоспор гриба на здорові рослини.

Інтенсивність розвитку захворювання напряму позитивно корелює з кількістю дощових днів в період бутонізації та цвітіння соняшнику, коли спостерігається масове розповсюдження аскоспор

Джерелами інфекції є уражені післязбиральні рослинні рештки та насіння.

Шкодочинність хвороби. Окрім прямих втрат врожаю від надламування уражених стебел і вилягання рослин, внаслідок поживного дисбалансу знижуються посівні якості та погіршуються товарні властивості насіння: маса 1000 насінин зменшується в 1,5-2 рази, олійність знижується на 4,5%. Змінюється жирно-кислотний склад олії - при вирощуванні високоо-леїнових гібридів зменшується кількість олеїнової кислоти (з 87 до 64%)

Суха гниль кошиків

(Rhyzopus nigricans Ehrenb.)

Хвороба широко розповсюджена в усіх районах вирощування соняшнику, особливо шкодочинна у роки з сухим та спекотним літом.

Захворювання виявляється зазвичай після цвітіння, у період наливу та дозрівання насіння. Зовнішні симптоми схожі з симптомами ураження білою та сірою гнилями. На тильному боці кошика утворюються темно-коричневі, ледь розм'якшені плями спочатку у формі сектору, пізніше ураження охоплює весь кошик або більшу його частину і він швидко висихає та твердіє

Внутрішня частина кошика заповнюється сірувато-брудним повстяним нальотом міцелію та плодоношення гриба, який проникає і в насіння - воно залишається недорозвиненим, набуває темного кольору і гіркого присмаку. При дозріванні уражені ділянки кошика разом з насінням опадають.

Зараження здійснюється спорами та грибницею, які розносяться вітром, птахами та комахами. Найбільш інтенсивно збудники хвороби розвиваються у суху та спекотну погоду. Інокуляція кошиків у фазі жовтої та бурої стиглості в цих умовах дає 100% ураження, яке проявляється на 2-3 добу після зараження

Інфекція зберігається в післязбиральних рослинних рештках, в ураженому насінні.

Шкодочинність хвороби полягає в погіршенні посівних та товарних властивостей насіння зниження олійності та погіршення жирнокислотного складу.