Вертицильоз

(Verticillium dahliae Kleb. ma Verticillium albo-atrum R. et B.)

Основною зоною поширення шкодочинності цієї хвороби є південні області з жарким посушливим літом.

Перші ознаки захворювання проявляються в фазі бутонізації, а найбільш характерно вони виражені в період цвітіння - дозрівання соняшнику.

На початку ураження окремі ділянки листків між жилками втрачають тургор, стають блідо-зеленими, потім жовтіють. З часом уражені ділянки починають відмирати, набуваючи бронзово-коричневого забарвлення. Плями, у більшості випадків, бувають оточені більш світлішою жовтуватою облямівкою. Поступово плями зливаються і займають більшу частину листка, потім розповсюджуються на черешок та стебло, де утворюються чорні плями, що поступово збільшуються

Характерною ознакою захворювання є поширення його по рослині знизу угору: спочатку уражуються нижні листки, потім верхні. Часто спостерігається однобічне в'янення рослин, коли уражуються листки, розташовані на одній стороні стебла, а на іншій залишаються зовнішньо здоровими. У цих випадках можливе і однобічне ураження листка.

Збудники є типовими трахеоміцетами і розвиваються в судинній системі рослин, спричиняючи закупорку судин. Серцевина стебла зсихається, провідна система уражена грибницею, стебло на розрізі чорне. Поступово гриб уражує всю рослину до кошика та сім'янок.

При підвищеній вологості повітря по краю плями або у основи стебла іноді утворюється білуватий наліт конідієносців.

Зараження рослин здійснюється через кореневу систему, основним чином через механічні пошкодження, а також стінки епідермісу та кореневі волоски. Далі гриб розповсюджується по провідній системі рослини і особливо, по судинах листка, де може утворювати добре розвинений, септований, темного кольору міцелій і конідії на кільчасто розгалужених або з рідкими бічними гілочками конідієносцях. В кінці вегетації гриб утворює дрібні мікросклероції (розміром 20-180 мкм), темного кольору, які зберігають життєздатність декілька років.

Найбільше поширення хвороби спостерігається у роки, коли у період цвітіння – початок дозрівання соняшнику температура повітря близька до +22⁰С (більш висока температура обмежує розвиток хвороби). Нестачагрунтової та повітряної вологи значно підвищує патологічний вплив. Джерелами інфекції є міцелій та мікросклероції в грунті, на рослинних рештках і в зараженому насінні.

Шкодочинність хвороби: при ранньому зараженні (фаза "зірочки") рослини гинуть; при більш пізньому зараженні - зменшується розмір кошиків, знижується урожай майже на 50%, збільшується лушпинність, зменшується вміст олії, погіршується її якість, знижуються посівні властивості насіння.

Ф0М03

(Phoma oleracea var. helianthi Sacc.)

Хвороба поширена на півдні України. Фомозом уражуються всі органи рослин впродовж всього вегетаційного періоду. Найбільш інтенсивно хвороба проявляється в кінці вегетації (в період дозрівання).

Перші ознаки захворювання спостерігаються на рослинах у фазі 3-4 пар листків. На листі нижнього ярусу з'являються темно-бурі плями, які поступово збільшуються і переходять на черешки, а потім на стебло. На зеленому стеблі до періоду появи кошиків, в місцях відгалуження уражених черешків утворюються темно-коричневі плями, які поступово розростаються, охоплюють значну частину стебла і під час цвітіння рослин зливаються від низу стебла до верху, утворюючи суцільну чорну смугу. Уражене листя в'яне, засихає, але не опадає і залишається висіти на стеблі. На ураженому стеблі можна спостерігати чорні крапки - пікніки гриба. Усередині стебла виникають порожнини і воно легко переламується. На кошиках хвороба з'являється у вигляді окремих бурих плям.

Збудник фомозу, як правило, розповсюджується в поверхневих тканинах стебла, але іноді проникає до судин і серцевини; часто спостерігається розтріскування .ураженої тканини. На уражених ділянках звичайно оселюються сапрофітні види грибів.

При ураженні кошиків на тильному боці з'являються бурі розпливчасті плями, що можуть охоплювати весь кошик. Тканина уражених ділянок розм'якшується, але не загниває. Трубчасті квітки набувають бурого кольору, насіння буріє, стає щуплим. На уражених ділянках добре помітні дрібні чорні крапки, розташовані концентричними колами - пікніди патогена, в яких формуються спори.

Проростають спори за умов краплиннорідкої вологи, інкубаційний період хвороби коливається в залежності від вологості і температури від 1 до 3 тижнів.

Факторами, що сприяють поширенню хвороби є: температура повітря +20...+25°С і вологість ґрунту вище 60%; недотримання просторової ізоляції посівів; посів не протруєним насінням.

Джерелами інфекції є уражені рослинні рештки, насіння.

Шкодочинність хвороби залежить від періоду зараження і погодних умов під час розвитку захворювання. Найбільша шкодочинність проявляється при ранньому зараженні та сильному розвитку хвороби коли рослини відмирають не формуючи урожаю. Заходи захисту такі самі, як і проти гнилей.