Жовта карликовість ячменю

Жовта карликовість ячменю виявляється на ячмені, пшениці і вівсі. Листки ячменю набувають золотисто-жовтого забарвлення. Пожовтіння спостерігається зверху вниз і переважно з країв листка. Листки хворих рослин стають жорсткими і розміщуються більш вертикально, ніж у здорових рослин.

При захворюванні спостерігається низькорослість ячменю, колоски часто не утворюються, коренева система розвивається погано. Хворі рослини дуже терплять у посушливі періоди.

Хвороба особливо шкідлива для пшениці у разі зараження в період сходів. У проростків листки стають темнішими, а новоутворені — хлоротичні. Такі рослини дуже кущаться і ледве досягають нормальної висоти, виколошуються рідко і дають малий врожай.

При більш пізніх зараженнях після кущення молоді листки жовтіють, рослини трохи відстають у рості і врожай не дуже знижується.

На вівсі жовта карликовість проявляється майже так само, як і на ячмені, тільки листки набувають червоного забарвлення, стебла мають недорозвинуті суцвіття і колоски їх неродючі.

Вірус жовтої карликовості, крім ячменю, пшениці і вівса, уражує й інші рослини родини Gramineae.

Вірус передається різними видами попелиць, у тілі яких він може зберігатися протягом 120 годин.

Механічно і насінням вірус не передається, зберігається в зимуючих рослинах.

Заходи боротьби. Уникати розміщення посівів зернових злаків на полях, де їх вирощували в попередньому році. Поля у сівозміні розміщувати так, щоб утворилася просторова ізоляція між посівами поточного року і полями, де вирощували зернові культури в минулому році. Сівба зернових культур в оптимальні строки. Ранні посіви озимих культур і пізні посіви ярих дуже уражуються збудниками вірусних хвороб.

Боротьба з падалицею озимих і ярих колосових культур, з бур'янами на посівах і особливо на узбіччях полів. Лущення стерні і глибока зяблева оранка поля після збирання зернових культур. Боротьба з шкідниками і в першу чергу з сисними комахами на посівах зернових злаків і особливо в лісосмугах, де вони зимують. Виведення і районування сортів з підвищеною стійкістю проти вірусних захворювань.

Питання для самоконтролю

1. Найпоширеніши грибні хвороби зернових культур.

2. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції твердої сажки.

3. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції летючої сажки пшениці.

4. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції летючої сажки ячменю.

5. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції твердої сажки ячменю.

6. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції бурої іржі пшениці.

7. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції жовтої іржі злаків.

8. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції борошнистої роси.

9. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції темно-бурої плямистості злаків, (чорний зародок).

10. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції цефалоспоріоза кукурудзи.

11. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції кореневих гнилей.

12. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції фузаріозу.

13. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції септоріоза.

14. Найпоширеніши бактеріальні хвороби зернових культур.

15. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції бактеріальних хвороб зернових культур.

16. Найпоширеніши вірусні хвороби кукурудзи.

17. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції вірусних хвороб зернових культур.