25.1.2. Органи захисту прав споживачів

Згідно зі ст. 4 Закону «держава забезпечує громадянам як споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдія­льності» (частина перша статті 4 зі змінами, внесеними згідно із Законом N9 2949- 111(2949-14) від 10.01.2002).

Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповно­важений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи й установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи (частина друга статті 4 зі змінами, внесеними згідно із Законом Nq 82/95-BP від 02.03.95, в редакції Закону № 2949-ІІІ (2949-14) від 10.01.2002).

❖ Основні права Держспоживстандарту України ♦

Державний комітет України з питань технічного регулювання та спожив­чої політики (Держспоживстандарт) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метро­логії, підтвердження відповідності.

Основними завданнями Держспоживстандарту України є:

• участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю;

• здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері, державного метрологічного контролю та на­гляду;

У здійснення в межах своєї компетенції державного нагляду за додержанням за­конодавства у сфері стандартизації та підтвердження відповідності;

• забезпечення міжгалузевої координації та функціонального регулювання у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвер­дження відповідності, управління якістю.

Держспоживстандарт України має право:

S давати суб'єктам господарської діяльності обов'язкові для виконання припи­си про припинення порушень прав споживачів;

S розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопо­рушення;

S перевіряти та обстежувати відповідно до законодавства виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування та послуг;

S відбирати в установленому порядку в суб'єктів господарської діяльності сфе­ри торгівлі, громадського харчування та послуг зразки товарів, сировини, матеріа­лів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці виро­

604

бництва, відвантаження тощо або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, проводити контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами за надані послуги та реалізовані товари;

^ припиняти відвантаження та реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, додержання яких відповідно до законодавства є обов'язковим, технічних документів з підтвердження відповідності, технічних рег­ламентів — до усунення суб'єктами господарської діяльності виявлених недоліків;

^v^ забороняти суб'єктам господарської діяльності реалізовувати споживачам продукцію, яка підлягає підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері, в разі відсутності сертифіката відповідності та/або декларації про відповід­ність чи свідоцтва про визнання відповідності (або копій цих документів);

S приймати рішення щодо:

• припинення у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, продажу та виро­бництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормати­вних документів, додержання яких відповідно до законодавства є обов'язковим, технічних регламентів з підтвердження відповідності—до усунення виявлених недоліків;

-— тимчасового припинення діяльності підприємств торгівлі (секцій, відділів), громадського харчування, сфери послуг, складів підприємств оптової та роздрібної торгівлі й організацій незалежно від форми власності, які систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови збері­гання та транспортування товарів, — до усунення виявлених недоліків;

• заборони відтворення чи розповсюдження без його дозволу документів між­народних (регіональних) організацій стандартизації, членом яких є Україна, націо­нальних стандартів, кодексів усталеної практики, класифікаторів і каталогів;

V опломбовувати в порядку, передбаченому законодавством у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, виробничі, складські, торговельні й інші при­міщення, а також неправильні, несправні та такі, що не мають відповідного тавра чи з порушеними строками засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здій­снюється обслуговування споживачів;

S вилучати в установленому порядку неякісні товари, документи, інші предме­ти, що свідчать про порушення прав споживачів;

S забороняти рекламу, яка порушує вимоги законодавства про рекламу, вимага­ти її публічного спростування та публікації відомостей, що коригують (уточнюють, доповнюють) рекламу; %

S подавати до суду позови стосовно захисту прав споживачів;

S передавати матеріали перевірок, що містять ознаки злочину, до відповідних правоохоронних органів;

S накладати на суб'єктів господарської діяльності стягнення відповідно до за­конодавства.

Рішення Держспоживстандарту України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими дня виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та органі­заціями всіх форм власності та громадянами.

❖ Місцеві органи Держспоживстандарту України ❖

Територіальними (місцевими) органами Держспоживстандарту України є облас­ні, Головне Київське та Севастопольске міські управління у справах захисту прав споживачів.

60S

Основними завданнями управління є: здійснення державного контролю за доде­ржанням законодавства України про захист прав споживачів місцевими органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання — підприємствами, установами, організаціями — незалежно від форм власності, громадянами-підприємцями та іно­земними юридичними особами, що здійснюють підприємницьку діяльність на те­риторії області (міста), і вжиття до них в разі порушення прав споживачів передба­чених законодавством заходів впливу.

❖ Органи державної податкової служби України ♦>

Важливу роль у сфері контролю зокрема за дотриманням прав споживачів у тор­гівлі відіграють органи державної податкової служби України й органи внутрі­шніх справ. Органи державної податкової служби здійснюють у межах своїх пов­новажень контроль за установленим порядком розрахунків зі споживачами з використанням реєстраторів розрахункових операцій і розрахункових книжок, ви­користанням лімітів готівки в касах для розрахунків за товари, за наявністю сві­доцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, па­тентів тощо.

У складі податкової міліції діє спеціальний структурний підрозділ, який прова­дить роботу з боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових ви­робів.

❖ Державна служба боротьби ❖ з економічними злочинами

Головним завданням державної служби боротьби з економічними злочинами, яка є складовою кримінальної міліції системи МВС, є своєчасне припинення зло­чинів у галузі економіки та запобігання їм.

Працівники служби мають право: безперешкодно входити до приміщень під­приємств і організацій незалежно від форм власності, виробничих приміщень, складів, що використовуються громадянами для заняття підприємництвом; вилуча­ти документи, товари, кошти, а такозк сировину і продукцію в установленому зако­нодавством порядку, опечатувати каси; проводити контрольні закупівлі товарів з метою виявлення фактів протиправної діяльності.

Працівники правоохоронних органів подають допомогу службовим особам ор­ганів державної виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів, у вико­нанні ними службових обов'язків та припиняють незаконні дії громадян, які пере­шкоджають виконанню покладених на них функцій.

❖ Міністерство охорони здоров'я України ❖

Спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади, що здійснює контроль і нагляд за додержанням санітарного законодавства, держав­них стандартів, критеріїв та вимог, спрямованих на забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, є Міністерство охорони здоров'я України.

Держсанепідслужбу України очолює головний державний санітарний лікар України — перший заступник Міністра охорони здоров'я України, який признача­ється на посаду і звільняється з неї КМУ.

606

В областях, містах Києві і Севастополі керування держсанепідслужбою покла­дено на головного санітарного лікаря відповідної території, який за посадою є за­ступником голови обласної (міської) державної адміністрації. Він призначається на посаду і звільняється з неї головним санітарним лікарем України за погодженням з відповідною обласною, Київською і Севастопольською міською державною адміні­страцією.

Головним державним санітарним лікарям Республіки Крим, областей, міст, ра­йонів та їх заступникам надаються такі основні повноваження:

• державного санепіднагляду за дотриманням органами державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування, підприємствами, установами, ор­ганізаціями і громадянами санітарного законодавства;

• систематичного аналізу санітарної та епідемічної ситуації, показників здо­ров'я населення, окремих його груп;

• контролю за проведенням санітарних і протиепідемічних заходів, виконання програм профілактики захворювань, охорони здоров'я населення;

• винесення рішень про необхідність, проведення державної санітарно-гігіє­нічної експертизи, визначення складу комісій для її здійснення і затвердження ви­сновків;

• безперешкодного входу на територію і у приміщення всіх об'єктів нагляду за службовим посвідченням й обов'язкових для виконання вказівок щодо усунення виявлених порушень санітарних норм, а також проведення необхідних лаборатор­них досліджень;

• безплатного відбору зразків сировини, продукції, матеріалів для державної санітарно-гігієнічної експертизи;

• застосування передбачених законом заходів для припинення порушення сані­тарного законодавства.

Відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 3.12.90 № 507 держа­вний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фік­сованих та регульованих цін і тарифів. У сфері дії вільних цін контролюється правомі­рність їх застосування та додержання вимог антимонопольного законодавства.

❖ Держцінінспекція ❖

Урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому, є Державна інспекція з контролю за цінами (Держціні­нспекція).

Основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення контроль­но-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо фор­мування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Державна інспекція України по контролю за цінами має право:

S проводити у будь-яких суб'єктах підприємництва, розташованих на території України, перевірку бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій тощо, пов'язаних з установленням і застосуванням цін, а також одержувати необхідні по­яснення, довідки та відомості з питань, що виникають при перевірках;

S одержувати необхідні для перевірки порядку встановлення й застосування цін і тарифів відомості, довідки, інші документи та копії з них про рівень і економічну обґрунтованість цін на товари, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо від підприємств і організацій;

607