
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Частина і. Подвійні інтеграли
- •Визначення, теорема існування та властивості подвійного інтеграла
- •Основні властивості подвійних інтегралів
- •1.2. Обчислення подвійних інтегралів в декартових координатах. Застосування зміни порядку інтегрування
- •Обчислення подвійних інтегралів в полярних координатах
- •Застосування подвійних інтегралів для обчислення площ плоских фігур, об’ємів циліндроїдів та площ поверхонь
- •Застосування подвійних інтегралів для обчислення маси, статичних моментів і моментів інерції та координат центра ваги плоских фігур
- •Частина іі. Потрійні інтеграли
- •2.1. Означення, теорема існування та властивості
- •Обчислення потрійних інтегралів в декартових, циліндричних та сферичних координатах
- •Розв’язання.
- •Застосування потрійних інтегралів для обчислення об’ємів
- •] Частина ііі. Завдання для самостійної роботи
- •3.1. Варіанти завдань а), б), в)
- •Для самостійної роботи з подвійних інтегралів
- •3.2. Варіанти завдань г), д), е) для самостійної роботи з потрійних інтегралів
Обчислення подвійних інтегралів в полярних координатах
Перетворення
подвійного інтеграла в прямокутних
декартових координатах
до інтеграла в полярних координатах
,
,
які пов’язані з прямокутними координатами
співвідношеннями
,
,
здійснюється за формулою
(1.9)
.
Якщо область
обмежена променями, які утворюють з
полярною віссю кути
і
,
і кривими
і
,
то відповідні полярні координати
змінюються в межах
,
і тоді
.
(1.10)
Якщо ж область охоплює початок координат, то
,
(1.11)
де
– полярнt рівняння кривої, яка обмежує
область
.
Приклад.
Обчислити
,
де
– область, обмежена кривою.
.
Розв’язування.
Рівняння
кривої
в полярних координатах записується
.
Тоді за формулою (1.10) маємо:
.
Застосування подвійних інтегралів для обчислення площ плоских фігур, об’ємів циліндроїдів та площ поверхонь
а) Площа плоскої фігури, обмеженої областю , виражається формулою
,
Якщо область
визначена, наприклад, нерівностями
,
,
то
(1.12)
Якщо область
в полярних координатах визначена
нерівностями
,
,
то
(1.13)
Приклад.
Обчислити
площу фігури, обмеженої колом радіуса
.
Розв’язування. За формулою (1.13) маємо:
.
б) Об’єм
циліндричного тіла, обмеженого зверху
неперервною поверхнею
,
знизу – площиною
і з боків – прямою циліндричною поверхнею,
що вирізає на площині
область
,
обчислюється за формулою
.
(1.14)
Приклад.
Обчислити
об’єм тіла, обмеженого поверхнями
,
,
,
і розташованого в 1 октанті.
Розв’язування.
Це
тіло обмежене зверху поверхнею
,
з боків – параболічним циліндром
і площиною
.
Значить, воно є циліндричним тілом.
Область
обмежена параболою
і прямими
і
.
За формулою (1.14) маємо:
(од.)3.
в) Площа поверхні, яка задана рівнянням , виражається формулою:
,
(1.15)
де – проекція даної поверхні на площину .
У випадку,
коли
– проекція поверхні
на площину
,
то
.
Якщо
– проекція поверхні
на площину
,
то
Приклад.
Обчислити площу сфери радіуса .
Розв’язування.
Хай
центр сфери знаходиться в початку
координат; тоді її рівняння буде
.
Будемо обчислювати площу ділянки,
розташованої в 1 октанті. Тоді
;
.
За формулою
.
Переходимо до полярних координат:
,
звідки
.
Застосування подвійних інтегралів для обчислення маси, статичних моментів і моментів інерції та координат центра ваги плоских фігур
Якщо
пластинка займає область
площини
і має змінну поверхневу густину
,
то маса пластинки виражається подвійним
інтегралом
(1.16)
Статичні
моменти
і
фігури
відносно координатних вісей
і
обчислюються за формулами:
,
(1.17)
Координати центра ваги обчислюються за формулами:
;
(1.18)
Моменти
інерції
,
відносно координатних вісей
,
і момент інерції
відносно початку координат – відповідно
за формулами [6]:
|
(1.19) |
Приклад.
Знайти
координати центра ваги пластинки,
обмеженої параболою
і прямою
,
якщо густина розподілу маси в кожній
точці дорівнює ординаті цієї точки.
Розв’язування.
Спочатку
знайдемо масу пластинки. Тому що
,
то за формулою (1.16) одержимо:
.
Далі, за
формулами (1.17) ,знаходимо
і
:
;
.
Тому за формулами (1.18) маємо:
,
.
Приклад.
Обчислити
момент інерції однорідного квадрата
зі стороною, рівною
,
відносно однієї із його сторін.
Розв’язування.
Сумістимо
початок координат з однією із вершин
квадрата, а координатні вісі
і
направимо вздовж його сторін, які,
очевидно, виходять із цієї вершини. Тоді
шуканий момент інерції можна знайти за
формулою
.
Тому що
,
то
.