Література

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за № 996 – ХІV від 16.07.1999.

2. Закон України «Про податок на додану вартість » від 03.04.97. за № 168/97-ВР.

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Х.: Курсор, 2007.-108с.

4. Інструкція по застосуванню плану рахунків, бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємства і організацій від 30,11,99 №291

5. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджених Наказом Мінфіна України № 69 від 11.08.94 р.

6. П(С)БО № 7 «Основні засоби»

7. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. – К.: Алерта, 2011.- С. 257-367.

8. Хом’як В.І., Лемішовський. Бухгалтерський облік в України ─Львів: Інтелект – Захід, 2007.- С. 143-189.

Тема 7. Облік основних засобів, нематеріальних активів та виробничих запасів. Питання на самостійну роботу № 8

1. Зміст П(С)БО№ 7 «Основні засоби», П(С)БО № 8 «Нематеріальні активи», П(С)БО № 9 «Запаси.»

Відповідь на питання:

1. Зміст п(с)бо № 7 «Основні засоби.»

Під час вивчення питання слід користуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.02.2000 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за №288/4509), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Норми Положення (стандарту) 7 застосовується підприємством, організаціями та іншими юридичними особами всіх форм власності (крім бюджетних установ).

Положення (стандарт) 7 не поширюється на відтворені природні ресурси та операції з основними засобами, особливості яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Зміст П(С)БО №8 « Нематеріальні активи »

Під час вивчення питання слід користуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 8 «Нематеріальні активи» яке затверджене наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18.10.99 р. , що визначає методологію обліку нематеріальних активів, придбаних чи створених підприємством, яка включає:

• Порядок їх визнання та оцінки;

• Переоцінка нематеріальних активів;

• Нарахування їх амортизації;

• Списання з балансу;

• Розкриття інформації про нематеріальні активи в примітках до фінансової звітності.

Нематеріальний актив визначається як актив, якщо:

• Існує ймовірність отримання у майбутньому екологічних вигод підприємством внаслідок його використання;

• Його оцінка може бути достовірно визначена.

До нематеріальних активів належать:

• Об’єкти права інтелектуальної власності:

1. Право власності на винахід. Документ, що підтверджує право власності. Патент.

2. Право власності на промисловий зразок. Патент.

3. Право власності на корисну модель. Патент.

4. Право власності на сорт рослин. Патент.

5. Право власності на товари і послуги. Свідоцтво.

6. Право власності на програми для ЕОМ.

Зміст П(С)БО № 9 „Запаси”

Під час вивчення питання слід користуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси» і знати, що методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Відповідно до зазначеного Положення під запасами розуміють активи, які:

• утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

• знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

• утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.

Важливою передумовою раціональної організації обліку виробничих запасів є економічно обгрунтована їх класифікація. Відповідно до Положення (стандарту) 9 для цілей бухгалтерського обліку запаси поділяються на:

• сировину, основні і допоміжні матеріали; комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, які призначені для виробництва продукції, виконаних робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

• незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та збіркою деталей, вузлів і незакінчених технологічних процесів;

• готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно-правовим актом;

• товари у вигляді матеріальних запасів, які придбані (одержані) й утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

• малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу) якщо він більше одного року;

• молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються відповідно до вимог Положення (стандарту) 9 .