Тема 3. Громадська думка як соціальний інститут.

План:

1. Особливості аналізу громадської думки як соціального інституту.

2. Функції громадської думки.

3. Проблеми інституалізації громадської думки.

Поняття соціального інституту в соціології. Особливості аналізу громадської думки як соціального інституту. Е.Ноель-Нойман про специфіку вивчення громадської думки як соціального інституту.

Теоретичні проблеми визначення та класифікації функцій громадської думки. Горизонтальний та вертикальний вимір функціонування громадської думки. Характеристика функцій громадської думки (інформаційної, регулятивної, управлінської, експресивної, консультативної, директивної, спонукальної) та умови їх реалізації.

Соціально-політичні умови процесу інституалізації громадської думки. Проблеми інституалізації громадської думки в сучасному українському суспільстві. Тип особистості сучасного українця і громадська думка.

Ключові поняття: громадська думка, соціальний інститут, функції, інституалізація, особистість.

Семінарське заняття №3 Інституційний аналіз громадської думки

1. Громадська думка як специфічний соціальний інститут.

2. Функції громадської думки та основні підходи до їх класифікації.

3. Особливості процесу інституалізації громадської думки в сучасному українському суспільстві.

Основна література:

1. Оссовський В.Л. Соціологія громадської думки. Навчальний посібник. – К.,2005.

2. Полторак В.А. Социология общественного мнения. Учеб. пособие. – К., Днепропетровск, 2000.

3. Ципко С.Ю. Соціологія громадської думки. Навчальний посібник. – Чернівці, 2006.

Додаткова література:

1. Бурдье П. Социология политики. – М.,1993.

2. Гавра Д.П. Общественное мнение как социологическая категория и как социальный институт. – СПб., 1995.

3. Грушин Б.А. Мнение о мире и мир мнений. – М.,1967.

4. Дюркгейм Э. Ценностные и „реальне” суждения // СОЦИС. – 1991. – №2.

5. Мартинюк І., Соболєва Н. Академічна наука у громадській думці та в оцінках експертів//Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – №1.

6. Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания. – М.,1996.

Тема 4. Структура громадської думки.

План:

1. Теоретичні підходи до аналізу структури громадської думки.

2. Поняття суб’єкта та об’єкта громадської думки.

3. Засоби та канали виразу громадської думки.

Причини розбіжностей у визначенні структурних елементів громадської думки. Сутнісна структура громадської думки: раціональний, емоційний та вольовий компонент. Динамічна структура громадської думки: етапи зародження та функціонування громадської думки. Типи суджень в громадській думці.

Суб’єкти громадської думки. Особливості соціологічного аналізу суб’єктів громадської думки. Кількісні та якісні характеристики суб’єкта. Носій та виразник громадської думки (проблема громадських лідерів). Історико-культурна зумовленість формування суб’єкта громадської думки. Проблема «монізму» та «плюралізму» громадської думки.

Поняття об’єкта громадської думки та критерії визначення. Умови перетворення явищ, фактів процесів суспільного життя в об’єкт громадської думки. Засоби та канали виразу громадської думки і їх типологія: опосередковані, прямі та спеціалізовані засоби.

Ключові поняття: структура громадської думки, типи суджень, суб’єкт та об’єкт громадської думки, канали виразу громадської думки.