Індивідуальність як феномен людини.
Індивідуальність – неповторне співвідношення особистих рис та особливостей людини (характер, темперамент, здібності, особливості протікання психічних процесів, сукупність почуттів тощо), що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей.
Індивідуальність – особлива і несхожа на інших людина в повноті її фізичних та духовних якостей.
Кожна людина наділена певними фізичними і психічними властивостями від природи, з моменту свого народження. Сукупність цих психофізіологічних властивостей людини називається її задатками. Це, наприклад, зорова пам'ять, музикальний слух, міцний організм, уміння добре розрізняти кольори, почуття ритму тощо.
Задатки людини — своєрідний фундамент або основа її здібностей. Але якшо про здібності ми можемо судити насамперед за результатами діяльності, то задатки виявляються у схильності або інтересі до певних видів діяльності. Те, чи будуть реалізовані задатки і чи розвинуться вони у здібності, теж значною мірою залежить від умов, у яких живе людина, а також — від її власних зусиль. Сучасна наука доводить, що певні задатки й здібності є в кожної людини і що нездібних ні до чого людей взагалі нема. Просто ще далеко не всі люди можуть або вміють розвивати свої здібності.
Задатки розвиваються у здібності тільки в процесі певної діяльності, до якої людина має нахил. Сукупність задатків людини називається її обдарованістю. Вищі прояви людських здібностей, пов 'язані з досягненням визначних результатів у різних сферах життя і діяльності, характеризуються як талановитість і геніальність. Цікаво, що більшість талановитих людей вважали свої успіхи насамперед наслідком великої праці, а не обдарованості.
Виділяють такі види здібностей:
- природні, що формуються на базі вроджених задатків при наявності елементарного життєвого досвіду через механізми навчання типу умовно-рефлекторних зв’язків;
- специфічні, що формуються й забезпечують розвиток у соціальному середовищі, серед них виділяють загальні і спеціальні здібності.
Загальні здібності визначають успіхи людини у будь-яких видах діяльності. Про наявність загальних здібностей судять, насамперед, за рівнем розвитку розумових якостей – гнучкості, критичності, самостійності, широти мислення і т.п.