1.Стан навколишнього природного середовища України

Україна – розвинута суверенна, велика європейська держава, яка має потужний потенціал і характеризується великими перспективами розвитку.

Територія України займає вигідне для життя населення та господарської діяльності фізико – географічне положення, знаходиться в західній частині Східно – Європейської рівнини, в зонах Змішаних лісів, Лісостепу і Степу.

Україна характеризується переважно рівнинним рельєфом, порівняно теплим помірно – континентальним кліматом, високоякісними ґрунтами, зокрема родючими чорноземами.

Близько 17% території займають ліси – краса і багатство, неоціненний природний очищувач повітряного простору й охоронець нашої країни.

Різноманітний і багатий рослинний і тваринний світ України налічує близько 25 тис. видів рослин і 45 тис. видів тварин.

Великі поклади багатьох природних ресурсів, зокрема мінерально – сировинних, які широко використовуються в народному господарстві (високоякісні залізні і марганцеві руди, самородна сірка, кам’яне вугілля, кухонна та кам’яна солі, каоліни, різноманітні будівельні матеріали тощо).

Значними (особливо в центральній частині, на заході і півночі) є водні ресурси, у тому числі ресурси прісних, поверхневих і підземних, а також мінеральних вод.

В Україні багато місцевостей із прекрасним кліматом і чудовим за красою ландшафтом. Вони становлять рекреаційний фонд. Найкращі з них – Південний (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Автономна Республіка Крим, південь Запорізької та Донецької областей), Прикарпатський, Карпатський, Поліський (Шацькі ліси й озера) регіони. На жаль і їх сьогодні не обминули екологічні лиха.

Чому ж сьогодні, маючи сприятливі природні умови і ресурси для розвитку, Україна переживає глибоку екологічну кризу й належить до найнеблагополучніших країн Європи.

Україна – одна з найбільших за територією, чисельністю населення та економічним потенціалом держав Європи. На її території зосереджено величезні природні багатства, але надмірна концентрація промисловості і сільського господарства зумовила катастрофічне забруднення повітря, води, та ґрунту.

Україна серед європейських держав має найвищий інтегральний показник негативних техногенних навантажень на навколишнє природне середовище практично на всій її території. Причому в двох третинах областей екологічна ситуація та якість довкілля характеризуються як гостро критичні і несприятливі для здоров’я людини.

Україна має найвищі в Європі показники сільськогосподарської освоєності та розораності земельної території, використання прісних поверхневих водних ресурсів і лісових масивів.

Щодо залучення до виробництва мінерально – сировинних ресурсів, то слід сказати, що Україна, площа якої в загальноосвітній площі суходолу становить лише 0,4% видобуває, переробляє й використовує в технологічних процесах майже 4% світового обсягу залучених до народногосподарського обороту мінерально – сировинних ресурсів.

Офіційно визнаний міжнародний статус нашої держави як зони «екологічного лиха», який вона одержала після аварії на ЧАЕС, коли до всіх інших забруднень і екологічних катаклізмів додалось ще й радіоактивне зараження значної частини її території (у більшості регіонів України було забруднено понад 10%). Внаслідок цього значно посилився кумулятивний негативний вплив на людину та природне середовище різноманітних хімічних забруднень і радіації, деградаційних процесів та погіршення якості навколишнього середовища.

З екологічною кризою тісно пов’язане входження України в демографічну кризу. Про це свідчить той факт, що в 1991 р. вперше зафіксовано перевищення смертності над народжуваністю.