4.2.4. Основна частина

Зміст розділів дипломної роботи повинен відповідати їх назві. До кож­ного розділу подаються короткі висновки – до 1–1,5 сторінки. Структура основної частини повинна мати такий вид:

Розділ 1. Теоретичний розділ. У цьому розділі обгрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, іншої інформації, пов’язаної з темою дослідження.

У ньому слід розкрити стан теоретичних розробок з даної теми, висвітлити та проаналізувати наявні погляди (у тому числі й власні) на ті чи інші аспекти дослідження, виявити невирішені проблеми, котрі потребують вивчення в теоретичному, методичному та прикладному плані.

На основі опрацювання наукової та навчальної літератури (у тому числі й іноземної) студент повинен розкрити ступінь вивчення проблеми в історичному аспекті, розглянути загальні теоретичні підходи різних авторів з досліджуваної проблеми, провести порівняння різних точок зору, показати в чому спільність, а вчому відмінність їх поглядів, а також визначити та обґрунтувати власну точку на дану проблему.

В теоретичній частині розглядаються також законодавчі та нормативно-правові акти за проблемою дипломної роботи, подається обгрунтована оцінка використання і впливу номативно-законодавчої бази на динаміку розвитку об’єкта дослідження, наводяться шляхи підвищення ефективності розвитку цього об’єкта (на основі теоретичного обґрунтування, узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду, власних висновків, тощо).

Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами - схемами, графіками, діаграмами тощо.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25% загального обсягу дипломної роботи

Розділ 2. Аналітично-дослідницький розділ.

Аналітично-дослідницький розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання студента з вмінням використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

Його зміст повинен містити: опис, характеристику сучасного стану досліджуваної проблеми на об'єкті дослідження, діагностування діяльності установи банку щодо обраного напрямку дослідження, грунтовний аналіз із використанням нагромадженого під час переддипломної практики фактичного матеріалу, певного методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися поясненнями та висновками, які дозволяють визначити сутність процесів, що спостерігаються в межах об’єкта дослідження, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники фінансової діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, результати спостережень, опитувань і обстежень, різноманітна інформація НБУ і офіційних статистичних служб, інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

Особливе значення має правильне узагальнення зібраного фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обгрунтовуються пропозиції. При цьому важливою умовою є дослідження чинників, які мають вплив на об’єкт дослідження. Вагомість тих чи інших чинників обгрунтовується за допомогою емпіричних і теоретичних методів, методів математичної статистики, моделювання тощо. Ця частина є логічним продовженням теоретичної частини. У ній наводяться результати вивчення можливих шляхів вирішення виявлених проблем.

Форма подання аналітичного матеріалу може бути довільною (словесна, графічна, таблична, у вигляді моделей, блок-схем тощо).

З метою демонстрації набутих навичок роботи на ПЕОМ кожен студент при написанні дипломної роботи повинен використати комп’ютер та відповідне програмне забезпечення.

Цей розділ має бути закінчений аргументованими висновками, де стисло наводяться результати аналізу і розвитку проблем та шляхи їх вирішення.

Обсяг другого розділу у межах 30-35% загального обсягу дипломної роботи.

Розділ 3. Рекомендаційний розділ. Завданням рекомендаційного розділу є розроблення та обгрунтування конкретних рекомендацій, спрямованих на досягнення визначеної у вступі мети. Зміст і характер заходів, що пропонуються студентом, повинні базуватися на результатах аналізу, викладених у другому розділі роботи.

У цьому розділі наводяться обґрунтування виробленої системи та /або механізму впливу на об’єкт дослідження з метою його зміни. Розроблена система чи механізм впливу має містити перелік заходів, який логічно випливає з теоретичного і аналітично-дослідницького розділів, і спрямований на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами досліджуваного об’єкта, тобто конкретні заходи (пропозиції) студента повинні бути націлені на практичне вирішення конкретних проблем.

Пропоновані заходи у цьому розділі можуть бути розкриті у формі економічних, фінансових, інноваційних, методичних та інших заходів, пропозицій щодо офіційних документів тощо.

Однією з ознак високої якості дипломної роботи магістра є застосування економіко-математичних методів та використання ПЕОМ та сучасних програмних продуктів як в процесі аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів.

В кінці третього розділу подаються висновки, у яких стисло відобразити зміст авторських пропозицій та результати їх реалізації.

Обсяг третього розділу може становити до 30% загального обсягу дипломної роботи.