11. Роль гідрології у водогосподарському будівництві

При проектуванні і будівництві гідротехнічних споруд, гідроелектростанцій, водосховищ, каналів, гідромеліоративних заходів (осушення, зрошення, обводнення), водозабірних споруд на річках і озерах, мостових переходів через водотоки необхідно знати і враховувати гідрологічний режим річок, озер і боліт, а також ті зміни, які можуть викликати намічені заходи.

Для більш раціональної експлуатації гідротехнічних споруд і водосховищ велике значення мають гідрологічні прогнози і, зокрема, прогнози максимальних витрат і об'ємів дощових паводків і повеней, строки настання їх, а також прогнози льодових явищ (замерзання, скресання водних об'єктів, рух льоду тощо).

Вирішення гідрологічних завдань, пов'язаних з використанням водних об'єктів, ґрунтується на даних гідрологічних спостережень, які проводяться на мережі гідрологічних станцій і постів Комітету з питань гідрометеорології та інших відомств. Найважливішими питаннями, які вирішує сучасна гідрологія для забезпечення запитів водогосподарського проектування, будівництва та експлуатації, є: оцінка водних запасів і водного балансу конкретних об'єктів (річок, озер) або району; визначення розрахункових витрат води (максимальних, мінімальних та інш.) і внутрішньорічного розподілу стоку; розрахунок випаровування з поверхні річкових водозборів і запроектованих сховищ; оцінка температурного і льодового режиму річок, озер і водосховищ; прогнози основних елементів гідрологічного режиму (рівнів, витрат, дат скресання тощо); вивчення забруднення природних вод, процесів самоочищення і розробка гідрологічних основ засобів боротьби із забрудненням водних об'єктів; вивчення можливих змін природних процесів, пов'язаних з територіальним перерозподілом водних ресурсів між вологими та посушливими районами.

При експлуатації гідротехнічних споруд треба постійно стежити за зміною режиму водних об'єктів. Спостереження на мережі гідрометеорологічних станцій, постів і обсерваторій дають можливість повніше використовувати водні об'єкти для господарських завдань і завчасно приймати необхідні заходи щодо безпеки роботи споруд при різких змінах гідрологічного режиму. Отже, не тільки при проектуванні та будівництві гідротехнічних споруд, а й при експлуатації їх гідрометеорологічна мережа постачає необхідну інформацію, яка дає можливість найбільш раціонально вести всю роботу по використанню водних ресурсів.

Водні ресурси вивчають у трьох напрямах: стаціонарним, експериментальним і експедиційним методами.

Основну інформацію про особливості гідрологічного режиму досліджуваних територій дають стаціонарні спостереження, які проводяться протягом тривалого часу на мережі гідрологічних станцій і постів.

Для розширення можливостей вивчення закономірностей гідрологічних явищ використовується експериментальний метод, який полягає в детальному вивченні фізичних закономірностей гідрологічного процесу в штучно створених або підібраних у природі умовах. Це лабораторне і натурне фізичне моделювання гідрологічних процесів з проведенням детальних вимірювань факторів, що зумовлюють їх.

Експедиційний метод дає змогу відносно швидко отримувати важливі відомості про фізико-географічні характеристики водних об'єктів і встановлювати на підставі польових обстежень та опитувань старожилів особливості їх режиму; надійно використовувати метод гідрологічної аналогії.

Тільки поєднання результатів усіх трьох методів досліджень дає змогу отримувати повні відомості про водні ресурси і про гідрологічний режим водних об'єктів досліджуваної території.