8. Характеристика якості підземних вод

Якість води – ступінь відповідності природних вод (підземної та поверхневої) умовам потреби людини або іншим живим організмам, а також придатна для використання в господарчій та виробничій діяльності.

За сучасним тлумаченням, під якістю води розуміють характеристику складу і властивостей води, що визначають її придатність для задоволення потреб конкретних видів водокористування.

У значній частині населених пунктів більшості областей питна вода, обсяг використання якої в цілому по Україні становить 4,5 млн. м³ / добу, характеризується підвищеною жорсткістю, а в південних областях ще й підвищеною (2 … 3 г / л і більше) мінералізацією. Збільшується кількість населених пунктів (близько 1000 сіл), жителі яких вимушені користуватися привізною водою. Таке спостерігається насамперед у зонах впливу великих гірничодобувних комплексів у Дніпропетровський (Західний Донбас, Кривий Ріг), Кіровоградський, Донецький, Запорізький (м. Дніпрорудне) та інших областях.

Внаслідок нераціонального природокористування на значних територіях розширюються зони, де реєструється висока концентрація в підземних горизонтах нітратних сполук, сліди пестицидів та важких металів, що не дозволяє використовувати таку воду як питну.

Для визначення критеріїв якості води для основного споживача підземних вод питного водопостачання – діє Держстандарт України № 383 – 96 «Вода питна». Стандарт визначає норму показників фізичних властивостей, хімічного та бактеріологічного складу природних вод, що використовуються для водопостачання.

За даними регіональних гідрохімічних досліджень, підземні води зони активного водообміну на території України мають досить чітку гідрохімічну зональність, яка полягає у зміні хімічного типу вод і збільшенні концентрації всіх іонів (за винятком гідрокарбонатного) з північного заходу на південний схід.

У складчастих регіонах (Карпати, Гірський Крим) ця зональність дещо згладжена: води повністю мають невисоку мінералізацію з перевагою іонів кальцію і гідрокарбонатів. У зоні мішаних лісів підземні води гідрокарбонаті кальцієві з мінералізацією, як правило, до 1 г / л; лісостеповій - гідрокарбонаті кальцієві, гідрокарбонаті кальцієво – магнієві, гідрокарбонаті натрієвокальцієві та гідрокарбонаті кальцієво – натрієві. Мінералізація підземних вод тут має більш строкатий характер, але переважають прісні води.

В степовій зоні за хімічним складом підземних вод чітко виділяють дві підзони: північну та південну. Води північної підзони відрізняються значним вмістом гідрокарбонатів, а в південній – поширені слабомінералізовані сульфатно – хлоридні, хлоридно – сульфатні води.

Істотні зміни в гідрохімічну обстановку вносять антропогенні фактори: використання засобів хімізації земель (до 70 % території України), формування значних обсягів твердих та рідких відходів, забруднення ландшафтів у межах промислово – міських агломерацій. Хімічний склад підземних вод в умовах антропогенного впливу може формуватися у таких напрямках:

- зміни спрямованості природних гідрохімічних процесів;

- підвищення (або зниження) концентрації тих чи інших компонентів природних вод, що присутні в незабрудненій воді;

- антропогенному впливу джерел забруднення водних об’єктів;

- збагачення підземних вод речовинами та сполуками, які є «чужими» для природної води.

Напрямки відповідають прийнятому Закону України № 2918 III «Про питну воду та питне водопостачання».