Розділ 3. Ординалістська теорія поведінки споживача

Рис. 3.1. Рівновага споживача на карті кривих байдужості при даному бюджетному обмеженні, ,

Рівновага споживача – точка дотику бюджетної лінії і кривої байдужості (рис. 3.1).

т. (корисність ) – індивід не повністю витрачає свій дохід , витрата решти доходу дозволить йому збільшити свій рівень корисності внаслідок аксіоми ненасичуваності;

т. , т. (корисність ) – індивід, змінивши даний споживчий набір, може збільшити свій рівень корисності;

т. (корисність ) – недосяжна для індивіда при даному рівні його доходу;

т. (корисність ) – комбінація товарів приносить споживачу максимальну корисність, вищий рівень корисності при даному доході є недосяжним для індивіда.

Рівновага споживача

такий споживчий набір, при якому корисність індивіда максимізується за даного бюджетного обмеження. У споживача немає мотивації змінювати свій вибір, оскільки це призведе до зниження його корисності.

Умова максимізації корисності споживачем (умова рівноваги споживчого вибору, ІІ закон Госсена)

, або , або .

Рис. 3.2. Кутовий розв’язок споживача при даних перевагах

Кутовий розв’язок – виникає при таких уподобаннях індивіда, коли його максимальна корисність досягається при споживанні лише одного з двох товарів (рис. 3.2).

На рис. 3.2. рівноважним споживчим набором є набір .

Зауваження 1. При кутовому розв’язку не виконується ІІ закон Госсена (рівноважний набір не є точкою дотику кривої байдужості і бюджетної лінії, тобто ). Точкою дотику є т. , але оскільки покупець не споживає від’ємної кількості товару, він придбає набір .

Зауваження 2. У випадку випуклих вгору¹ кривих байдужості максимальна корисність досягається споживачем лише при кутовому розв’язку.