II. Прийоми самодопомоги, засновані на уяві:

1. Самонавіювання здійснюється за допомогою спеціально дібраних словесних формул з урахуванням мети, до якої прагне людина. для досягнення заспокоєння, напр. «Я спокійний, упевнений...»; або «Ніколи не пізно почати усе спочатку».

Застосування: подолання шкідливих звичок, поліпшення пам'яті, уваги, зміцнення волі, надлишкова вага, неврівноважений характер.

2. Мріяння або моделювання майбутньої ситуації. Це способи самополіпшення емоційного стану шляхом образного уявлення себе спокійним і впевненим у тривожній ситуації. З'являється впевненість у своїх можливостях, тому що відбувається ніби уявна репетиція, адаптація до майбутніх подій, що нерідко знижує актуальність психотравмуючого фактора («Не такий страшний чорт, як його малюють»). Приклади: якщо виникає страх виступу перед великою аудиторією, доповідачеві необхідно не тільки добре підготувати текст, але й провести психологічне тренування: кілька разів уголос прочитати доповідь перед дзеркалом або перед членами сім'ї, поводитися потрібно спокійно, упевнено. При необхідності зустрічі з людиною, що викликає негативні емоції через нанесені раніше образи і приниження, реакція буде спокійніше, якщо подумки уявити кривдника й висловити йому всі свої претензії.

3. Вживания в позитивний образ – перевтілення в образ людини, наділеної бажаними якостями. Приклади: при неадекватній поведінці в конфліктній ситуації рекомендується «грати роль» урівноваженої, стриманої людини, при безсонні - подумки відтворювати зовнішній вигляд сплячого, уживатися в його образ, вимовляючи словесні формули, що підтверджують сонний стан: «Мої вії важкі, мені все байдуже...»

III. Раціональні (розумові) прийоми спрямовані на вплив психічного процесу мислення на емоційний стан.

Умовно поділяють на 3 групи залежно від переваги елементів мислення при нейтралізації дистреса й критичної переоцінки психотравмуючої ситуації:

1. Прийоми самопереконання, засновані на усвідомленні, логічному осмисленні певних словесних формул. При самопереконанні людина дискутує із самою собою, використовуючи доводи й контрдоводи, ґрунтуючись на логічних доказах і умовиводах.

Приклад. При схильності до емоційних вибухів, спалахам люті допомагають словесні формули самопереконання: «Спокійно! Гнів - короткочасне божевілля, ознака слабості» або «Гнів, як бумеранг, вертається назад...»

2. Порівняння. Застосовується у двох варіантах:

1) за принципом «комусь іще гірше»: для поліпшення емоційного стану зіставляється теперішнє положення, що викликає песимістичний настрій, з більше важким періодом життя, що закінчився успішним результатом. Особливо широко можна застосовувати порівняння себе з людьми, які пережили війну, стихійні лиха, важкі випробування тощо

Цікаве:

Ах, как все относительно в мире этом!

Вот студент огорченно глядит в окно.

На душе у студента темным-темно;

«Запорол» на экзаменах два предмета...

Ну, а кто-то сказал бы ему сейчас:

— Эх, чудила, вот мне бы твои печали!

Я «хвосты» ликвидировал сотни раз.

Вот столкнись ты с предательством милых глаз,

Ты б от двоек сегодня вздыхал едва ли!

Только те, кого в мире уж больше нет,

Если б дали им слово сейчас, сказали:

— От каких вы там стонете Ваших бед?

Вы же дышите, видите белый свет,

Нам бы все ваши горести и печали!

Есть один только вечный пустой предел...

Вы ж привыкли и попросту забыли,

Что, какой ни достался бы Вам удел,

Если каждый ценил бы все то, что имел,

Как бы Вы превосходно на свете жили!

2) за принципом «чим я гірший(а)?»: порівняти себе з тими, хто опинився у подібній ситуації і успішно її подолав. Уявне ототожнення собі з іншою людиною, обраною як ідеал, сприяє перебудові особистості і її самовдосконаленню. Цікаве: письменник Гессен написав першу книгу у 84 р. Потім ним було написано ще 4 романи, помер він у віці 99 років.

3. Самоаналіз. Самоаналіз сприяє вдосконалюванню особистості й правильному вибору лінії поведінки.