2.2. Пiдбір літератури, статистичної інформації та інших матеріалів

Навчальну та спеціальну літературу з теми контрольної роботи слухач пiдбирає самостійно, використовуючи для цього бібліотечний каталог та список літератури, наведений нижче.

Особливу увагу слід звернути на першоджерела, періодичні видання, наукові статті, законодавчі та нормативні акти (закони України, декрети, постанови тощо).

Користуватися необхідно лише новими виданнями та останніми редакціями законодавчих і нормативних актів.

Велику інформаційну цінність мають статистичний матеріал і практичні дані закладів бюджетної сфери. Статистичну інформацію можна знайти в спеціальних виданнях Держкомстату України та періодичних виданнях, газеті «Урядовий кур’єр» тощо.

Зібраний статистичний і практичний матеріал необхідно опрацювати, згрупувати, зробити аналіз і подати в таблицях, графіках, діаграмах тощо.

Список використаних літературних джерел та інших матеріалів потрібно систематизувати й подати після основної частини контрольної роботи. Він складається в алфавітному порядку. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державною стандарту.

2.3. Правила оформлення контрольної роботи

Зібраний, вивчений і опрацьований матеріал необхідно викладати відповідно до плану контрольної роботи.

Контрольна робота має бути написана або надрукована державною мовою чітко, розбірливо, без помилок на одній стороні білого паперу формату А4 (210х297 мм) через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці Мінімальна висота шрифту 1,8 мм, текст повинен мати поля: зліва - не менше 20 мм; справа - не менше 10 мм; зверху й знизу - не менше 20 мм. Щільність тексту має бути однаковою.

Заголовки структурних частин змісту, розділів, списки використаних джерел друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом дорівнює трьом інтервалам.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№». Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, а на кожній наступній сторінці номер проставляють у правому верхньому куті аркуша без крапки в кінці.

Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вперше на них посилаються, або на наступній сторінці. Ілюстрації й таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри яких перебільшують формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після посилання на них у тексті.

Ілюстрації позначають словом «рис» і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка (наприклад: рис. 1.2 - другий рисунок першого розділу). Номер назву й пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Назву й слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Таблиці нумерують послідовно в межах розділу.

В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» і її номер, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка (наприклад: Таблиця 1.2 - друга таблиця першого розділу) Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на наступну сторінку пишуть «Продовження табл.» і вказують її номер (наприклад: Продовження табл. 1.2).

Заголовки колонок таблиці мають починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків - не менше 8 мм. Колонку з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на другий аркуш - тоді назву розміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю колонок можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або колонки таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - боковик.

Якщо текст, який повторюється в колонці таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками, якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Примітки до таблиць і тексту, в яких наводять довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. .....

2. ....

Якщо примітка одна, її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку. Формули в роботі (якщо їх більше однієї ) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділу між якими ставлять крапку. Номер формули пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули і беруть у круглі дужки, наприклад: (3.1) - перша формула третього розділу.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Рівняння і формули треба виділяти з тексту не менше, ніж одним вільним рядком.

При написанні роботи слухач повинен посилатися на джерела, з яких наводяться матеріали. Такі посилання дають змогу перевірити достовірність відомостей. Посилатися слід на останні видання. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них міститься матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовують матеріали навчальної літератури, оглядових статей інших джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке дано посилання. Посилання в тексті роботи на джерела зазначаються порядковим номером за списком використаних джерел, взятим у квадратні дужки із зазначенням номера сторінок, наприклад: [17, с. 154].

Посилання на джерела у формі цитат мають бути оформлені певним чином: для книг - вказуються автор, назва книги, номер тому, частини, місце видання (місто), назва видавництва, рік видання, порядковий номер сторінки, для журналів - автор статті, її назва, назва журналу, рік і номер видання, номер сторінки; для газет - автор статті, її назва, назва газети, дата випуску, номер сторінки.

Посилання на ілюстрацію вказують її порядковим номером, наприклад: «на рис. 1.2». Посилання на формулу вказують її порядковим номером у дужках, наприклад: «...у формулі (2.1)».

На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад «… у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3», або «див. рис. 3.2».

В кінці списку використаних джерел слухач ставить свій підпис і дату виконання роботи.