Тема 6. Управління оборотним капіталом і короткостроковий кредит

1. Політика фінансування оборотного капіталу включає таке питання, як:

1. який рівень поточних активів необхідно дотримувати;

2. які нормативи поточних активів мають забезпечити безперервний процес виробництва;

3. як повинні фінансуватися поточні активи;

4. відповіді а) і г) вірні.

2. З обмеженою політикою фінансування поточних активів корпорація має змогу:

1. утримати мінімально надійні рівні фондів для готівки і оборотних фондів;

2. мати жорстку (ризикову) кредитну політику;

3. забезпечити найвищий дохід з інвестицій;

4. усі відповіді вірні.

3. Які підходи застосовуються при фінансуванні поточних активів?

1. агресивний, стандартний, альтернативний;

2. повільний, миттєвий, консервативний;

3. альтернативний, агресивний, повільний;

4. альтернативний, агресивний, консервативний.

4. При циклічному коливанні компанія повинна:

1. підвищити поточні активи;

2. розпродати оборотні фонди;

3. визначити строки платежів;

4. фінансувати оборотні фонди.

5. Агресивний підхід передбачає:

1. фінансування усіх постійних активів за рахунок довгострокового капіталу;

2. фінансування фіксованих активів за рахунок довгострокового капіталу і частини постійних поточних активів за рахунок короткострокових кредитів;

3. фінансування усіх постійних активів за рахунок короткострокових кредитів;

4. немає вірного варіанта.

6. Перевага короткострокового зобов`язання порівняно з довгостроковим проявляється у тому, що:

1. за певних умов короткострокове боргове зобов`язання більш ризикове ніж довгострокове фінансування;

2. короткострокова позика може бути одержана у певних випадках;

3. короткострокова позика може бути одержана набагато швидше ніж довгострокова;

4. короткострокове боргове зобов`язання надається із обмеженим кредитом.

7. Перевага довгострокового зобов`язання порівняно з короткостроковим проявляється у тому, що:

1. короткострокове боргове зобов`язання надається із обмеженим кредитом;

2. короткострокова позика може бути одержана набагато швидше ніж довгострокова;

3. короткострокове боргове зобов`язання більш ризикове ніж довгострокове фінансування;

4. усі відповіді вірні.

8. Джерелами формування короткострокових фондів можуть бути:

1. накопичення, короткострокові банківські позики;

2. довгострокові боргові зобов`язання;

3. рахунки, що підлягають сплаченню;

4. відповіді а) і г) вірні.

9. Накопичення – це:

1. деякі накопичення заробітної плати, які не потребують сплати в соціальні фонди;

2. деякі накопичення заробітної плати, затримання сплати податків та відрахувань в фонди соціального забезпечення, які сплачуються на щотижневій, щомісячної або щоквартальної основі;

3. рахунки, що підлягають сплаті на щотижневій, щомісячній або щоквартальній основі;

4. капітальні вкладення з метою поновлення виробничих фондів, та збільшення прибутку.

10. До короткострокових банківських позик належать:

1. позики, які головним чином з`являються у балансових відомостях корпорації як боргові цінні папери, що підлягають сплаті;

2. рахунки компаній, що підлягають сплаті та з`являються у балансових відомостях корпорації як боргові зобов’язання;

3. банківська позика, яка сплачується через рік або менше;

4. торговельний кредит.

11. Рахунки, що підлягають сплаті – це:

1. торговельний кредит;

2. банківська позика, яка сплачується через рік або менше;

3. позика, що здійснюється через установу банка під контролем по розпорядженню платника;

4. рахунки, що сплачуються на підставі розрахунково-позикових документів.

12. Основними рисами банківських позик є:

1. боргова розписка (простий вексель), кредитний договір;

2. строк платежу, кредитний договір;

3. компенсуючи балансові звіти (баланси), кредитна лінія;

4. відповіді б) і в) вірні.

13.Строк платежу характеризує:

1. термін дії кредитної угоди між банком і боржником;;

2. періодичність нарахування відсотків за наданими позиками;

3. періодичність надання банківських позики, які повинні бути сплачені через 5 років;

4. строк повернення позики, прийнятий за домовленістю банку і боржника.

14. Банки вимагають боржників зберегти середній баланс депозиту до запитання (чековий рахунок), що дорівнює:

1. 5% - 15%;

2. 10% - 25%;

3. 30% - 40%;

4. 10% - 20%.

15. Кредитна лінія – це:

1. узгодження між банком і боржником, що визначає максимальний кредит, який банк може продовжувати надавати позичальнику;

2. кредитний договір, який складається між кредитором і позичальником після отримання згоди на отримання позики позичальнику;

3. угода, що передбачає надання кредиту поза наявної суми коштів на рахунку боржника;

4. угода, яка виконується підписанням боргової розписки.