2. Закони функціонування (статики) організації

До законів функціонування (статики) організації відносять:

• закон композиції;

• закон пропорційності;

• закон найменших.

Зазвичай, у науковій літературі закон композиції та закон пропорційності розглядаються у комплексі як один закон – композиції та пропорційності.

Формулювання закону пропорційності і композиції: будь-яка система (біологічна або соціальна) прагне придбати, створити у своїй структурі всі необхідні ресурси, чи зберегти у ній усі необхідні елементи (композицію), що знаходяться в заданій співвідносності або заданій підпорядкованості (пропорції).

Закон можна розбити на дві складові частини³:

- закон композиції розкриває значення послідовності в організації, виражає строгу, причинно-наслідкову конфігурацію формування дерева цілей як логічної основи побудови і представлення організації, що планується, тобто виражає необхідність погодження цілей організації: вони мають бути спрямовані на підтримання основної цілі більш загального характеру;

- закон пропорційності виражає необхідність знаходження певного співвідношення між частинами цілого, їх співрозмірність, залежність.

Розглянемо три варіанта можливої реалізації закону композиції і пропорційності.

Згідно першого варіанту ні керівник, ні підлеглі нічого не знають про дію закону. У цьому випадку відбувається самоналаштування елементів організації: персоналу, окремих функцій, психологічної атмосфери, — у відповідності до головних цілей. Проблема в тому, що самоналаштування — процес довгий і він не виключає помилок.

У другому варіанті про дію закону знає лише керівник. Він визначає набір цілей організації і на основі даного набору — напрямок гармонізації. Підлеглі можуть не уявляти собі цілі організації або не підтримувати їх, тому багато дій керівника будуть не зрозумілі, не прийняті і не підтримані. Кінцевий результат буде залежати від здатності керівника переконувати людей.

Третій варіант: керівник і підлеглі знають про закон композиції і пропорційності і управляють ним. Усі системи організації будуть постійно удосконалюватися, працівники будуть використовувати командні способи взаємодії, що приведе до зростання ефективності діяльності організації і підвищення її конкурентноздатності.

Професійна реалізація закону пропорційності і композиції базується на виконанні низки принципів: планування, координування, обмеження, стабілізації, узгодження, повноти.

Принцип планування означає необхідність постійної розробки в кожній організації обґрунтованих планів діяльності і розвитку різної тривалості і спрямованості. Розрізняють стратегічне, тактичне і оперативне планування.

Принцип координування є продовженням першого принципу і передбачає постійне відслідковування стратегічних, тактичних і оперативних змін зовнішнього і внутрішнього середовища організації і внесення відповідних коректив у набір і пропорції ресурсів, плани та механізм їх реалізації. Цей принцип реалізує достатні умови закону.

Принцип обмеження передбачає, що набір ресурсів і їх пропорції повинні бути обмеженими.

Принцип стабілізації передбачає, що зміна змісту набору ресурсів і їх пропорцій не повинна виходити за межі нормативного рівня.

Принцип повноти передбачає, що кожна організація повністю виконує всі функції виробництва і управління або використовуючи власні ресурси (своїми силами), або залучаючи стороні організації і окремих працівників. Цей принцип реалізує необхідні умови закону.

До законів функціонування (статики) організації відносять і закон найменших: загальна стійкість системи визначається стійкістю її самого слабкого елемента. Можна відмітити повну аналогію з ланцюгом — його міцність визначається міцністю самої слабкої ланки. Саме тому закон найменших ще називають законом найбільш слабкої ланки. Стосовно організації цей закон можна сформулювати так: ефективність організації в кінцевому рахунку визначається станом її найбільш слабкої ланки.

Отже, законами функціонування (статики) організації є закон композиції і пропорційності та закон найменших. Перший з цих законів слід розглядати на двох рівнях: на рівні організації та на рівні зовнішнього середовища, в якому організація є одним з елементів. Між поняттями пропорційність, композиція і гармонія можна поставити знак рівності. У природі все підпорядковано ідеї спільного співіснування, гармонії. Гармонія передбачає наявність сукупності елементів, процесів та їх співвідносність (пропорційність)⁴. Свідома реалізація закону композиції та пропорційності в організації вимагає обов’язкового використання набору принципів, серед яких принципи планування, координації та повноти.