4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів

Не належить до компетенції Рескомприроди Криму.

4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення

Контроль за якістю питної води із систем централізованого водопостачання, яка подається населенню, здійснюється санітарною службою у відповідності до ДГСТУМ 2874-82 «Вода питна».

У 2009 році було досліджено 11356 проб питної води за хімпоказниками та 11842 по бактеріології.

Нестандартних проб за санітарно-хімічними показниками – 423(3,7%), за мікробіологічними – 184 (1,6%), що практично на рівні 2008 року.

4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів

На вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих та підземних вод, у 2009 році освоєно коштів:

З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано будівництво каналізаційного колектора від головної каналізаційної насосної станції до очисних споруд, в м. Ялта – 960,0 тис.грн.;

З Республіканського АРК фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано:

• розробка робочого проекту «Реконструкції споруд для збору і використання вод поверхневого стоку в системі водопостачання Ленінського району – реконструкція системи знезараження на Станційних водоочисних спорудах» - 52,2 тис.грн.;

• Реконструкція споруд для збору і використання вод поверхневого стоку в системі водопостачання Ленінського району - реконструкція внутрішньомайданчикових мереж на насосній станції №3 Ленінського району (в т.ч. проектні роботи) - 199,2 тис.грн.;

• Будівництво станції очищення господарсько-побутових стічних вод в Ленінському районі - 417,03 тис.грн.;

• Будівництво каналізаційних очисних споруд в смт. Красногврдійськ – коригування робочого проекту (2 черга НЕС) і проведення комплексної державної експертизи проекту – 116,17 тис.грн.;

• реконструкція КОС смт Чорноморське – 619,3 тис. грн.;

• Будівництво в населених пунктах каналізаційних мереж: будівництво каналізаційних мереж в районі вул. Бойова м. Феодосії – 190,69 тис. грн.;

• Будівництво в населених пунктах каналізаційних мереж: будівництво каналізаційних мереж в районі вул. Чкалова, Сімферпольское шосе, Кочмарського, пер. 2-ий Кочмарський м.Феодосії – 290,0 тис. грн.;

Протягом 2009 року здійснювалось водоохоронне будівництво на об’єктах. З метою покращення гідрологічного стану малих річок Автономної Республіки Крим здійснено розчистку русел, розробку проектів прибережних захисних меж, берегоукріплювані роботи на суму 4,69 млн.грн., у т.ч. за рахунок Державного бюджету 0,5 млн.грн та 4,19 млн.грн за рахунок місцевих рад та кошти підприємств.

5. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду

5.1. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття та формування екомережі

На виконання загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, затвердженою Законом України від 21.09.2009 року № 1989-ІІІ та ст. 9 Закону України «Про екологічну мережу України» прийнято Програму формування регіональної екологічної мережі в Автономної Республіки Крим на період до 2015 року (далі - Програма), яка затверджена постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17.09.2008 року.

Згідно з Програмою було розроблено Схему регіональної екологічної мережі Автономної Республіки Крим, яку затверджено рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17.02.2010 №1579-5/10 (далі – Схема).

Програмою визначено, що Крим є одним із світових центрів біорізноманіття. Флора судинних рослин нараховує 2775 видів (охоплює 60 % флори України) серед них 279 видів - ендеміки, 164 - занесено до Червоної книги України, які складають 37% описаних в ній представників папоротеподібних та насіннєвих. Стан природних фітоценозів, особливо в степовій зоні Криму в значній мірі визначається високим рівнем господарського навантаження на територію (71 % сільгоспугідь та біля 47 % рілля від всій території півострова).

За мету Програми ставиться збільшення в регіоні площ земель з природними ландшафтами до рівня достатнього для збереження біологічного різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, а також поетапне формування їх інтегрованої територіальної системи, спрямованої на збереження природних екосистем і ландшафтів, видів рослинного і тваринного світу, яка забезпечуватиме функціонування природних шляхів їх міграції і розповсюдження.

Екологічна мережа Криму повинна стати частиною екомережі України та Панєвропейської мережі. Методологічною основою виступає Панєвропейська і Українська стратегія збереження різноманіття. Панєвропейську стратегію збереження біологічного і ландшафтного різноманіття (РЕВІЮ8) розроблено як реалізацію ідеї Конвенції Ріо-де-Жанейро (1992 рік), а також як інструмент Бернської конвенції. Основними функціями екологічної мережі виступають забезпечення відтворення природного середовища, підтримка екологічного балансу, виконання функцій екологічного планування, збереження та покращення рекреаційних якостей природи країни, стимулювання за рахунок цих якостей туристичного бізнесу і екологічного туризму, залучення населення до охорони навколишнього середовища.

Сьогодні відбуваються активні процеси приватизації земель в Україні, які можуть вкрай негативно вплинути на перспективний розвиток природно-заповідного фонду, як основи екологічної мережі. Тому в процесі роздержавлення земель не враховується наявність елементів екологічної мережі. Більше того, чинним законодавством про екологічну мережу не передбачено механізму виявлення, оголошення і встановлення режиму охорони і використання для її елементів.

Таблиця 5.1.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за рокам ( тис.га)

Категорії землекористування	2006	2007	2008	2009
Землі природного призначення	124,2	124,2	124,3	135,3
Сіножаті та пасовища	442,4	441,1	440,9	440,3
Землі водного фонду	211,0	211,2	211,4	211,3
у т.ч. площа рибних ставків	7,7	7,9	8,0	8,1
Землі оздоровчого призначення	1,6	1,6	1,6	1,5
Землі рекреаційного призначення	3,9	3,9	4,3	4,3
Землі історико-культурного призначення	4,3	4,3	4,3	4,4
Ліси	283,9	263,1	284,3	282,1