- •Методичні вказівки
- •1.1. Використання теплоти відхідних котельних газів для отримання гарячої води та пари
- •1.2. Використання теплоти відхідних пічних газів для одержання пари
- •2.1. Утилізація теплоти низькопотенційних енергоресурсів
- •Рішення
- •Рішення
- •Додаток 1
- •Ентальпія 1 м3 газів і вологого повітря (кДж/м3) і 1 кг золи (кДж/кг)
- •Список літератури
- •Варіанти завдань
- •Методичні вказівки
Рішення
1.Температура повітря на виході з апарата при ефективності теплообмінника:
2. Середня температура повітря:
3.Теплофізичні властивості повітря при t1:
4. Теплова потужність апарата:
5. Температура гріючого теплоносія (води) на виході з апарата:
Тут теплоємність води взята при середній температурі води 46,5 °C.
Перевіряємо значення середньої температури води:
Воно близьке до раніше прийнятого t2 = 46,5 °C, тому остаточно
t2 = 47,1 °C.
6. Теплофізичні властивості води при t2 = 47,1 °C:
7. Потужність, затрачувана на прокачування води по трубах із внутрішнім діаметром d2 і довжиною L, може бути розрахована за формулою:
де η = 0,65 – ККД насоса; ; ∆Р − гідравлічний опір. Приймаємо, що режим течії води турбулентний. Тоді коефіцієнт опору для гідравлічно гладких труб і швидкість води усередині труб дорівнює:
Де приймаємо, що N=14 Вт.
8.Число Рейнольдса для води:
відповідає розвиненому турбулентному режиму течії.
9. Число Нусельта при турбулентному русі води в трубі:
10. Коефіцієнт тепловіддачі з боку води:
11.Число Рейнольдса для повітря:
12. Число Нуссельта:
.
13. Коефіцієнт тепловіддачі з боку повітря:
14. Ефективність оребріння:
ефективна висота круглого ребра:
комплекс:
ефективність одиночного ребра:
15. Коефіцієнт теплопередачі, віднесений до внутрішньої поверхні труб:
16. Логарифмічний температурний напір між теплоносіями:
де ,
– поправка на вид відносного руху теплоносіїв (для перехресного струму) при:
і
17. Поверхня теплообміну:
Завдання 9. Визначити теплову потужність, гідравлічні опори й ступінь утилізації теплоти низкопотенційного джерела ВЕР – турбінного масла при його охолодженні водою, що направляється потім у систему комбінованого виробництва теплоти й холоду. Охолодження мастила здійснюється у кожухотрубному теплообміннику з перегородками у міжтрубному просторі (рис. 1). При рішенні завдання використовувати методику теплового перевірочного розрахунку.
Мастило тече у міжтрубному просторі, вода – усередині труб. Внутрішній діаметр кожуха D0 = 0,16 м; зовнішній діаметр труб d1 = 0,012 м; внутрішній d2 = 0,01 м; робоча довжина L = 746 мм; число труб n = 64 штук; теплопровідність матеріалу труб λ = 58 Вт/(м·К); поверхня теплообміну з боку води F2 = 1,5 м2; число перегородок у міжтрубному просторі m = 10; розташування трубок – по кутах рівностороннього трикутника, крок між трубками S1 = 0,02 м; товщина перегородки δ = 0,002 м.
Гарячий теплоносій (мастило турбінне):
витрата G1, кг/c.................................................................................... 0,75;
температура масла на вході t1’,0С.......................................................... 45;
Холодний теплоносій (вода):
витрата G2, кг/c.......................... ............................................................5,4;
температура води на вході t2’,°C............................................................25.