Пропозиції

Наші дослідження показали, що однією з причин, що обмежують ефективність тренувальних впливів - це відсутність стійких навичок у збереженні здоров'я, які б повністю відповідали біологічній природі людини та її соціальним потребам, щоб жити повноцінним життям, жити не хворіючи і не залишатися в пасивній «страждальній» позиції уповати на медицину. Однак медицина безпомічна там, де сам спосіб життя людини приводить її до порушення здоров'я. Ні скальпель, ні сильнодіючі ліки, ні апарат штучного кровообігу не зможуть замінити нормального, повноцінного способу життя людини.

Усвідомлення цього має суттєве значення для формування потреби населення в систематичних (диференційованих) заняттях фізичними вправами. При цьому треба врахувати, що не короткочасні заняття фізичними вправами дадуть потрібний ефект впливу, а необхідні фізичні навантаження диференційованого плану набагато більших інтенсивностей і обсягів. Саме тому академік М.М. Амосов на підставі величезного досвіду вивчення резервних можливостей здорового і хворого серця наполегливо рекомендує у своїх роботах поступово, але обов'язково вийти на рівень фізичних навантажень у 8-10 разів більших від тих, які були рекомендовані попереднім поколінням.

Питання сучасного виробництва вимагають всебічного розвитку людини як необхідної передумови розвитку самого виробництва.

Фізичні навантаження, які мають місце при виконанні будь-якої роботи, витісняються як трудова необхідність, однак оздоровче значення їх як чинника всебічного розвитку анітрохи не знижується. Гіпокінезія, що істотно пошкоджує здоров'я більшості населення, тому й виникла, що ця більшість не змогла або не зуміла заповнити свій вільний час руховою активністю як умовою вільного та всебічного розвитку. Недостатність фізичної активності веде до зниження не тільки фізичних сил, але й загальної стійкості організму людини по відношенню до різних негативних впливів навколишнього середовища. У результаті інтенсивного розвитку технічного прогресу та цивілізації людина стає все менш фізично витривалою.

Рух і фізичне навантаження протягом багатьох тисячоліть складали основу життя людини і її взаємодії із зовнішнім середовищем, та все-таки значна частина досягнень технічного прогресу і цивілізації, особливо в останнє тисячоліття, була спрямована на те, щоб більшою мірою звільнити особу навіть від мінімальних фізичних навантажень і зусиль.

Аналіз даних дослідження у зв'язку зі збільшенням інтенсивності і підвищенням якості навчального процесу у ВНЗ показує зростаючу роль фізичних можливостей студентів, що дозволяє їм досягати високої специфічної працездатності в навчальному процесі.

Проведений експеримент підтверджує, що в основу фізичного виховання студентів повинен бути покладений диференційований підхід, що дозволяє планувати засоби тренуючого впливу залежно від біологічних і психологічних особливостей тих, хто займається.

Висновки

Узагальнення результатів проведених досліджень і практичного досвіду практики дозволяє говорити про те, що на сучасному етапі підвищені вимоги до досягнень у навчальному процесі студентів визначаються інтегральним впливом багатьох чинників, які повинні враховуватися в процесі багаторічної підготовки.

Одним з важливих факторів, що визначають ефективність педагогічних впливів, є дотримання загальнопедагогічних принципів, розроблених в теорії і методиці фізичного виховання. Серед них важливе місце займає принцип диференційованого підходу, що дозволяє планувати засоби впливу залежно від біологічних і психологічних особливостей тих, хто займається.

Проведений нами лабораторний експеримент дозволив визначити, що в основу диференційованого підходу до побудови навчально-тренувального процесу, спрямованого на підвищення рівня загальної працездатності та фізичних можливостей студентів, повинні бути покладені не тільки спортивні результати, але й показники функціональних можливостей дихальної та серцево-судинної систем організму . Ці системи є найбільш інформативними в показниках, що свідчать про фізичну готовність студентів до досягнення високої загальної працездатності.

Комплексні дослідження функціональних можливостей студентів показали, що на основі розроблених нами рекомендацій можна досягати значних зрушень у функціональному стані систем організму, що забезпечують спеціальну працездатність. Для цього проводиться диференціація студентів на групи за рівнем функціональних можливостей. Величина та інтенсивність навантаження дозуються з урахуванням конкретних кількісних значень, тривалості, застосування спеціальних комплексів загальнорозвиваючих вправ та науково обґрунтованого режиму чергування навантажень і відпочинку на тренувальних заняттях.

До останнього часу вважалося, що в системі фізичного виховання лише спеціальні вправи навчальної програми автоматично гарантують розвиток усіх необхідних для студентів якостей, а специфічні вправи, спрямовані на розвиток фізичних якостей і функціональних можливостей, відійшли на другий план.

Однак виявилося, що загальнофізичні вправи зі спеціальною спрямованістю є невід'ємною частиною тренувального процесу і є важливим засобом, що підтримують функціональні можливості організму студентів на високому рівні. Проведені нами дослідження підтвердили, що низький рівень загальної фізичної підготовки лімітує зростання спеціальної майстерності у виконанні залікових вимог навчальної програми.

Отримані нами дані вносять нове у побудову навчально-тренувального процесу у ВНЗ, сприяючи підвищенню рівня функціональних можливостей студентів, що, в свою чергу, сприяє зростанню їх фізичної підготовки, допомагає досягати високих фізичних і творчих можливостей, краще оволодівати професійними навичками.

Наші подальші дослідження будуть спрямовані на вдосконалення і доповнення істотних науково-методичних і практичних розробок, покликаних підвищити ефективність системи фізичного виховання студентів, у тому числі в умовах великого міста під час навчання - відповідно до завдань, які сформовані в Україні в комплексній цільовій програмі "Фізичне виховання - здоров'я нації".