Результати виконання випробовуваними студентами залікових вимог (за 10 - бальною системою)

Вид оцінки	Студенти щодо відносно високих показників фізичної підготовки (перша група)	Студенти щодо відносно знижених показників фізичної підготовки (друга група)	Р
Бали (м ± m)	8,82 ± 0,92	7,52 ± 0,98	> 0,05

Можна припустити, що знижені оцінки при виконанні залікових вимог студентами стали наслідком не тільки недоліків у їх фізичній підготовці, але й зниження рівня функціонального стану основних лімітуючих систем організму. Результати залікових випробувань (табл.3) виявили істотні відмінності між групами студентів.

Таблиця 3

Результати виконання випробовуваними студентами залікових випробувань з фізичної підготовки (за 10 - бальною системою)

Групи	Стрибок з місця м ± m	«Човниковий біг» м ± m	Підніман. тулуба м ± m	Підтягуван. у висі м ± m	Біг 100м м ± m	Кроc 3 км м ± m	Гнучкість ± m
Студенти щодо відносно високих показниківз фізичної підготовки (перша група)	8,3±0,5	8,5±0,5	8,6±0,6	6,0±0,7	6,2±0,3	5,8±0,1	4,2±0,3
Студенти щодо відносно знижених показників з фізичної підготовки (друга група)	8,2±0,4	8,4±0,2	8,5±0,5	5,5± 0,4	6,0±0,2	5,4±0,2	4,0±0,1
Р	>0,05	>0,05	>0,05	>0,05	>0,05	>0,05	>0,05

Педагогічні спостереження та аналіз отриманих результатів дозволили виявити у випробовуваних студентів недостатній рівень виконання практично всіх видів залікових випробувань (табл.3). Виходячи з результатів проведених нами досліджень функціональних можливостей студентів ми запропонували наступні режими тренувального процесу (табл. 4).

Таблиця 4

Рекомендовані режими тренування студентів

Режими	Кількість тренувань на тиждень	Тривалість одного заняття	Обсяг тренувальних навантажень	Спостереження за спортивними результатами та за станом організму
Інтенсивність тих, хто займається	2-3 і більше	2 години і більше	Спеціальні гімнастичні вправи. Вправи із загальної фізичної підготовки	Зростання фізичних можливостей, підвищення функціональних можливостей організму
Студенти, які тренуються	2	1,5-2 години	Спеціальні гімнастичні вправи (75% по відношенню величині навантаження першої групи) загальної фізичної підготовки	Відновити ріст і фізичні можливості, покращити функціональні можливості

У першій групі рівень фізичних можливостей студентів у цілому дозволяв їм виконувати навантаження відповідно до рекомендованих вимог. У другій групі рівень фізичних можливостей студентів дозволяв їм виконувати фізичні навантаження, які складають 75% від навантажень, що застосовуються у першій групі.

У зв'язку з цим першій групі студентів було запропоновано проводити тренувальні заняття в режимі "В", тобто повторна робота виконувалася після відпочинку тривалістю 2,5-3,5 хвилини, на тлі ЧСС перед початком кожної наступної роботи в межах 110-120 уд / хв.

Для другої групи було запропоновано студентам проводити тренувальні заняття в режимі "Д", тобто для підтримки спортивної форми та покращення функціональних можливостей.

Дозування фізичних навантажень у студентів повинно бути динамічним і змінюватися при зміні розглянутих нами вище показників функціональних можливостей організму.

Одночасно зі зменшенням інтенсивності тренування повинен підвищуватися обсяг вправ, спрямованих на поліпшення загальної фізичної підготовки.

Час відпочинку між виконанням вправ визначався за встановленим раніше тимчасовим інтервалом.

Метод пульсометріі служив критерієм при визначенні оптимальних режимів чергування роботи і відпочинку на тренувальному занятті.

При виконанні фізичного навантаження ЧСС у практично здорової людини повинна відповідати 130 ± 10 уд / хв. Таке навантаження відповідає стандартній пробі - 850 кг.м / хв.

Тим студентам, у яких ЧСС наприкінці виконання навантаження (пульс підраховується за останні 10 секунд) збільшився до 10 ударів понад допустиму величину, рекомендовано знижений тренувальний режим. Це давало можливість своєчасно вносити корективи в планування тренувального процесу, а в разі необхідності направляти студентів на лікарське обстеження.

Відмінність в організації тренувального процесу у студентів різних груп полягало в тому, що віднесені до першої групи тренувалися, не обмежуючи величини спеціальних навантажень, з використанням у процесі тренування вправ загальної фізичної підготовки для стабілізації і підвищення функціональних можливостей організму. Студенти, віднесені до другої групи, тренувалися за кілька знижених фізичних навантаженнях (до 75% від рівня першої групи) із застосуванням на заняттях вправ виборчої спрямованості і вирішенням завдань підвищення рівня функціональних можливостей.

Надалі педагогічний експеримент полягав у перевірці запропонованих режимів тренувального процесу в групах студентів з різними функціональними можливостями.

Для виявлення ефективності занять, які проводяться в різних режимах з урахуванням індивідуальних можливостей студентів, на початку дослідження і в кінці його у випробовуваних реєструвалися в комплексі спортивно-педагогічні та медико-біологічні показники.

Оцінка тренувальних занять проводилась за результатами залікових змагань. Крім того, у випробовуваних реєструвалися до тренування на кожному виді вправ і одразу після нього показники VO₂, PL, АТ, ЖЄЛ, а також розрахункові величини KuO₂, VO₂ на кг ваги тіла, кисневий пульс. Складання кінцевих даних функціональних показників з вихідними в динаміці під впливом рекомендованих тренувальних режимів у першій групі студентів виявило позитивні зміни (табл. 5).

Таблиця 5

Зміна досліджуваних показників функціонального стану студентів першої групи

Показники	Вихідні м ± m	Повторні м ± m	Р
VO2 mах	3,75 ± 0,2 л / хв	4,2 ± 0,5 л / хв	<0,05
PL	130 ± 6,0	128 ± 4	> 0.05
АТ сист, мм рт. ст.	144,0 ± 6,0	140,0 ± 4	> 0,05
ЖЄЛ	Норма	Збільшення на 3,0 ± 0,3%	-
KuО2	37,3±6,0	36,2±5,0	<0,05
VO2/кг ваги тіла (мл/хв) кг	52,0±4,0	63,0±5,0	<0,05
O2PL	10,7 ± 2,6	11,0 ± 0,7	<0,05

VO₂ - споживання кисню

PL - частота серцевих скорочень

АТ - артеріальний тиск

ЖЄЛ - життєва ємність легень

KuO2-коефіцієнт використаного кисню

O₂PL-кисневий пульс

У першій групі студентів (табл. 5) після двох місяців тренування з використанням рекомендованого режиму "В" показники VO₂mах підвищилися з 3,75±0,2 л/хв до 4,2±0,5 л/хв; VO₂ кг/ваги тіла з 52,0±4,0 мл.мін/кг до 63,0±5,0 мл.мін/кг, ЧСС та АТ у стані спокою і після навантаження мали недостовірну тенденцію до зниження; ЖЄЛ трохи перевищила належні величини (Р<0,05); пульсовий показник зменшився. При цьому інтервал відпочинку відповідав зменшенню частоти серцевих скорочень від 110 до 120 уд / хв. За часом це становило 2,5-3,5 хвилини між підходами для виконання вправи.

Подальше вивчення змін ЧСС при фізичних навантаженнях показало, що в міру збільшення кількості підходів для виконання вправ верхня межа ЧСС збільшувалася. Як показали спостереження, в інших видах вправ крива верхньої межі ЧСС у обстежених студентів не відрізнялася від динаміки аналогічних показників в інших вправах. При тренуванні силових вправ (підтягування в висі на кількість разів після спеціальної розминки) ЧСС становила 130 уд/хв. У момент закінчення першої вправи ЧСС підвищилася до 168 уд/хв. і з невеликими змінами продовжувала зростати після кожного наступного підходу для виконання вправ.

У ході досліджень нам вдалося отримати нові дані, що відображають закономірність споживання кисню організмом студента на заняттях за програмою фізичної підготовки залежно від функціональних можливостей.

Результати, отримані під час лабораторного та педагогічного експериментів, дозволили визначити план педагогічного впливу, спрямованого на підвищення функціональних можливостей студентів.

В основу диференціації був покладений комплекс даних, які свідчили про функціональні можливості студентів та їх фізичну підготовленість. Педагогічний експеримент був розроблений на базі узагальнених даних про режими чергування роботи й відпочинку. Відповідно до основних принципів цих режимів ми передбачали для студентів відпочинок між виконанням вправ під час тренувального заняття, відповідно, менше 2,5 хв. і від 2,5 хв. до 3,5 хв. і більше.

Фізичні можливості студентів першої групи дозволили їм виконувати фізичні навантаження відповідно до рекомендацій. У другій групі навантаження складали 75% від величин навантажень першої групи.

Оцінка ефективності педагогічного впливу визначалася за даними, що характеризує функціональні можливості студентів і контрольними нормативами за результатами залікових змагань.

Побудований з застосуванням диференційованого підходу тренувальний процес, в якому величина специфічних навантажень відповідала функціональними можливостями студентів і використовувалися рекомендовані нами вправи загальної фізичної підготовки, показав фізичну готовність студентів.