Видатні діячі

Азаров Микола Янович (нар. 1947) – Закінчив у 1970 році Московський державний університет, за спеціальністю — геолог-геофізик. 1994—1998 рр. — народний депутат другого скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, член Президії Верховної Ради України. 1995—1998 рр. — член валютно-кредитної Ради Кабінету Міністрів України. Листопад 2002 — 3 лютого 2005 — Перший віце-прем'єр-міністр України, міністр фінансів України. У грудні 2004 — січні 2005 (після відпустки, а згодом відставки Віктора Януковича та перед призначенням Юлії Тимошенко) в. о. Прем'єр-міністра України. 26 березня 2006 обраний до Верховної Ради за списком Партії регіонів. У серпні 2006 його знову призначено на посаду першого віце-прем'єра та міністра фінансів в уряді Віктора Януковича. Прем’єр-міністр України з березня 2010 р.

Кравчук Леонід Макарович (нар. 1934) - відомий політичний діяч, перший Президент незалежної України. У 1958 році закінчив економічний факультет Київського університету. З 1970 року працював в апараті ЦК КП України. З 1980 року - завідував відділом пропаганди та агітації, а з жовтня 1989 року був секретарем ЦК КП України з ідеології. В липні 1990 року його обрали головою Верховної Ради України. У грудні 1991 року був обраний Президентом України. 3 1994 року - депутат Верховної Ради України.

Кучма Леонід Данилович (нар. 1938) - відомий український державний та політичний діяч. Президент України в 1994-2004 роках. У 1960 році закінчив Дніпропетровський університет, за фахом інженер-механік. Тривалий час працював технічним керівником Байконура, генеральним директором ракетобудівного концерну “Південний машинобудівний завод”. З жовтня 1992 до вересня 1993 року – Прем ‘єр-міністр України.

Литвин Володимир Михайлович (нар. 1956) – Голова Верховної Ради. У 1978 р. закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. 1978 – 1986 рр. – помічник ректора, викладач, доцент історичного факультету Київського університету. 1986 – 1989 рр. – начальник управління Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР. 1989 – 1991 рр. – консультант, помічник секретаря ЦК КПУ. 1991 – 1994 рр. – доцент історичного факультету, докторант. З 1994 р. – помічник Президента України. 1995 – 1996 рр. – заступник Голови Адміністрації Президента України. Голова Адміністрації Президента України. З 2002 р. – Голова Верховної Ради України.

Мороз Олександр Олександрович (нар. 1944) – Вищу освіту здобув в Українській сільськогосподарській академії, закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПУ. Від 1976 р. – завідувач сектору сільськогосподарського відділу Київського обласного комітету КПУ. До серпня 1991 р. – лідер парламентської більшості Верховної Ради України. 1994 – 1998 рр. – Голова Верховної Ради України. Кандидат у Президенти України у 1999 р., у першому турі набрав 11,29 % голосів та 2004, 2010 роках. Голова Політради СПУ. Депутат Верховної Ради України.

Плющ Іван Степанович (нар. 1941 р.) – Закінчив Українську сільськогосподарську академію, Академію суспільних наук при ЦК КПРС (Москва). Від 1959 р. працював на селі: бригадиром, агрономом, головою колгоспу, директором радгоспу. З 1975 р. – інструктор, від 1982 р. – завідувач відділу Київського обласного комітету КПУ. З 1984 р. – Голова Київського облвиконкому, 1990 – 1991 рр. – заступник Голови Верховної Ради України, з грудня 1991 до квітня 1994 р., та у 2000 – 2002 рр. – Голова Верховної Ради України. Депутат Верховної Ради України.

Симоненко Петро (нар. 1952 р. ) – Освіту здобув у Донецькому політехнічному інституті (1974 р.). Секретар ЦК ЛКСМУ, від 1988 р. – секретар Маріупольського міському КПУ, з 1990 р. – другий секретар Донецького обкому КПУ. У 1993 р. обраний першим секретарем ЦК КПУ. Кандидат у Президенти України на виборах 1999 р. , 2004 р., 2010 р. Депутат Верховної Ради України.

Чорновіл В’ячеслав Максимович (1937 - 1999) – Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. У 1960 – 1963 рр. – редактор молодіжних програм Львівської студії УТ, завідувач відділу газети “Молода гвардія”. У 1965 р. звільнений з роботи за участь у правозахисному русі. У 1967 р. – засуджений на три роки ув’язнення, у 1972 р. – засуджений на шість років ув’язнення і три роки заслання. У 1980 р. знову засуджений на п’ять років. З 1987 р. – один із секретарів Української гельсінської спілки. 1990 р. – голова Львівської облради. Кандидат у Президенти країни на виборах 1991 р. Від 1992 р. – голова НРУ, кандидат у Президенти країни на виборах 1999 р. Загинув у автокатастрофі.

Ющенко Віктор Андрійович (нар. 1954) - відомий український політичний та державний діяч. Закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут. З 1975 року – заступник головного бухгалтера колгоспу с. Ярове Косівського району Івано-Франківської області. У 1977 – 1985 рр. – економіст, керівник відділу Держбанку Білопільського району Сумської області. У 1992 р. – перший заступник голови правління АКБ “Україна”. З 1993 р. – голова Правління Національного банку України. З грудня 1999 по квітень 2001 року очолював уряд України, займав посаду Прем’єр-міністра. Лідер виборчого блоку партій “Блок Віктора Ющенка “Наша Україна” на виборах до Верховної Ради 2002 р. У грудні 2004 року за результатами виборів у III турі був обраний Президентом України.

Тимошенко Юлія Володимирівна (нар. 1960). Закінчила Дніпропетровський державний університет (1984). Кандидат економічних наук, автор понад 50 наукових робіт. З 1988 по 1996 рік займалася бізнесом. У січні 1997 р. безпартійна гендиректор ЕЄСУ вперше займає пост народного депутата України. З вересня 1997 – заступник лідера партії “Громада” (П. Лазаренка). У 1998 р. вдруге обрана народним депутатом. З грудня 1999 р. – лідер Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” і Віце-прем’єр з питань ТЕК в уряді Віктора Ющенка. 19 січня 2001 року її відправили у відставку. 13 лютого її як куратора ТЕК заарештували за звинувачення у контрабанді, в камері СІЗО вона провела більше ніж місяць. Після звільнення стає лідером Форуму національного спасіння, який трансформувався в БЮТ. На чолі БЮТ у березні 2002 р. втретє отримує мандат народного депутата України. У вересні 2002 р. стає одним із лідерів акції “Україна без Кучми”. У 2004 р. БЮТ і “Наша Україна” створюють коаліцію “Сила народу” для підтримки кандидатури В. Ющенка на виборах Президента України. У листопаді – грудні 2004 року бере активну участь в “оранжевій революції”. З лютого по вересень 2005 р. очолює перший “оранжевий уряд”. У березні 2006 р. БЮТ на виборах до Верховної Ради отримав 129 депутатських мандатів із 450 (друге місце після партії регіонів). 30 вересня 2007 р. на дострокових виборах її блок взяв 156 мандатів. 29 листопада 2007 р. після створення демократичної коаліції стає Прем’єр-міністром України. У 2010 році балотувалася на пост Президента України. У другому турі програла Віктору Януковичу з розривом 3,48%.

Янукович Віктор Федорович (нар. 1950). Закінчив Єнакіївський гірничий технікум (1973), Донецький політехнічний інститут (1980). Працював на Єнакіївському металургійному заводі, директором автобази “Орджонікідзевугілля”, директором ВО “Донбастрансремонт”. 1996 – 1997 рр. – перший заступник голови Донецької облдержадміністрації. 1997 – 2002 рр. – голова Донецької облдержадміністрації. У 2002 – 2004 рр. – Прем’єр-міністр України. З 25 лютого 2010 р. – Президент України.