Білет №21

1. Класифікація та функції цінностей

Класифікація цінностей

За традиційною класифікацією цінності поділяють на матеріальні (цінності, які існують у формі речей -- одяг, продукти харчування, техніка, храм, картина) і духовні -- моральні, релігійні, художні, політичні та ін. Однак такий поділ не враховує того, що в продуктах людської діяльнос-ті матеріальне і духовне взаємопроникають і чітко розме-жовувати їх неможливо. крім цінностей, які задовольняють матеріальні і духовні потреби, виокремлюють психічні і соціальні цін-ності, які задовольняють відповідні потреби. Так, пережи-вання радості, щастя, душевного комфорту, до яких лю-дина прагне і які цінує, не належать ні до духовної, ні до матеріальної сфер. Вони є душевними, а не духовними, цінностями. Соціальні потреби також задовольняються певними цінностями -- такими, як соціальна захище-ність, зайнятість, громадянське суспільство, держава, церк-ва, профспілка, партія тощо. їх також не можна однознач-но кваліфікувати як матеріальні чи духовні цінності. Од-нак на побутовому рівні цілком достатнім є поділ цінностей на матеріальні і духовні. При цьому матеріальними цінно-стями (їх іноді називають благами) вважають економічні, технічні і вітальні (стан здоров'я, екології) цінності, які задовольняють тілесне буття людини, а духовними -- релігійні (святість), моральні (добро), естетичні (прекрасне), пра-вові (справедливість), філософські (істина), політичні (бла-го суспільства) цінності, які роблять буття людини людсь-ким, гарантують її існування як духовної істоти.

Функції цінностей

Загалом цінності виконують такі функції:

Функція конституювання сенсу життя. З'ясову-ючи, що є добро, прекрасне, істина, справедливість тощо, цін-ності конституюють сенс людського життя, утворюють йо-го духовну основу.

Орієнтаційна функція цінностей. У житті люди-ни і суспільства цінності визначають напрями, зразки діяльності. Будучи орієнтирами, вони постають у формі ідеалів -- вільно прийнятих зразків поведінки, прообра-зів досконалих предметів, які орієнтують людину на під-несення над буденною реальністю. Будучи зразком, ідеал постає як мірило реальності. Неадекватне ставлення до іде-алу перетворює його на ідола. Якщо молода людина жер-твує своєю вільною екзистенцією, своїм неповторним жит-тям, копіюючи в поведінці, фізичній подобі улюблених кі-нозірку, співака, спортсмена, вона перетворює ідеал на ідола, кумира. В ідеалі людина не зникає, вона формує себе, має себе самоціллю, в ідолі вона втрачається, її метою є інший. Тому застереження «не сотвори собі кумира!» є не лише релігійною, а й антропологічно-екзистенційною заповіддю.

Нормативна функція цінностей. Вона тісно поєдна-на з орієнтаційною функцією. Як відомо, цінності не тільки формують ідеали, вони передбачають вибір людини на ко-ристь добра, прекрасного, справедливого, стають нормами ді-яльності людей. Норми -- це правила, вимоги, закони пове-дінки, які виводяться із сенсу цінності. Серед них виок-ремлюють моральні, правові, естетичні, звичаєві, технічні, харчові та ін. Основою кожної норми є певна цінність.

Отже, цінності є невід'ємною складовою духовного життя людини, обґрунтовують ідеали і норми, єднають суспільст-во духовно.