Основні терміни і поняття
Бартер, бартерна торгівля – натуральний обмін одного товару або послуги на інший товар чи послугу.
Бюджет (від англ. Budget – сумка, кошик) – форма утворення і витрат грошових коштів на забезпечення функціонування державної влади.
Вето (від лат. veto - забороняю) – правовий інструмент для висловлювання негативного ставлення одного державного органу до рішень іншого. Розрізняють абсолютне (заборона на виконання конкретного рішення) і відносне (введення в дію залежить від нового голосування і подання за нього кваліфікованої більшості голосів) вето.
Геополітика – напрям політичної думки, який вивчає взаємодію політичних явищ і процесів з природно-географічними факторами. Під кутом зору впливу на сферу безпеки і перспективи розвитку держави вивчають географічне розташування держави, природні ресурси, розташування торговельних шляхів та ін.. Різноманітність природного середовища створює різноманітні людські спільноти. Головні засади геополітики стали основою доктрин атлантизму, нового світового порядку під проводом США. Ідеї геополітики застосовуються при розробці міжнародної політики держав.
Глобальні проблеми – проблеми, які відображають взаємозв’язок і взаємозалежність сучасної цивілізації і мають надрегіональний, наднаціональний характер, від їх розв’язання залежить майбутня доля людства і вирішити їх можна також спільними зусиллями всіх народів.
Громадянське суспільство – сфера спілкування, взаємодії, спонтанної самоорганізації і самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих асоціацій, яка захищена необхідними законами від прямого втручання і регламентації з боку держави і в якій переважають громадянські цінності. Громадянське суспільство представлене через добровільні громадські організації і громадські рухи, політичні партії, незалежні засоби масової інформації, вибори і референдуми, залежні від громадськості елементи судової і правоохоронної системи (суди присяжних). Ця структура може називатися громадянським суспільством лише тоді, коли в ній панують цінності громадянської культури, спілкування відбувається на засадах добровільності й толерантності.
Декларація міжнародна – публічне висловлювання, в якому формулюються позиція або принципи щодо важливої міжнародної справи; може мати характер правових зобов’язань; заяви державних діячів щодо важливих міжнародних проблем мають характер декларації міжнародної.
Демократизація – це запровадження засад, перебудова держави, суспільства на демократичних принципах, поетапний процес подолання авторитаризму. На першому етапі демократизація вирішує завдання формування конкурентної політичної системи, прийняття конституції і досягнення консенсусу з принципових питань функціонування політичної системи суспільства. На другому етапі відбувається адаптація суспільства до нового політичного механізму.
Демократичне громадянське суспільство – різновид громадянського суспільства, вирізняється тим, що його суб’єкти роблять наголос на політичній участі та потенційній опозиційності громадських об’єднань до владних структур (функція противаги). Головною справою громадянських об’єднань є прищеплення громадянам почуття політичної дієспроможності, здатності до розгляду політичних питань, а також схильності розглядати їх в ім’я загального добра. Для цієї мети вони мають внутрішньо бути ліберально-демократичними “міні-республіками”, орієнтованими на публічні арени обговорення і здійснення політики.
Депутат (від лат. deputatus – визначений, посланий) – особа, що уповноважена громадянами на виконання якихось відповідальних завдань, доручень, на те, щоб репрезентувати й відстоювати їхні інтереси, виступати від їхнього імені. У всіх розвинутих країнах депутати не мають юридичних зобов’язань перед виборцями щодо своєї діяльності, тобто володіють вільним (на відміну від імперативного) мандатом і не можуть бути достроково відкликані виборцями.
Держава правова – держава, в якій реально дотримуються конституційних норм, діє система розподілу влади і практично захищені громадянські права та свободи.
Державна політика – комплекс дій уряду та підпорядкованих йому установ, що спрямовані на забезпечення функціонування та розвитку систем життєдіяльності суспільства, розв’язання соціальних проблем. Складається з ухвалення загальних (політичних) рішень та організації й управління їх виконанням (адміністрування). Головною ланкою у здійсненні державної політики є виконавча влада.
Державний бюджет – це опис грошових прибутків і витрат держави на певний період часу (рік, квартал, місяць). Це фінансовий план країни чи іншого адміністративно-територіального утворення (області, району, міста). Бюджет поділяють: на центральний бюджет, бюджети областей, бюджети районів і міст, районні бюджети у містах і бюджети у сільській місцевості.
Державне регулювання – форма цілеспрямованого впливу держави на економіку з метою забезпечення і підтримання її функціонування у заданому режимі, зміни і розвитку економічних відносин. Регулювання здійснюється за допомогою системи норм і засобів, які регламентують поведінку суб’єктів господарювання як через адміністративні засоби впливу (закони, накази, інструкції), так і через систему економічних методів і регуляторів (ціни, податки, банківські відсотки, пільги, санкції та ін.).
Діаспора (від гр. diaspora – розсіяння, розпорошення) – представники етнічної спільноти, які перебувають за межами кордонів країни походження внаслідок політичних та соціально-економічних чинників; постійне перебування (добровільне чи примусове) частини народу на території іншої держави, за межами країни проживання даного народу.
Етнічна індиферентність – поведінка людини, для якої характерна відсутність інтересу і серйозного ставлення до національних проблем.
Етнонігілізм – характеристика поведінки людини, яка віддаляється від своєї етнічної групи, не бажає підтримувати етнічні цінності. Демонструє етнічну неповноцінність, сором за належність до свого народу.
Етнополітика – наука, що вивчає відносини між етносами і державою, в складі якої вони проживають, це політичний аспект національного питання (як держава вирішує національне питання). До предмета етнополітики належать також відносини різних етносів між собою в тій чи іншій державі.
Етнос (від гр. ethnos – народ, група, плем’я) – стійка, історично сформована на певній території спільнота людей, що мають спільні риси, усталені особливості культури і психічного складу, а також усвідомлюють свою єдність і відмінність від інших подібних утворень.
Етноізоляція – характеризується переконанням у зверхності своєї етнічної групи над іншими, поділом на “своїх” та “чужих”, ворожим ставленням щодо “чужих”, небажанням вступати у взаємодію.
Інтеграція міжнародна – тенденція до об’єднання держав у більші угруповання. Можлива за наявності спільних інтересів держав у відповідних сферах, а також спільності політичних цілей, засад політичного та економічного устрою, єдності правових норм та ін.. Передбачає тривалий процес інституціональної підготовки. ЄС – тип політичної, НАТО – військово-політичної інтеграції.
Інформаційне суспільство – поняття, яким характеризують постіндустріальну стадію розвитку на підставі великого впливу інформації, який дедалі більше зростає у зв’язку з поширенням комп’ютерних технологій.
Інфляція – кризовий стан грошової системи, зумовлений диспропорціями у розвитку сільського виробництва. Перш за все виявляється у загальному і нерівномірному зростанні цін на товари і послуги, що веде до перерозподілу національного прибутку на користь певних соціальних груп.
Консенсус (згода, одностайність) – прийняття рішень або домовленостей на міжнародних конференціях або нарадах на основі спільної згоди учасників без проведення формального голосування за відсутністю формально оголошених заперечень.
Макроекономічна політика – розробка і розв’язання проблем функціонування економіки в цілому з погляду забезпечення умов стабільного економічного зростання, повної зайнятості ресурсів і мінімізації рівня інфляції.
Малий та середній підприємець – суб’єкт господарювання, дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) за останній фінансовий рік чи вартість активів якого не перевищує суми, еквівалентній 500 тис. євро, визначеної за курсом НБУ, що діяв в останній день фінансового року, якщо на ринках, на яких діє цей підприємець, є конкуренти зі значно більшою ринковою часткою.
Місцева державна адміністрація – орган виконавчої влади в областях і районах, містах Києві та Севастополі. Її голова призначається і звільняється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів. Місцева державна адміністрація підзвітна і підконтрольна органам виконавчої влади вищого рівня та обласній і районній радам у частині делегованих ним відповідною радою повноважень.
Монетарна схема – правило, сформоване монетаристами: маса грошей в обігу має щорічно збільшуватися темпами, які дорівнюють потенційному темпу зростання реального ВВП; грошова маса має стабільно зростати темпом від 3 до 5%. Порятунок від криз вбачають в антиінфляційних заходах (обмеженні та стабілізації зростання грошової маси) і критикують інші види втручання в економіку.
НАТО (North Atlantic Treaty Organization - NATO) – військовий союз держав Європи (Бельгія, Нідерланди, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Норвегія, Португалія, Франція (вийшла з військової організації у 1966 р.) США). Утворена 4 квітня 1949 р. Задекларовані цілі: охорона свободи, спільної спадщини і цивілізації своїх народів, які спираються на засади демократії, свободи людини і права. Збройний напад на одну з держав-членів розглядається як напад на всі держави альянсу. Головні органи: Атлантична Рада, Рада постійних представників – постійний консультативний орган, Військовий комітет – вищий військовий орган, який складається з начальників генеральних штабів усіх держав – членів. До 1989 р. – головний інструмент “стримування” СРСР і ОВД (Організація Варшавського Договору). У 1991 р. створена Північноатлантична Рада Співробітництва для встановлення відносин з країнами Центрально-Східної Європи.
Націоналізм – різновид політичної ідеології, що слугує обґрунтуванням мобілізаційних дій політично активної частини певного етносу, спрямованих на створення власної держави або на утвердження особливої місії цього народу серед інших.
Національний фанатизм характеризується етнічною нетерпимістю, відстоюванням політики обмеження прав і можливостей для інших етносів, готовністю йти на будь-які жертви заради етнічних інтересів.
Нація (від лат. nation – рід, плем’я) – політична спільнота людей (громадянська нація), сукупність рівноправних громадян, які мають спільні закони і усвідомлюють свої спільні національно-державні інтереси. Відмінності походження, мови, культури, історії різних груп людей, які входять до складу політичної нації не є підставою для встановлення будь-яких обмежень їхніх прав або встановлення будь-яких привілеїв для певних груп людей.
Організація Об’єднаних Націй (ООН) – міжнародна організація, що об’єднує майже всі країни світу (185). Утворена 24 жовтня 1945 р. Членами ООН можуть бути лише суверенні держави. Головні органи: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна Рада, Секретаріат на чолі з Генеральним Секретарем, Міжнародний Суд. Виконавчим органом ООН є Рада Безпеки: 5 постійних членів (Велика Британія, Китай, США, Російська Федерація, Франція) і 10 держав, які обираються, які обираються на основі принципу “географічної справедливості”. Рада Безпеки несе відповідальність за справи миру і безпеки.
Пай – земельна частка, на яку надається право приватної власності на землю. Право на пай може бути об’єктом купівлі, продажу, дарування, обміну, успадкування та надання застави.
Парламентаризм - система влади, при якій чітко розподілені і визначені функції законодавчих і виконавчих органів за умови верховенства парламенту. В умовах ускладнення структури суспільних зв'язків відбувається процес посилення повноважень виконавчої влади (президента, уряду).
Парламентська фракція (від лат. fractio - розламування) – організована група депутатів парламенту чи органів місцевого самоврядування, які належать до однієї або кількох споріднених політичних партій, мають спільні позиції, прагнуть проводити в колегіальному органі певну лінію, дотримуються дисципліни. Депутатські групи і фракції мають право на пропорційне, тобто відповідне до кількості їх членів представництво в усіх робочих органах парламенту та офіційних парламентських делегаціях.
Партія політична (лат. partis – частина, відділ) - незалежне активне громадське об’єднання фізичних осіб на підставі загальних інтересів, сформульованих в основоположних ідейних настановах і програмах; виражає політичну волю своїх членів; головними завданнями є участь у визначенні політичного курсу держави, виробленні державної політики; формуванні органів влади і місцевого самоврядування; має стійку структуру і постійний характер діяльності.
Політизація етнічності – термін, що вживається для характеристики ситуацій, коли національні меншини через свої організації чи лідерів висувають певні політичні вимоги щодо владних структур, інтенсифікують етнічний фактор для пошуку впливу на прийняття політичних рішень.
Політичне русинство – політико-культурницький рух, що сформувався на базі місцевої русинської свідомості у Закарпатті. Відстоює позицію, що русини не є українцями, а становлять окремий слов’янський народ. Набув міжнародного характеру. Причини виникнення цього руху розглядають як закономірне явище в умовах етнічного відродження у Центрально-Східній Європі.
Правова держава – тип держави, в основі якої лежать верховенство закону, поділ влади (законодавча, виконавча, судова), правовий захист особи, юридична рівність громадянина і держави.
Приватизація – передача державної чи муніципальної власності за гроші або безкоштовно у власність колективів чи приватних осіб, тобто передбачає зміну власника. Приватизація є базою для формування системи ринкових відносин, це основний елемент ринкової трансформації української економіки. Об’єктами приватизації є: майно державних підприємств; державний житловий фонд; державний земельний фонд. Метою її здійснення є створення інституту приватної власності.
Рада Європи – міжнародна організація, утворена 5 травня 1949 р. десятьма західноєвропейськими державами (Бельгія, Велика Британія, Данія, Нідерланди, Ірландія, Люксембург, Німеччина (західна), Норвегія, Франція, Швеція). Налічує більш як 40 країн-членів. Головні органи – Комітет Міністрів, який складається з міністрів закордонних справ усіх держав-членів. Парламентська Асамблея. Має діючі органи: Європейський суд з прав людини, Конгрес місцевих і регіональних органів влади Європи та ін. Рішення Комітету Міністрів є обов’язковим для всіх членів Ради Європи. Правовою основою діяльності є Статут і Європейська конвенція про захист прав людини й основних свобод, ще близько 200 конвенцій, прийнятих за
роки діяльності Ради Європи.
Регіоналізм – тенденція політичного розвитку держави, яка полягає у децентралізації державної влади. Ґрунтується на прагненні господарської і політичної самостійності певних територій, які характеризуються спільністю економічного і культурного життя. Має особливе значення у поліетнічних державах.
Ринкова економіка – тип економічної системи, за якої економічні суб’єкти можуть виступати тільки як продавці та покупці, а процес реалізації товару має назву купівлі-продажу. Кожен виробник і споживач має свої інтереси, які або збігаються, або ні. Якщо інтереси збігаються, то відбувається купівля-продаж. Таким чином, ринок є своєрідним інструментом узгодження інтересів виробництва і попиту. Структуру ринку утворюють: ринок споживчих товарів, ринок майна, ринок робочої сили, фінансовий та інформаційні ринки.
Сепаратизм (лат. separarus – відокремлення) – прагнення спільнот, груп населення чи організацій до відокремлення; рух за надання частині держави права автономії чи за її повне відокремлення і створення нової держави.
Соціально орієнтовані ринкові реформи - реформи, мета яких полягає насамперед у створенні ринкової економіки, захисті тих верств населення, становище яких погіршилось внаслідок реформ, а також пенсіонерів, інвалідів, дітей, багатодітних сімей, малозабезпечених громадян.
Співдружність Незалежних Держав (СНД) – створена після розпаду СРСР 8 грудня 1991 р. (Білорусь, Росія, Україна). 21 грудня 1991 р. до СНД приєдналися Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Молдова, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан. Не увійшли Прибалтійські країни, Грузія (приєдналася пізніше). У 1993 р. був прийнятий Статут СНД. Має діючі органи: Рада глав держав, Рада глав урядів, Рада міністрів закордонних справ, Конституційно-координаційний комітет, Міжпарламентська асамблея, Комісія з прав людини, Господарський суд, Рада спільної безпеки, Рада міністрів оборони, Міждержавний економічний комітет та ін.
Толерантність - терпиме ставлення до інших, чужих думок, вірувань, політичних уподобань та позицій.
Трансформація (лат. transformatio – зміна) – цей термін у сучасній політологічній літературі використовується для позначення процесу створення повноцінної демократичної системи.
Унітарна держава - форма державного устрою, яка грунтується на зверхності верховної влади єдиної держави над адміністративно-територіальними одиницями, на які вона поділена.
Уповноважений з прав людини (Омбудсмен) – державний орган і особа, уповноважена захищати права людини, діяльність яких ґрунтується на нормах Конституції. Організаційно і функціонально пов’язаний із парламентом. Завданням його є контроль за дотриманням державною адміністрацією прав громадян. Може розглядати заяви громадян, але не може самостійно приймати зобов’язальних рішень за цими заявами. Закон України “Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” був прийнятий 23 грудня 1997 р.
Урбанізація (лат. urbanus – міський) – історичний процес зростання ролі міст в економічному й культурному житті суспільства; процес зосередження промисловості й населення переважно у великих містах.
Шовінізм (фр. chauvinisme – від імені фр. солдата Chauvin, який був прихильником політики завоювань Наполеона ) – різновид націоналістичної політики і свідомості, зміст яких полягає в поширенні ненависті й ворожнечі щодо інших націй і народів. Головні положення полягають у пропагуванні та поширенні в масовій свідомості й психології ідей виняткової переваги (вищості) “своєї” нації над усіма іншими. Є політикою “простих і негайних” шляхів розв’язання своїх проблем за рахунок інших, політикою дискримінації і пригнічення. Виникає у свідомості тих суспільних верств, які з самого факту свого походження намагаються здобути для себе переваги у суспільному житті.