- •Тезаурус до теми 1: «Вікова та педагогічна психологія як наука»
- •Методи психолого-педагогічного дослідження
- •Зв’язок з іншими науками
- •Завдання вікової психології на сучасному етапі:
- •Тезаурус до теми 2: «Історія науки, психологічні теорії» Історичні тенденції вікової та педагогічної психології
- •Другий етап - з кінця хіх століття та середини хх століття.
- •Теорія вищих психічних функцій(культурно-історична концепція л.С. Виготського
- •Психоаналітичні теорії розвитку.
- •Епігенетична концепція Еріка Еріксона.
- •Стадії психосоціального розвитку особистості по е. Еріксону
- •Операціональна концепція ж. Піаже
- •Стадії інтелектуального розвитку дітей по ж. Піаже
- •Тезаурус до теми 3: «Проблема психічного розвитку»
- •Рушійні сили розвитку
- •Фактори розвитку
- •Влив навчання на розвиток
- •Закономірності розвитку
- •Поняття віку, вікова періодизація
- •Зазначені періоди характеризуються такими особливостями:
- •Критерії періодизації
- •Модуль іі «Онтогенез психіки»
- •Період немовляти
- •Період раннього дитинства
- •Дошкільне дитинство
- •Тема 5: «Психологія школяра» Молодший шкільний вік
- •Підлітковий вік
Влив навчання на розвиток
Правильно організоване навчання веде за собою дитячий розумовий розвиток. Процеси розвитку не співпадають з процесами навчання, перші йдуть слідом за другими, створюючи зони ближнього розвитку.
Наявний рівень розвитку можна розділити на зону актуального і зону найближчого розвитку.
Зона актуального розвитку – це всі психологічні особливості, які вже розвинулись повністю і проявляються в здатності людини виконувати відповідні ним завдання самостійно.
Зона найближчого розвитку – це всі ті ж особливості, які знаходяться ще в процесі розвитку (які не завершили свій розвиток), але проявляються в здатності людини виконувати відповідні ним завдання з допомогою вчителя. Розходження між рівнем рішення задач, що доступні під керівництвом дорослого і самостійної діяльності визначають зону найближчого розвитку. Зона найближчого розвитку допомагає визначити завтрашній день дитини, динамічний стан його розвитку, враховуючи не тільки досягнуте, але і те, що знаходиться в процесі дозрівання.
Закономірності розвитку
Нерівномірність означає, що темпи розвитку непостійні.
Гетерохронність – це різниця темпів дозрівання в одній і тій же функціональній системі. Типовий приклад – неповна шкільна зрілість, при якій семирічна дитина демонструє інтелектуальну зрілість, вміє читати, писати, при цьому відстає емоційно, тобто страждає від слабкої довільності уваги.
Сензитивність - найсприятливіші умови для розвитку психічних властивостей у певні вікові періоди. Наприклад: період раннього дитинства – до розвитку мовлення, молодший шкільний вік – пам’яті, підлітки – мислення, світогляду – ранній юнацький вік.
Пластичність забезпечує компенсацію, заміну дії однієї психічної функції іншою.
Поняття віку, вікова періодизація
Одна зі складових предмету вікової психології є поєднання психології і поведінки індивіда, що визначається поняттям віку.
Вік – конкретна, відносно обмежена в часі ступінь фізичного, психічного, соціального розвитку, що характеризується сукупністю закономірних, однакових для всіх людей фізіологічних і психологічних змін, не пов’язаних з індивідуальними особливостями.
Криза – нормативний, нестабільний процес, який виникає під час переходу людини від одного вікового періоду до іншого, пов’язаний з якісними перетвореннями у соціальних відносинах, діяльності, свідомості, виявляється в цілісних психічних і особистісних змінах.
Критичний період – це період в якому протиріччя досягає свого максимуму (тобто вимагає рішення).
Стабільний період – це період поступового розв’язання старого протиріччя і накопичення нового.
Зазначені періоди характеризуються такими особливостями:
1. Протягом кризових періодів у більшості дітей проявляється важковиховуваність та зниження темпу розвитку.
2. Кризи, мають нечіткі межі та момент їх настання і закінчення передбачити складно, в середині цього періоду характерно різке загострення – кульмінація.
3. Стабільні періоди насичені повільними змінами, накопичуються в кінці періоду. Тому межі стабільного періоду виявляються різко.