1.5. Професійна мотивація.

Суспільна поведінка людей, в тому числі й така її форма, як вибір майбутньої професії, становить собою складне соціальне явище, що детерміновано певними факторами. В системі таких факторів, при визначальному значенні загальних соціально-економічних умов життя людей, в організації поведінки індивіда важливе місце займають його уявлення про суспільну оцінку професії, її престиж. Ціннісні уявлення про професію є формою проявлення ціннісних орієнтацій особистості й тому можуть бути розглянуті як регулятори поведінки індивіда. Значення цих цінностей дає можливість передбачити вибір професії та характер виконання професійної діяльності людиною.

Цілі, що визначають як вибір професії, так і саму трудову діяльність сучасної людини, можуть полягати поза самим процесом праці. Це можуть бути цілі, викликані прагненням задовольнити певні життєві запити (що примушує людину шукати такі форми праці, які найбільшою мірою наближають її до даної мети). Це може бути прагнення досягти не тільки певного життєвого рівня у теперішній момент (для себе й своїх близьких), але й бажання забезпечити собі і близьким стійке майбутнє. Й ці мотиви можуть примушувати людину працювати більшою мірою, ніж їй потрібно на даному етапі життя.

Мотиви, що приводять людину до певних форм праці та до певного рівня здійснення трудової діяльності, можуть полягати не тільки в отриманні певних благ за свою працю (заробіток), але й відповідного соціального стану, який набуває завдяки здійсненню трудової діяльності власне такого характеру у відповідному громадському визнанні, яке з ним пов'язане.

Мотивами трудової діяльності можуть бути не тільки ті, що пов'язані з прагненнями особистого характеру (блага даної людини та його близьких), але й спонукання суспільного характеру. Працюючи за даною спеціальністю, людина вважає, що може принести найбільшу користь суспільству; дана професія дає їй можливість у безпосередній формі спілкуватися з людьми, надавати їм допомогу. І такі громадські мотиви можуть зумовлювати не тільки вибір спеціальності, але й рівень здійснення діяльності, характер вимогливості до себе під час виконання роботи.

Отже, і у виборі відповідної трудової діяльності, і у характері її виконання сказується комплекс мотивів – тут грає роль і майбутня перспектива (благополуччя своє та близьких), і соціальне визнання, пов'язане з діяльністю (професія, що викликає до себе повагу), і громадські мотиви.

Крім чого, певний комплекс мотивів може бути пов'язаний з самим процесом діяльності. Мотиви ці можуть носити різний характер: звичка до роботи (при відсутності праці людині „не по собі”); задоволення під час процесу діяльності або наприкінці цього процесу; переживання задоволення від проявів активності в процесі праці та позитивної самооцінки, що виникає в процесі цього; відчуття творчості (в тій або іншій формі) під час здійснення трудової діяльності, що робить цінним сам процес праці. Малодиференційований стан задоволення у людини під час роботи може переростати у стан творчої активності, пов'язаний з вирішенням серйозних завдань.

Так мета праці, що знаходиться поза самим її процесом, переходить на сам процес. До комплексу різноманітних мотивів, які спонукають людину до трудової діяльності, починають включатися мотиви, пов’язані з самою трудовою діяльністю.

Мотиви професійного навчання та профдіяльності тісно пов’язані з мотивами вибору конкретної спеціальності Вибір спеціальності, який ґрунтується на інтересі до професії, на її суспільній значущості, її творчому характері, так як і вибір, пов'язаний із сімейними традиціями, є певним критерієм сформованості мотивів праці, особливо якщо такий вибір – наслідок гарної інформованості кандидата про особливості професії. Разом з цим зустрічаються випадки, коли, наприклад, орієнтація на інтерес та творчість у роботі відображує лише ілюзії кандидатів, не підкріплені знанням особливостей професії.

В ході виконання професійних обов'язків формується психологічна функціональна система діяльності, яка відповідає вимогам даної професії. Остаточний вибір професійної діяльності як основної відбувається, як правило, при наявності адекватної їй системи мотивів.