7. Трансформаційна теорія перекладу: зміст та недоліки.

Трансформаційна теорія перекладу побудована на основі лінгвістичних теорій з урахуванням трансформаційної граматики (генеративістська лінгвістика). Переважно розвив в США(Міллер і Хомський).

У свідомості людини несвідомо існують так звані ядерні конструкції, і коли у людини виникає задум – потреба вербалізувати щось, вона висловлюється. Тлді одна чи біль яд кон(найближчі до задуму) розгортаються в поверх конструкції(це і є висловлювання).

Відбуваються різні трансформації:

І етап перекладу – етап аналізу трансформації – внутрішньомовний характер, поверхневі структури тексту оригіналу зводяться до ядерних структур мови оригіналу.

ІІ етап перекладу – власне переклад – міжмовний характер – ядерні структури мови оригіналу зводяться до ядерних структур мови перекладу.

ІІІ етап - етап синтезу – трансформація має внутрішньомовний характер – ядерні структури мови перекладу розгортаються в поверхневі структури тексту перекладу).

Недоліки: надмірно абстрагована і суттєво нічого не пояснює.

8. Теорія динамічної еквівалентності ю. Найди.

«Переклад – процес пошуку природних еквівалентів». Ю.Найди працював у American Bible Society, перекладав Біблію на різні мови та вивів два типи еквівалентності.

За Ю. Найди (Towards the Science of Translation) еквівалентність буває двох видів:

формальна (штучне утворення) : збереження пунктуації, принцип конкорданса (переклад одного слова завжди одним еквівалентом)

динамічна: орієнтована на реакцію рецептора (той вплив, який чиниться на рецептора, має чинитися на рец. перекладу. Це викликало дуже бурхливу реакцію. У деяких випадках встановлення динамічної Е пов*язане з радикальною адаптацією.(приклад про маїс і текілу)

9. Загальна характеристика теорії рівнів еквівалентності В. Коміссарова. Теорія описана у його книзі «Слово о переводе». Існує 5 рівнів еквівалентності:

1. Рівень мовного знаку (слова)

2. Висловлювання/ речення

3. Структури повідомлення

4. Опису ситуації

5. Мети комунікації

На всіх рівнях одразу еквівалентність встановлюється одночасно, а не послідовно. Рівні еквівалентності – штучно виділені рівні аналізу, щоб показати, як відбувається регуляція/ балансування еквівалентності, бо автор стверджує, що в процесі перекладу перекладач корегує рівень еквівалентності на кожному нижчому рівні, у зв’язку з чим еквівалентність буде підвищуватися на вищому рівні. Звідси слідує, що кожен наступний рівень буде залежати менше, ніж попередній від особливостей мови і визначатися буде не мовними, а іншими чинниками. Для встановлення максимального адекватного рівня еквівалентності перекладач позбавляється від впливу мовних чинників і підпадає під вплив чинників комунікативних.

10. Еквівалентність на рівні структури висловлювання.

На цьому рівні ми розглядаємо два типи інформації:

1. Інформація, що передається структурними особливостями висловлювання, незалежно від одиниць, які входять до нього.

Темо-рематична організація висловлювання, нова інформація – наприкінці висловлювання. Структура речення в перекладі має бути передана з урахуванням його темо-рематичної організації, наявності компенсаційних механізмів перекладу.

2. Інформація, що передається стійким сполученням одиниць.

Існують різні види висловлювань (усталених одиниць) і вони перекладаються як цілісні утворення, а не як окремі одиниці. (МАЛЮНОК)

Якщо такої одиниці немає, то перекладач може замінити її на іншу одиницю, яка буде мати таку ж структуру.