- •1. Нормативні посилання
- •2. Види практик
- •2.1. Ознайомча технологічна практика
- •2.1.1. Навчальна практика
- •2.1.2. Технологічна практика
- •2.1.3. Професійна практика
- •2.2. Обов'язки студентів - практикантів
- •2.3. Графік навчальних та технологічних практик. Освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр"
- •3. Вимоги до баз практики
- •4. Загальні питання організації практики
- •Іі. Звіт про практику
- •Ведення щоденнику.
- •Звіт про практику.
- •2.1. Основні редакційні вимоги.
- •Література
- •1. База практики зобов'язується:
- •2. Навчальний заклад зобов'язується:
- •3. Відповідальність сторін за невиконання договору:
- •Підписи та печатки:
2.1.1. Навчальна практика
Основним завданням навчальної практики є закріплення знань та отримання первинних професійних умінь і навичок з конкретних навчальних дисциплін циклів природничо-наукової та професійно-практичної підготовок, ознайомлення із специфікою майбутньої спеціальності, оволодіння окремими робітничими професіями галузі, підготовка до проходження професійної (фахової, виробничої) практики.
Навчальна практика включає:
- практику з окремих навчальних дисциплін;
- практичне навчання студентів робочих професій;
- практичне оволодіння уміннями і навичками із спеціальності (комплексна навчальна практика).
Оплата праці студентів у разі виконання ними робіт під час проходження навчальної практики, може проводитись за діючими нормами і розцінками за фактично виконаний обсяг робіт згідно з діючим законодавством про працю.
На студентів, зайнятих на виробництві з шкідливими умовами праці, поширюються пільги, передбачені для працівників цієї галузі виробництва.
Під час проведення практики група ділиться на підгрупи чисельністю не менше 8 чоловік.
Навчальна практика, за рішенням вищого навчального закладу, може здійснюватись як тривалими концентрованими періодами в межах навчального року, так і шляхом чергування з теоретичними заняттями по днях, тижнях і т. п.
Навчальна практика може проводитись з окремих дисциплін або комплексно.
Методику організації практики визначає навчальний заклад. Тривалість робочого дня студентів під час навчальної практики на навчально-допоміжних об'єктах навчального закладу становить 6-8 акад. год., а на підприємствах — згідно з діючим законодавством. Керівництво навчальною практикою студентів залежно від її змісту і місця проведення здійснюється викладачами чи майстрами виробничого навчання.
Конкретно перелік практик, які проводяться викладачами і майстрами виробничого навчання із спеціальностей, визначається навчальними планами і робочими програмами практик.
Під час практики студенти ведуть щоденники, які систематично перевіряються керівниками практик.
По закінченні навчальної практики з дисципліни, а також комплексної навчальної практики студентам виставляються оцінки за результатами перевірки щоденників і особистого спостереження викладача під час практики. За необхідності з окремими студентами проводиться співбесіда з питань виконання програми практики.
По закінченні навчальної практики з отримання робітничої професії студенти складають кваліфікаційні іспити згідно з Положенням про порядок
атестації і присвоєння кваліфікації особам, які оволоділи робітничим: професіями під час різних форм навчання.
Кваліфікаційні іспити з отримання робітничих професій приймаються кваліфікаційними комісіями на підприємствах, в навчальних закладах організаціях, де студенти проходять практику, і повинні визначити ступінь ї; підготовки з професії та встановити рівень кваліфікації (розряд, клас категорію).
Головою кваліфікаційної комісії вищого навчального заклад; призначається представник підприємства (об'єднання, організації, орган; управління) — фахівець відповідної галузі народного господарства заступником голови — керівник навчального закладу, членами комісії — майстри виробничого навчання, завідувачі майстерень, викладачі професійно навчальної дисципліни, заступник директора з виробничого навчання представники громадських організацій.
Кваліфікація водія автомобіля присвоюється органами Державно автомобільної інспекції.
Обсяг вимог для отримання робітничої професії встановлюється програмами, які розробляються згідно з Єдиним тарифно-кваліфікаційним довідником робіт і професій (ЄТКД).
Той, хто складає іспит, повинен згідно з тарифно-кваліфікаційною характеристикою відповідного розряду з професії самостійно виконати найбільш характерні роботи для цього виду виробництва і відповісти ж питання, що випливають з вимог до рівня знань, закладених у тарифно-кваліфікаційній характеристиці.
Студенти, які не склали кваліфікаційний іспит, із закінченням навчальної практики вважаються тими, що мають академічну заборгованість, направляються на технологічну практику і зобов'язані повторно скласти цей іспит під час практики.
Студентам, які оволоділи однією з робітничих професій і склали кваліфікаційний іспит, видаються свідоцтва державного зразку пре присвоєння кваліфікації (розряду, класу, категорії) з професії.