2. Зміст понять «знання», «пізнання», «наука»
Існує три осн групи символів: 1) сатанинський, 2) масонські, 3) божі.
Наука- це творча діяльність людини з отриманням нового знання.
Свідомість людини завжди є усвідомлене буття, вираз його ставлення до свого буття. Знання – є символьне представлення дійсності.
Знання - об'єктивна реальність, яка існує у свідомості людини, який у своїй діяльності відображає, ідеально відтворює об'єктивні закономірні зв'язки реального світу, інакше кажучи, всяке свідомість існує у формі знання, яке є творче, динамічне вимір свідомості. Пізнання - обумовлений насамперед суспільно-історичний практикою процес придбання і розвитку знання, його постійне поглиблення, розширення, вдосконалення та відтворення. Це така взаємодія об'єкта і суб'єкта, результатом якого є нове знання про світ.; це процес розшифровки символів.
Термін «знання» зазвичай вживається в трьох основних значеннях:а) здатності, вміння, навички, які базуються на обізнаності, як що-небудь зробити, здійснити; б) будь-яка пізнавально значима (зокрема, адекватна) інформація; в) особлива пізнавальна одиниця, гносеологічна форма ставлення людини до дійсності.
Пізнання як форма духовної діяльності існує в загальності з моменту його виникнення, проходячи разом з ним визначені етапи розвитку.
Наука - це форма духовної діяльності людей, спрямована на виробництво знань про природу, суспільство і про самому пізнанні, що має безпосередньою метою осягнення істини і відкриття об'єктивних законів на основі узагальнення реальних фактів у їх взаємозв'язку, для того щоб передбачати тенденції розвитку действи ¬ ності і сприяти її зміни. 4. Види пізнання
Пізнання - обумовлений насамперед суспільно-історичний практикою процес придбання і розвитку знання, його постійне поглиблення, розширення, вдосконалення та відтворення. Це така взаємодія об'єкта і суб'єкта, результатом якого є нове знання про світ.; це процес розшифровки символів.
Пiзнання– це процес цiлеспрямованого активного вiдображення об’єктивного свiту в свiдомостi людей, зумовлений суспiльно-iсторичною практикою людства.
За вiдношенням до ступеня пiзнання, образи подiляються на чуттєвi i рацiональнi. В пiзнаннi також iснують рiзнi рiвнi: мислення, емпiричне i теоретичне пiзнання. Разом з ними видiляють такi типи пiзнання: фiлософське, художнє i наукове, а в серединi наукиприродньо-наукове i суспiльно-наукове пiзнання. Знанняце результат процеса пізнання дiйсностi. Знання, по аналогiї з типами пiзнання можуть виступати в рiзнх формах: фiлософськiй, художнiй i науковiй.
6. Класифікація сучасних наук
Що стосується класифікацій сучасних наук, то вони проводяться по самих різних підставах (критеріям). По предмету і методу пізнання можна виділити науки про природу - природознавство, про суспільство - суспільствознавство (гуманітарні, соціальні науки) і про самому пізнанні, мисленні (логіка, гносеологія, епістемологія та ін.) Окрему групу складають технічні науки. Дуже своєрідною наукою є сучасна математика. На думку деяких вчених, вона не відноситься до природничих наук, але є найважливішим елементом їхнього мислення.. Загальна класифікація наук Б. М. Кедрова виглядає наступним чином:
1) Філософські науки: діалектика, логіка.
2) Математичні науки: математична логіка, математика (включаючи кібернетику).
3) Природничі та технічні науки: Механіка , Астрономія і астрофізика ,Фізика,:хімічна фізика ,фізична хімія,Хімія і геохімія,Геологія,Географія,Біохімія,Біологія , Фізіологія людини.,Антропологія. 4) Соціальні науки:Історія.,Археологія.,Етнографія.,Економічна географія.,Соціально-економічна статистика.
Науки про базис і надбудову:політична економія,науки про державу і право (юридичні науки),історія мистецтв і мистецтвознавство. Мовознавство.Психологія.Педагогічні науки.
Науки про окремі форми суспільної свідомості.