Група індолу.
Індол – гетероциклічна сполука, будова молекули якої є своєрідний продукт конденсації бензенового ядра з ядром піролу: Індол і його найпростіші похідні – кристалічні речовини з характерними запахами та високими температурами плавлення, погано розчиняються у воді, краще в органічних розчинниках. Пари індолу забарвлюють полум’я соснової трісочки в червоний колір. Незначні кількості індоли мають запах жасмину, забруднені маси гетероциклу – неприємний запах екскрементів. |
|
Індол і його похідні виявляють ароматичні властивості.
|
Взаємодія з альдегідами ‑ утворення диіндолільних |
|
Приєднання водню |
|
Приєднання ненасичених кетонів |
Індольне ядро – структурний компонент багатьох природних сполук (амінокислоти триптофану, барвника – індиго, медіатора нервового збудження – серотоніну) і лікарських засобів (індопану).
|
Скатол – безбарвні кристали з характериними неприємним запахом, не розчинні у воді, розчиняється в багатьох органічних розчинниках. Розведений скатол має приємний запах квітів. Деяку кількість скатолу містить кам’яновугільна смола і жасминова олія, звідки його і одержують. Утворюється при гнитті білків, багатих залишками амінокислоти триптофану. |
|
Індиго (2,2-біс-індоліндиго) ‑ міцний і цінний барвник, відомий задовго до нашої ери. До кінця ХІХ ст. його одержували виключно з індигоносних рослин. Синє індиго – темно-синя кристалічна речовина, розчиняється у воді, розчинна в деяких органічних розчинниках. Використовують у текстильній промисловості (для фарбування тканин) і хімічному синтезі (для одержання багатьох барвників – індигокарміну і бром індиго, ізатину і чорнил). |
Група хіноліну.
Хінолін і його найближчі похідні – рідини і тверді речовини, мають специфічні запахи, погано розчиняються у воді, краще ‑ в органічних розчинниках, переганяються з водяною парою. Ядро хіноліну є структурним компонентом багатьох медикаментів і хінолінових алкалоїдів (хініну). |
|
||
|
|
Хінін – важливий з хінних алкалоїдів, утворює специфічну групу, що відповідає певним видам хінного дерева (Cinchona) і реміджії (Remija) сімейства маренових (Rubiaceae). Хінін ‑ безбарвні кристали, гіркі на смак, погано розчиняються у воді, добре ‑ в етанолі, хлороформі, діетиловому етері. |
|
Хінін одержують з кори тонких стволів, віток або коріння хінного дерева. Характерна реакція на хінін ‑ зелене забарвлення з надлишком хлорної або бромної води і аміаку.
Хінін токсично діє по відношенню до багатьох бактерій та інших одноклітинних організмів. Він різнобічно діє на організм людини: пригнічує центральну нервову систему і центри терморегуляції, знижує температуру; зменшує збудливість серцевого м’язу; тонізує мускулатуру матки і підвищує скорочення її м’язів. Характерна властивість хініну – протималярійна дія. Солі хініну використовують в акушерській практиці для підсилення родової діяльності. Хінін служить також адсорбційним індикатором в аргентометрії (з’являється жовто-зелена люмінесценція).