- •Робочий зошит з предмету програмування та алгоритмічні мови
- •Тема 1.1. Поняття алгоритму. Базові структури алгоритмів.
- •Способи подання алгоритмів.
- •Базові структури алгоритмів
- •Розгалужені (умови):
- •Циклічні:
- •Тренувальні вправи
- •Практична робота №1 (4 години)
- •Хід роботи
- •Тема 1.2. Побудова блок-схем алгоритмів.
- •Практична робота №2 (4 години)
- •Хід роботи
- •Виконання завдань
- •Висновки до практичної роботи №2 Література до розділу
- •Лекція №3 (2 години)
- •Опорний конспект
- •Алфавіт
- •Коментарі
- •Ключові слова
- •Директиви препроцесора
- •Загальна структура програми.
- •Сталі та змінні.
- •Контрольні запитання
- •Лекція №4 (2 години)
- •Тема 2.2. Головна функція main (). Типи даних. Опорний конспект Головна функція main ().
- •Типи даних.
- •Цілі типи
- •Дійсні типи
- •Символьний тип (char)
- •Логічний тип (bool)
- •Типи користувача
- •Контрольні запитання
- •Лекція №5 (2 години)
- •Опорний конспект
- •Команда присвоєння. Правила узгодження типів.
- •Вирази Арифметичні операції
- •Команда присвоєння, суміщена з арифметичною операцією.
- •Математичні функції.
- •Контрольні запитання
- •Практична робота №3 (2 години)
- •Хід роботи Домашнє завдання
- •Виконання завдань
- •Додаткові завдання
- •Контрольні запитання
- •Висновки до практичної роботи №3
- •Лекція №6 (2 години)
- •Тема 2.4. Потоки введення - виведення даних. Адреси даних, вказівники, динамічна пам'ять. Опорний конспект Потоки.
- •Команда введення даних.
- •Команда виведення даних.
- •Керуючі послідовності.
- •Адреси даних.
- •Вказівники.
- •Динамічна пам’ять. Команди new і delete.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота№1 (2 години)
- •Виконання завдань
- •Результати роботи програми:
- •Результати роботи програми:
- •Результати роботи програми:
- •Тестові приклади
- •Результати роботи програми:
- •Контрольні запитання
- •Висновки до лабораторної роботи №1
- •Лекція №7 (2 години)
- •Тема 2.5. Файли. Опорний конспект
- •Зчитування даних із файлу.
- •Виведення даних у файл.
- •Ознаки.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2 (4 години)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Висновки до лабораторної роботи №2
- •Тема 3.1.Умовні оператори. Оператори вибору switch.
- •Кома як команда.
- •Логічні вирази та логічні операції.
- •Команда розгалуження if (якщо).
- •Команда вибору (switch).
- •Команда безумовного переходу goto.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 (4 години)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Висновки до лабораторної роботи №3
- •Лекція №9 (2 години)
- •Тема 3.2. Оператори циклу Опорний конспект
- •Команда циклу з лічильником for.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4 (4 години)
- •Контрольні запитання
- •Висновки до лабораторної роботи №4
- •Розділ іv. Складені типи даних Лекція № 10
- •Опорний конспект
- •Тренувальні вправи
- •Тренувальні вправи
- •Контрольні запитання
- •Завдання та методичні вказівки для самостійної роботи студента
- •Завдання для самовдосконалення
- •Лабораторна робота №5 (6годин)
- •Виконання роботи Контрольні запитання
- •Висновки до лабораторної роботи №5
- •Лекція № 11
- •Опорний конспект
- •Тренувальні вправи
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самовдосконалення
- •Лабораторна робота №6 (6годин)
- •Виконання роботи Контрольні запитання
- •Висновки до лабораторної роботи №6
- •Література
Типи даних.
Тип визначає допустимі значення даного, операції, які можна над ним виконувати, й обсяг оперативної пам’яті, який резервується для нього.
Визначити, який обсяг пам’яті компілятор надає даному того чи іншого типу, можна за допомогою команди sizeof(<назва типу>). Наприклад, команда cout<<sizeof(short int) виведе на екран монітора цифру 2. Це означає, що дане типу short int займає у пам’яті комп’ютера 2 байти.
Числові дані поділяють на цілочисельні (цілі) та дійсні.
Цілі типи
Таблиця 1. Дані цілочисельних типів
Назва типу |
Обсяг, байтів |
Діапазон допустимих значень |
Int |
2 або 4 |
-32768 … 32767 або -2147483648 … 2147483647 |
short int |
2 |
-32768 … 32767 |
unsigned short int |
2 або 4 |
0 … 65535 або 0 … 4294967295 |
long int |
4 |
-2147483648 … 2147483647 |
unsigned long int |
4 |
0 … 4294967295 |
Приклад 2. Оголосити п'ять змінних цілого типу:
int x, y;
short int z;
______________________________
______________________________
Завдання2 Напишіть, які значення можуть приймати змінні, перераховані в попередньому прикладі, під час виконання програми.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Приклад 3. Сталі цілого типу можна оголосити так:
const int a = 145;
const long int b = 365978.
Завдання3 Оголосити п'ять констант цілого типу:
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дійсні типи
Таблиця 2. Дійсні типи
Назва типу |
Обсяг, байтів |
Діапазон значень |
Float |
4 |
± … ± ; 0 |
Double |
8 |
± … ± ; 0 |
long double |
10 |
± … ± ; 0 |
Зауваження У десяткових числах ціла і дробова частини числа відокремлюються крапкою.
Приклад 4. Оголосити по п'ять змінних та констант дійсного типу:
float h, pi = 3.1415926; double v = 365.976;
const float w = -12, h = 23.4;
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дійсні числа можна записувати у форматі з фіксованою крапкою, наприклад -2.3, 5.0041, або у науковому форматі (у форматі з рухомою крапкою), наприклад, -0.2е+2 (це є число - 20), 3.27е-3 (це є 0,00327).
Запис пе ± т означає множення числа п на 10 у степені ± т, тобто за означенням
ne ± m = n × |