Тема 8. Засоби і способи знезаражування

Поняття та загальна характеристика дезактивації, дегазації та дезинфекції. Речовини і розчини для дезактивації, дегазації та дезинфекції, які використовуються під час знезаражування місцевості, техніки, транспорту, одягу і засобів індивідуального захисту. Приготування дезактивуючих, дегазуючих та дезинфікуючих розчинів. Способи знезаражування. Порядок проведення дезактивації, дегазації та дезинфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень, хатніх речей, одягу, взуття і засобів захисту. Визначення повноти знезаражування.

Короткі відомості щодо промислових відходів, які можуть бути використані під час дезактивації, дегазації та дезинфекції.

Технічні засоби і способи знезаражування будівель, техніки й транспорту. Використання сільськогосподарських, будівельних, дорожніх і комунальних машин та приладів для знезаражування місцевості, будівель і техніки. Заходи безпеки при проведенні робіт по знезаражуванню.

Література: [1-5,7,8,9-11].

Тема 9. Гідрометеорологічне забезпечення заходів, що підвищують стійкість роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях

Гідрометеорологічні і кліматичні чинники зовнішнього середовища, які впливають на стійкість роботи об'єктів. Використання екстремальних значень гідрометеорологічних характеристик при оцінці і підвищенні стійкості роботи об'єктів народного господарства.

Практичне застосування інформації про рівні води, льодовий режим водних об'єктів, про прохідність шляхів і ґрунтів під час планування й проведення інженерно-технічних заходів цивільної оборони. Завдання й порядок гідрометеорологічного забезпечення цивільної оборони.

Обґрунтування необхідності гідрометеорологічного забезпечення цивільної оборони, його постійного вдосконалення.

Вплив метеоумов і стан водних об'єктів на деякі види діяльності цивільної оборони (повітряну, річкову, морську, наземну розвідку, рятувальні та інші невідкладні роботи, евакуацію тощо).

Забезпечення ЦО матеріалами поточних гідрометеорологічних спостережень і відомостями про небезпечні й особливо небезпечні явища. Забезпечення ЦО довготерміновими і короткотерміновими прогнозами й попередженнями про небезпечні та особливо небезпечні явища.

Забезпечення ЦО фактичними й прогностичними характеристиками середнього вітру, довідковими матеріалами й консультаціями щодо гідрометеорологічного режиму.

Зміст інформації про радіаційну і хімічну обстановку, яка передається підрозділами Укргідромету в штаби цивільної оборони. Порядок гідрометеозабезпечення штабів цивільної оборони.

Можливість штучного виклику опадів для гасіння лісових пожеж.

Гідрометеозабезпечення штабів цивільної оборони й формувань ЦО при проведенні робіт по ліквідації наслідків стихійних лих, аварій, катастроф.

Визначення вартості рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Література: [1,2,5,7,8,9-11].

Тема 10. Організація й ведення розвідки, спостереження і лабораторного контролю

Призначення та завдання розвідки. Організація й ведення розвідки. Види розвідки (повітряна, морська, річкова, наземна тощо). Сили і засоби розвідки, способи її ведення в осередках ураження. Управління розвідувальними формуваннями під час розвідки. Збирання, узагальнення і доповідь результатів розвідки.

Основні способи дії ланки розвідки на засобах залізничного транспорту (дрезині, електровозі, тепловозі, паровозі); порядок підтримання зв'язку; доповідь про наслідки розвідки; ведення розвідки в осередку ураження; заходи безпеки під час ведення розвідки.

Пристосування й обладнання суден (катерів) для ведення радіоактивної і хімічної розвідки; способи дії. Розвідувальної ланки на швидкохідному судні, катері, на береговому об'єкті водного транспорту; особливості розвідки на судні; заходи безпеки при веденні розвідки.

Ведення повітряної радіаційної розвідки місцевості з літаків і вертольотів, які оснащені спеціальною апаратурою, і передача даних розвідки на пункти управління; дії екіпажу літака і вертольота під час ведення розвідки в осередках ураження, вибір маршруту й висоти польоту, візуальне спостереження, аерофотографування, використання телевізійної техніки; заходи безпеки під час ведення розвідки.

Організація спостереження й радіометричного контролю гідрометеостанцією мережі спостереження і установою лабораторного контролю, їх завдання і склад. Взаємодія установ мережі спостереження й лабораторного контролю (гідрометеостанції, ветлабораторії, об'єктові лабораторії).

Електронно-мехінічні пристрої та спеціальні прилади, які застосовуються для ведення хімічної розвідки, спостереження за радіоактивним забрудненням місцевості та інших об'єктів зовнішнього середовища. Ведення спостережень і радіометричних вимірювань на гідрометеостанціях та інших соціально обладнаних постах. Відбір проб та дослідження їх на радіоактивність.

Порядок передачі інформації про наслідки спостережень за забрудненням зовнішнього середовища штабові цивільної оборони та керівним організаціям, гідрометеослужбі.

Використання даних середнього вітру під час прогнозування радіоактивного забруднення місцевості при ядерних вибухах різної потужності.

Розрахунок інформаційних показників загоряння лісу. Методика прогнозування метеоумов загоряння лісу. Особливості прогнозування пожежної обстановки в лісі під час застосування ядерної зброї та запалюючих засобів. Визначення меж зон масових пожеж. Регламентація роботи лісопожежних служб і формувань цивільної оборони залежно від класу природної пожежної небезпеки. Прогноз торф’яних пожеж.

Література: [1-8,9,10,11].

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль 1. Загальні положення

Семінарське заняття № 1

Тема: Цивільна оборона у сучасних умовах

1. Основні положення міжнародного права з питань захисту людей.

2. Основні правові джерела України в галузі цивільної оборони.

Література: [1-5, 7,9-11].

Семінарське заняття № 2

Тема: Оцінка обставин у надзвичайних ситуаціях

1. Основні методи прогнозу і оцінки надзвичайної обстановки.

2. Розробка та реалізація заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Література: [1-8].

Семінарське заняття № 3

Тема: Захист населення у надзвичайних ситуаціях. Стійкість роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях

1. Загальна характеристика способів захисту населення та промислових об’єктів при аваріях, катастрофах та стихійних лихах.

2. Інженерні заходи захисту населення.

3. Чинники, що визначають стійкість об’єктів.

4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об’єктів.

Література: [1-5, 7,9-11].