
- •Міністерство освіти і науки України
- •Правила оформлення контрольної роботи:
- •Основні питання програми
- •Модуль 1 Системи рівнянь, вектори та аналітична геометрія
- •1.1. Визначники, матриці, розв’язання систем лінійних рівнянь
- •1.2. Елементи векторної алгебри
- •1.3. Пряма на площині
- •1.4. Криві другого порядку
- •1.5. Площина та пряма в просторі
- •Модуль 2 вступ в математичний аналіз
- •2.1. Розкриття невизначеностей, і і іі визначні границі
- •2.2. Диференціальне числення функцій однієї змінної
- •Основні правила диференціювання:
- •2.3. Застосування похідних для дослідження функцій
- •2.4. Похідні в механіці
- •2.5. Диференціальне числення функцій декількох змінних
- •Модуль 3 нЕвизначений і визначений інтеграли
- •3.1. Основні методи інтегрування
- •Основні властивості невизначеного та визначеного інтегралів:
- •3.2. Невласні інтеграли
- •3.3. Застосування визначених інтегралів
- •Модуль 4 диференціальні рівняння
- •4.1. Розв’язання диференціальних рівнянь деяких типів
- •Модуль 5 кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли
- •5.1. Подвійні, потрійні інтеграли та їх застосування
- •5.2. Криволінійні інтеграли
- •Модуль 6 числові і степеневі ряди
- •6.1. Числові ряди
- •Ознака Даламбера. Якщо для знакододатного ряду існує
- •(Границя відношення наступного члена до попереднього), то
- •Радикальна ознака Коші. Якщо для ряду, загальний член якого , існує
- •6.2. Степеневі ряди
- •Модуль 7 комплексні числа. Елементи теорії функцій комплексної змінної
- •7.1. Комплексні числа
- •7.2. Обчислення значень елементарних функцій
- •Модуль 8. Теорія ймовірностей і елементи математичної статистики
- •8.1. Основні поняття і теореми теорії ймовірностей
- •8.2. Дискретні випадкові величини
- •8.3. Неперервні випадкові величини
- •8.4. Біноміальний та пуассонів закони розподілу
- •8.5. Нормальний, рівномірний та показниковий закони
- •Числові характеристики:
- •8.6. Елементи математичної статистики
- •Контрольна робота № 1 Модуль 1. Системи рівнянь, вектори та аналітична геометрія
- •Модуль 2. Вступ в математичний аналіз
- •Модуль 3. Невизначений і визначений інтеграли
- •Модуль 4. Диференціальні рівняння
- •Контрольна робота № 2 Модуль 5. Кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли
- •Модуль 6. Числові і степеневі ряди
- •Література
- •Продовження додатка а
- •Додаток б
- •Продовження додатка б
- •Додаток в Значення (розподіл Пуассона)
- •Продовження додатка в Значення (розподіл Пуассона)
8.3. Неперервні випадкові величини
Неперервною називається випадкова величина, що може приймати будь-які значення з деякого проміжку. Інтегральна функція неперервної випадкової величини є неперервною функцією. Неперервні випадкові величини можна задавати також за допомогою диференціальної функції. Диференціальною функцією або щільністю розподілу (щільністю ймовірностей) називається похідна від інтегральної функції:
(8.3.1)
Властивості диференціальної функції розподілу:
, (8.3.2)
, (8.3.3)
, (8.3.4)
(8.3.5)
(зв'язок між диференціальною й інтегральною функціями).
Математичним сподіванням неперервної випадкової величини називається невласний інтеграл
,
(8.3.6)
де
–
диференціальна функція. Якщо випадкова
величина
,
то
.
Дисперсію неперервної випадкової величини можна обчислити за формулою:
,
(8.3.7)
причому
якщо
,
то
.
Приклад 8.3.1. Інтегральну функцію розподілу ймовірностей неперервної випадкової величини задано формулою:
Знайти:
а) коефіцієнт с,
б) диференціальну функцію
,
в)
,
,
,
г) ймовірність попадання
випадкової величини
в
інтервал
;
д) побудувати графіки функцій
і
.
Розв’язання.
а), б) Знайдемо
диференціальну функцію за формулою
(8.3.1):
Коефіцієнт
с
визначаємо з умови (8.3.3), тобто
,
значить,
,
отже інтегральна і диференціальна
функції набувають вигляду:
,
.
в) Знайдемо математичне сподівання випадкової величини та випадкової величини за формулою (8.3.6):
.
Тоді
дисперсія за формулою (8.2.9)
,
середнє квадратичне відхилення за
(8.2.14):
.
г) ймовірність попадання випадкової величини в інтервал знайдемо за допомогою інтегральної функції й формули (8.2.4):
.
Цю
ж ймовірність можна обчислити за
допомогою диференціальної функції й
формули (8.3.4):
.
д) графіки диференціальної й інтегральної функції мають вигляд:
Рис. 8.3.1 – Графік диференціальної функції
Рис. 8.3.2 – Графік інтегральної функції розподілу
Література: [1, с. 526 ‑ 529], [4, с. 529 – 559], [16], [18], [20].
8.4. Біноміальний та пуассонів закони розподілу
Біноміальним називається розподіл імовірностей дискретної випадкової величини за формулою Бернуллі. Для такої випадкової величини
,
,
.
(8.4.1)
Приклад 8.4.1 Знайти математичне сподівання й дисперсію випадкової величини – числа людей, які можуть звернутися до консультанта (з приклада 8.2.1)
Розв’язання.
Безпосередній
підрахунок числових характеристик цієї
випадкової величини, що є біноміально
розподіленою, було виконано у прикладі
8.2.1 З іншого боку,
,
,
і тому згідно (8.4.1):
,
.
Розподілом Пуассона називається розподіл імовірностей дискретної випадкової величини за формулою Пуассона. Для такої випадкової величини
,
(де
).
(8.4.2)
Закон Пуассона називають також законом рідких подій, він апроксимує біноміальний розподіл при досить великих і малих .
Приклад 8.4.2. Прилад містить 2500 мікроелементів, які працюють незалежно друг від друга. Імовірність того, що мікроелемент вийде з ладу під час роботи приладу, дорівнює 0,003. Знайти математичне сподівання, дисперсію й середнє квадратичне відхилення випадкової величини – числа мікроелементів, які вийдуть із ладу під час роботи приладу.
Розв’язання.
Випадкова
величина
розподілена за законом Пуассона з
параметром
.
Обчислимо її числові характеристики:
згідно (8.4.2)
,
і за формулою (8.2.14)
.
Література: [4, с. 563 – 564], [16], [18], [20].